Росія готує наступ на Суми за підтримки північнокорейських військ

У цифрову епоху вебсайт перестав бути просто візитівкою компанії — він став повноцінним інструментом продажів, комунікації та формування довіри. Саме тому професійне створення вебсайтів розглядається як стратегічна інвестиція, що впливає на розвиток бренду, конкурентоспроможність і довгострокову прибутковість бізнесу.

Перший контакт із клієнтом

Журналісти повідомляють, що Галущенко прямував поїздом «Київ–Варшава». Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ексміністр мав законні підстави для виїзду за кордон, однак його зняли з потяга, ймовірно, за запитом правоохоронних органів, зокрема НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

Видання Дзеркало тижня з посиланням на джерела повідомило, що після доправлення до Києва Галущенку планують вручити підозру.

Герман Галущенко очолював Міністерство енергетики з 2021 по 2025 рік, а з липня по листопад 2025 року обіймав посаду міністра юстиції.

Він фігурує у справі «Мідас», що стосується ймовірної масштабної корупції в енергетичній сфері. За даними слідства, організатором схеми є бізнесмен Тимур Міндіч.

Раніше прокурор САП заявляв, що Галущенко міг отримувати особисту вигоду шляхом заступництва інтересів Міндіча та через використання послуг із легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, через довірену особу — радника Ігоря Миронюка.

Після оприлюднення матеріалів розслідування 12 листопада Галущенка відсторонили від посади міністра юстиції, 14 листопада його вивели зі складу РНБО, а 19 листопада Верховна Рада підтримала постанову про його звільнення.

Наразі триває досудове розслідування, а правоохоронні органи готуються до вручення підозри.

Високопосадовий чиновник Міністерства оборони, Олександр Лієв, якого підозрювали в замішанні у махінаціях під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, тепер звільнений з підв'язувальних заходів за особисте зобов'язання. Про це повідомив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для "Суспільного". Суд змінив запобіжний захід Олександру Лієву — з в'язниці на звільнення під особисте зобов'язання та відправив його в СІЗО. Протягом розгляду справи прокурор, з невідомих причин, відсутній, як показують записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в національну поліцію через відсутність достатніх доказів від НАБУ та САП щодо підозри у розкраданні, повідомив суддя Ярослав Шкодін. "Якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд", — прокоментував суддя. Експосадовець Міноборони Лієв, підозрюваний у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень при закупівлі боєприпасів для ЗСУ, залишився без запобіжного заходу. Про це повідомив його адвокат Кульчицький. Лієва взяли під варту з 50 мільйонами гривень застави ще 12 лютого, але через місяць відпустили додому під особисте зобов'язання. ВАКС 9 квітня скасував це рішення, проте Лієв не повернувся до СІЗО, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснює адвокат. ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, проте за згодою обвинувачення залишив клопотання без розгляду.

Загальною сутью вищезгаданої статті є розгляд справи відносно Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України, щодо підозри у причетності до махінацій при закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на велику суму грошей. Висновки стосуються судових рішень та дій правоохоронних органів у цій справі. Вирішальними факторами стали відсутність достатніх доказів з боку НАБУ та САП, відсутність прокурора під час розгляду, а також скасування запобіжних заходів через закінчення терміну тримання під вартою. Важливою точкою є відсутність узгодження між правоохоронними органами, що може вплинути на розгляд справи та винесення об'єктивного рішення.

Журналісти The New York Times розкрили шокуючі факти щодо викрадення 46 дітей із Херсонського дитячого будинку у 2022 році окупантами. Це обурлива інформація, що ставить під сумнів права та безпеку дітей в українському суспільстві. Навіть більш трагічним є те, що частина цих невинних дітей вже опинилася в російських сім'ях в результаті нечесних практик та порушень закону. Цей випадок свідчить про необхідність негайного вжиття заходів для захисту прав та безпеки дітей, а також для розкриття та покарання винних осіб за ці злочинні дії.

Національне інформаційне бюро повідомляє, що з початку російської агресії в Україні викрадено 19 546 дітей. Однак точна кількість вивезених може бути вищою за зазначену.

Наталія Лукіна була лікарем у Херсонському дитячому будинку – державному прийомному будинку для дітей з особливими потребами. Коли почалося повномасштабне вторгнення, працівники відразу почали шукати безпечне місце для немовлят і маленьких діточок. І пішій доступності було лише одне бомбосховище, а згодом, місцевий пастор, який дізнався про проблему, запропонував перемістити дітей в церкву Голгофа.

Працівники дитячого будинку дуже боялися, що окупанти можуть забрати дітей, і, на жаль, цей кошмар став реальністю 25 квітня 2022 року. Як пишуть журналісти NYT, тоді на порозі з’явилися російські військові, які забрали 46 дітей за наказом російського президента Путіна та так званою уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Журналісти зауважили, що ці дії росіян можна спокійно кваліфікувати як воєнний злочин, адже дітей викрали й згодом примусово перемістили на територію Росії. Спочатку дітей забрали назад до Херсонського дитячого будинку, й момент “переїзду” публікували російські пропагандисти. Згодом викрадені неповнолітні діти стали об’єктом багатьох пропагандистських російських сюжетів.

21 жовтня окупанти на чолі з “Навігатором”, якого згодом ідентифікували як депутата “Єдіной Росії” Ігоря Кастюкєвіча, приїхали до Херсонського дитячого будинку й почали забирати дітей, їх поіменно вносили до списку, посадили до автобуса й вивезли в невідомому напрямку. Окупанти також забрали всю документацію, яка була на дітей, і навіть їхні медичні картки.

Наразі точне місцезнаходження викрадених з Херсона дітей невідоме. Російські чиновники тоді стверджували, що вивезення неповнолітніх до Сімферополя – буцімто було “актом гуманітарного втручання”, втім, це викрадення й воєнний злочин.

З Херсона дітей привезли в окупований Сімферополь, а в грудні 2022 року українських викрадених дітей почали інтегрувати в російське суспільство. Їм зробили російські свідоцтва про народження, видали російські номери соціального страхування, а згодом – зробили й російське громадянство.

Щонайменше 2 дітей з 46 викрадених вже офіційно всиновили росіяни, 7 – вдалося повернути в Україну. Однак доля інших 37 неповнолітніх залишається невідомою.

Керівник ОП Андрій Єрмак відреагував на матеріал журналістів NYT. Він наголосив, що Росія не лише відмовляється співпрацювати, але й веде пропаганду, що ці діти потребують “перевиховання”. Єрмак додав, що деякі з них усиновлюються російськими родинами, інші ж залишаються в інтернатах. Українські родини переживають важкі емоційні травми через розлуку з дітьми, а діти стикаються з асиміляційним тиском у нових умовах.

Україна закликає світову спільноту посилити тиск на Росію для повернення дітей, але процес ускладнюється через політичні та бюрократичні перешкоди. Міжнародні організації, такі як ООН, продовжують працювати над тим, щоб забезпечити повернення дітей, однак швидких результатів досягти важко через опір російської влади та складну міжнародну ситуацію, – наголосив Єрмак.

Водночас він додав, що Росія заперечує будь-які звинувачення, виправдовуючи власні дії тим, що “діти перебувають в безпечних умовах”. Однак тисячі сімей сподіваються, що зможуть возз’єднатися зі своїми дітьми.