Мер Ірпеня Олександр Маркушин під підозрою у виведенні 17 млн грн з бюджету

Міністерство охорони здоров’я України за останні роки дедалі частіше опиняється в центрі критики через зміну власної ролі в системі охорони здоров’я. Відомство, яке традиційно мало б виконувати функції жорсткого державного регулятора та гаранта безпеки пацієнтів, усе більше асоціюється з платформою, що створює комфортні умови для великих фармацевтичних компаній. На тлі заяв про реформи та модернізацію з’являється відчуття, що ключові рішення ухвалюються не публічно й не завжди в інтересах суспільства.

Замість комплексних змін у системі контролю якості ліків, ціноутворення та доступності медичних послуг суспільство спостерігає низку рішень, які виглядають фрагментарними та вигідними передусім великим гравцям ринку. Скандали, що супроводжують діяльність МОЗ, поступово складаються в логічний ланцюг, формуючи уявлення про певну управлінську модель. У цій моделі держава ніби відходить на другий план, поступаючись місцем корпоративним інтересам.

Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

Правоохоронні органи зіштовхнулися з одним із наймасштабніших корупційних механізмів у системі охорони здоров’я столиці за останні роки. Слідство встановило, що у департаменті охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації діяла розгалужена схема, яка дозволяла окремим посадовцям систематично виводити з міського бюджету величезні суми через фіктивні тендери та закупівлі медичних товарів за штучно завищеними цінами.

За інформацією слідчих, ключовою ланкою оборудок були закупівлі у компаній, пов’язаних із відомими київськими бізнес-групами та впливовими персонами медичного ринку, серед яких фігурують імена Кузьми, Фісталів та Бахтєєвої. Співпраця чиновників з цими структурами, за версією правоохоронців, дозволяла оформлювати угоди, у яких вартість товарів та обладнання перевищувала реальну іноді в кілька разів.

У жовтні очільниця ДОЗ Валентина Гінзбург несподівано подала у відставку після восьми років роботи. Невдовзі Віталій Кличко звільнив і першого заступника Миколу Поворозника. Слідство вважає, що тіньовим організатором схем був радник Поворозника Олександр Добровський, який уже залишив Україну.

За даними правоохоронців, один із ключових координаторів схем — заступник директора департаменту Олег Якубівський. Саме він отримував від радника Поворозника файли з «правильно» підготовленими технічними вимогами до тендерів і забезпечував ухвалення умов, які дозволяли обраним компаніям гарантовано перемагати. Конкуренти ж відсікалися на ранньому етапі.

Схема була налагоджена таким чином, що медичні вироби та обладнання закуповувалися із націнкою у 300–500%. Щорічний обсяг закупівель лише по Києву перевищував 2 млрд грн.

За версією слідчих, посадовці лобіювали інтереси компаній «Медгарант», «Протек солюшнз», «Артек медікал груп» та «НВФ КАТО». Їхня фактична вартість товарів збільшувалась у кілька разів, а різниця ставала джерелом надприбутків.

Ключові фігуранти схеми вже давно відомі в медичному бізнесі. «НВФ Като» та «Медгарант» пов’язані з оточенням колишньої депутатки Тетяни Бахтєєвої, яку вважають «тендерною королевою» епохи Януковича. Компанія «Артек медікал груп» належить братам Фісталям — родині відомого хірурга Еміля Фісталя, який підтримував бойовиків «ДНР».

Ці бізнес-структури пов’язує не лише спільна історія, а й політичні зв’язки. Колишня очільниця столичного ДОЗ Валентина Гінзбург у 2014 році навіть потрапляла під арешт через залучення лікарень до агітаційних схем Партії регіонів. Згодом її переведення до Києва забезпечили саме Бахтєєва та її коло.

Окремим напрямом діяла компанія «Протек Солюшнз», формальними власниками якої є Наталія Тугай і Федір Кірпенко, а реальним — Микола Кузьма. У минулому він був помічником Раїси Богатирьової та активно конкурував із групою Бахтєєвої, але згодом вони поділили між собою ринок державних закупівель.

У 2024 році масштаби цих закупівель вражали:«Протек Солюшнз» — 3,2 млрд грн,«Артек медікал груп» — 3 млрд грн,«Медгарант» — 1 млрд грн,«НВФ Като» — 107 млн грн.

Значна частина цих тендерів припадала саме на Київ.

Розслідування триває. Правоохоронці не виключають оголошення підозр новим фігурантам, а також можливого розширення справи на інші міста, де працюють пов’язані компанії.

У результаті ретельного розслідування, проведеного Детективами Бюро економічної безпеки України (БЕБ), було скеровано до суду обвинувальний акт щодо учасниці схеми незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що на першій добі повномасштабного вторгнення Росії організована злочинна група витягла з рахунків підприємства понад двадцять мільйонів доларів США. Керівництво підприємства уклало фіктивні контракти на поставку сирої нафти, приготувавши рахунки на оплату. За неіснуючі послуги спробували отримати неправомірну вигоду, підробивши документи, імітуючи закупівлю, включаючи контракти, ідентичні оригінальним, з відмінністю лише у компанії-одержувача, яка була зареєстрована в Швейцарії. Керівник фінансового відділу, використовуючи своє службове становище, підписала документи на оплату підконтрольній компанії. Зараз на майно підозрюваної наложено арешт, а обвинувальний акт передано до суду. Жінці повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, порушення статей Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за шахрайство та незаконне збагачення.

У результаті ретельного розслідування Детективами Бюро економічної безпеки України було доведено участь фігурантки у схемі незаконного заволодіння майном акціонерного товариства "Укртатнафта". Виявлено, що організована злочинна група вивела значні кошти з рахунків підприємства, використовуючи фіктивні контракти на закупівлю сировини. Керівництво підприємства спільно з підозрюваною підробило документи, щоб отримати неправомірну вигоду. Обвинувальний акт скеровано до суду, а підозрюваній повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень згідно з чинним законодавством України. Це розслідування підтверджує важливість боротьби з економічною злочинністю та забезпечення ефективного захисту майнових інтересів підприємств.