Глибинна держава — одне з тих понять, що давно вийшло за межі політичної науки і перетворилося на медіа-феномен. У масовій свідомості вона асоціюється з невидимим урядом, змовами, глобальним контролем і силовими структурами, які «насправді всім керують». Це зручне пояснення для всього, що здається незрозумілим, непрозорим або несправедливим у функціонуванні держав. Але чи справді глибинна держава […]Президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції заявив про необхідність контролю за експортом вітчизняної зброї, зокрема дронів-перехоплювачів. За його словами, всі контракти повинні укладатися за участі держави, оскільки в умовах війни експорт повинен не лише приносити прибуток, а й сприяти зміцненню обороноздатності країни та розвитку військово-промислового комплексу.
Зеленський зазначив, що існує проблема, коли деякі українські виробники намагаються укладати угоди з іноземними партнерами без погодження з урядом. Він навів приклад відносин з лідером однієї зі східних країн, який виявив намір придбати українські дрони через іноземну компанію.
Президент підкреслив, що така практика є неприпустимою, адже створення ефективної зброї є спільною заслугою як бізнесу, так і українських військових, які тестують і вдосконалюють цю техніку на фронті. Держава повинна визначати правила експорту, оскільки це стратегічна галузь в умовах конфлікту. Централізований підхід до експорту забезпечить якість продукції та її ефективне використання, оскільки дрони потребують інтеграції з елементами оборонної системи та особливого програмного забезпечення.
Президент нагадав, що контроль за експортом озброєнь є стандартною практикою в багатьох країнах, зокрема в США, де навіть комерційні контракти у сфері оборони підлягають федеральному погодженню. Аналогічні механізми діють і в європейських країнах.
Зеленський також повідомив про те, що Україна веде переговори щодо укладання довгострокових контрактів у сфері оборонної продукції, терміном до 10 років. Ці угоди повинні забезпечити стабільний потік доходів до державного бюджету та сприяти розвитку виробництва.
Важливим елементом співпраці з міжнародними партнерами є так звана «данська модель», яка передбачає інвестиції іноземних держав у конкретні українські оборонні компанії для спільного розвитку виробництва. Президент акцентував увагу на тому, що ризики реекспорту українських технологій до третіх країн без погодження Києва повинні бути виключені. Усі подібні рішення мають ухвалюватися спільно та контролюватися державою.
Таким чином, Україна прагне сформувати системну експортну політику в галузі озброєнь, яка поєднуватиме економічні інтереси зі зміцненням національної безпеки та підтримкою Збройних сил.
