Вівторок, 3 Березня, 2026

Мер Кличко визначився з кандидатурою секретаря Київради

Важливі новини

Ядерна енергетика України: Шлях до майбутнього чи витрати мільярдів?

Українська енергетика: стратегія в умовах війни

У країні, де кожен крок пов'язаний з військовою стратегією, енергетика стає важливою ланкою у забезпеченні національної безпеки та економічного розвитку. Економіст Володимир Омельченко настоює на необхідності стратегічного розгляду майбутнього енергетики України. Справді, ситуація вимагає негайних рішень, але питання про будівництво нових блоків атомних електростанцій залишається відкритим.

Спірне питання полягає в тому, чи потрібно Україні інвестувати в нові блоки АЕС. Омельченко завжди підтримував ідею, що енергетичний розвиток країни неможливий без росту відновлюваної енергетики, нових атомних блоків та сучасних систем енергозбереження. Загалом Україна втратила значну частину своїх енергетичних потужностей через воєнні дії, а старі ТЕС перебувають у катастрофічному стані.

Зараз українська енергетика знаходиться в кризовій ситуації: резерви потужностей обмежені, а існуючі електростанції потребують термінового ремонту. У таких умовах розумним вирішенням може стати відновлення та модернізація існуючих об'єктів, а також розвиток децентралізованих проектів, таких як сонячні та вітрові електростанції, біоенергетика та газові установки.

Співвідношення витрат та термінів реалізації також піддається сумнівам. Будівництво чотирьох нових атомних блоків вимагатиме значних інвестицій та багато років на завершення. При цьому виникають два важливих питання: звідки взяти кошти при існуючих фінансових проблемах та чи є сенс витрачати мільярди на проєкт, який не принесе результатів протягом тривалого часу?

У цей складний період для України потрібно уважно аналізувати всі альтернативи та приймати стратегічно обґрунтовані рішення, що забезпечать не лише енергетичну безпеку, а й економічний розвиток країни.

Відповідно до експертного аналізу, умови війни ставлять під серйозне сумніви не лише плани на будівництво нових блоків атомних електростанцій, але й їхню фінансову реалізацію. Перше питання, яке породжується — звідки можна отримати необхідні кредити для НАЕК "Енергоатом", особливо враховуючи складну фінансову ситуацію в країні та обмежену платоспроможність споживачів, що лімітує можливість підвищення цін на електроенергію.

Друге питання щодо пріоритету фінансування в умовах обмеженої допомоги та військової кризи визначається очевидно: пріоритет повинен бути наданий потребам Збройних Сил, без яких немає можливості зупинити ворога. У такій ситуації, питання доцільності витрат на будівництво нових атомних блоків стає вкрай актуальним.

Хоча Україна безумовно потребує розвитку ядерної енергетики, вибір проектується з низкою нюансів. Плани будівництва чотирьох атомних блоків, які передбачають використання російського та американського проєктів реакторів, викликають певні сумніви. Особливо варто звернути увагу на обрання російського дизайну, що може створити додаткову залежність від постачальника технологій та обладнання.

Наразі, здається, доцільніше зосередитися на розробці техніко-економічних обґрунтувань для проєктів будівництва нових атомних блоків, а також на створенні незалежного регулюючого органу, що дозволить забезпечити ефективне управління та контроль за ядерною енергетикою. Такий підхід дозволить країні готуватися до майбутнього, забезпечуючи безпеку, економічний зріст та незалежність у сфері енергетики.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Умови війни та складна економічна ситуація ставлять під сумнів можливість та доцільність будівництва нових атомних блоків електростанцій в Україні.

• Фінансові обмеження та пріоритетні потреби Збройних Сил вимагають обґрунтованих рішень щодо використання коштів, що змушують переосмислити інвестиції у ядерну енергетику.

• Вибір проекту будівництва нових атомних блоків потребує ретельного аналізу та урахування не лише технічних аспектів, а й політичних та економічних факторів.

• Розробка техніко-економічних обґрунтувань, створення незалежного регулюючого органу та активна підтримка децентралізованих проектів в енергетиці можуть стати більш перспективними напрямками розвитку української енергетики в умовах війни та економічної нестабільності.

Україна посилює риторику щодо атак на Польщу, щоб вплинути на санкційну політику США

Наше джерело в Офісі Президента повідомило, що Банкова планує максимально нагнітати інформаційний фон навколо атак російських безпілотників на території Польщі. Мета — використати інциденти для політичної ескалації та зміцнення переговорних позицій України на мирному треку. За даними співрозмовника, в ОП вважають, що удари дронів по території країни — члена НАТО створюють унікальне вікно можливостей. Саме […]

На Хмельниччині викрили 16 прокурорів із фейковою інвалідністю

Скандал із масовим оформленням фальшивих довідок про інвалідність серед прокурорів у Хмельницькій області набирає нових обертів. За офіційними даними, з жовтня 2024 року було звільнено 16 співробітників прокуратури, які мали сумнівні медичні висновки. Проте ще 47 прокурорів з інвалідністю продовжують працювати, повідомили у відповідь на запит журналістів «Слідство.Інфо». Ці цифри підтвердила й сама Хмельницька обласна […]

Хто і як вивів з-під контролю держави ОГХК

Україна офіційно завершила приватизацію Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) — одного з найбільших виробників титанового концентрату в Європі. Інвестором стала компанія «Цемін Україна», частина азербайджанського Neqsol Holding, що належить бізнесмену Насібу Хасанову. Сума угоди — 3,94 млрд грн. Формально — ринок. Фактично — фінальна крапка у багаторічній схемі системного пограбування держави. ОГХК — це не просто […]

Ігор Семіног та ДМС Києва: детективи викрили корупційну мережу

Детективне агентство Absolution оприлюднило інформацію про корупційні зв’язки Ігоря Семінога, першого заступника начальника Державної екологічної інспекції Центрального округу. За даними агентства, він причетний до схем у Державній міграційній службі Києва та області. Деталі можливих правопорушень поки що не розголошуються, але розслідування триває. Якщо підтвердяться факти про незаконну діяльність Семінога, це може стати новим ударом по […]

The post Ігор Семіног та ДМС Києва: детективи викрили корупційну мережу first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Під час чергового пленарного засідання Київської міської ради мер столиці Віталій Кличко оголосив про свою пропозицію щодо заповнення вакантної посади секретаря Київради. Кандидатурою, яку міський голова запропонує на розгляд сесії, стала депутатка від фракції «Голос» Зоя Ярош.

За словами Кличка, рішення ухвалене після попередніх консультацій з фракціями. Він закликав усі політичні сили в Київраді долучитися до обговорення та знайти спільне рішення.

«Я провів консультації з керівниками фракцій і пропоную кандидатуру Зої Ярош на посаду секретаря Київради. Закликаю колег обговорити її фігуру, а далі — винести на голосування», — зазначив Кличко під час виступу.

Посада секретаря Київради залишалася вакантною з лютого 2025 року, коли її попередній очільник Володимир Бондаренко добровільно склав повноваження. Відтоді представники більшості у Київраді не могли дійти згоди щодо нового призначення, що ускладнювало роботу міської ради.

Хто така Зоя Ярош?

Зоя Ярош — юристка, депутатка Київради, представниця фракції «Голос». До обрання займалась адвокатською практикою, відома також активною громадською позицією щодо прозорості управління столицею.

Очікується, що відповідне подання з її кандидатурою буде внесено на розгляд найближчим часом. Остаточне рішення ухвалюватиме сесійна зала Київради.

Останні новини