Мер Ніжина Олександр Кодола просить мільйони в уряду, поки аудитори знаходять «розпил» на місцях

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними слідства, підозрюваний депутат систематично в своїх публічних виступах і інтерв’ю розповсюджував викривлені факти про зовнішній і внутрішній політичний курс України. Зокрема, він поширював інформацію, що сприяла маніпуляціям, формуючи у громадян хибну думку та ставлення до важливих державних питань.

Комплексна психолого-лінгвістична та військова експертиза показала, що дії депутата завдали шкоди обороноздатності України ще до початку повномасштабної війни. Висловлювання, розміщені ним у соціальних мережах, мали на меті підрив інформаційної безпеки та створення підґрунтя для антиукраїнської діяльності.

Наразі слідство встановило, що своїми діями депутат фактично сприяв державі-агресору у веденні підривної інформаційної війни проти України. Його висловлювання стали важливим інструментом у маніпуляціях, що використовувались для розколу суспільства та ослаблення державної стабільності.

Офіс Генерального прокурора планує подати клопотання до суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Це має на меті не лише забезпечити відповідальність за вчинені дії, а й попередити подальші можливі загрози національній безпеці України.

Нове дослідження Каліфорнійського університету виявило тривожну залежність між споживанням ультраоброблених продуктів та підвищенням ризику порушень обміну глюкози у молодих людей. Науковці спостерігали протягом чотирьох років за 80 учасниками віком від 17 до 22 років і встановили, що навіть невелике збільшення частки таких продуктів у раціоні істотно впливає на здоров’я.

Результати дослідження виявилися більш ніж показовими: збільшення споживання ультраоброблених продуктів на 10% у щоденному раціоні підвищує ймовірність розвитку переддіабету на 64%, а ранньої гіперглікемії — на 56%. Крім того, зростає ризик інсулінорезистентності — стану, який часто передує діабету 2 типу та пов’язаний із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань.

Ультраоброблені продукти — це фастфуд, солодкі газовані напої, чіпси, печиво, ковбаси, локшина швидкого приготування, піца та заморожені напівфабрикати. Вони містять багато цукру, солі, трансжирів, підсилювачів смаку та майже не мають поживної цінності.

Ситуація у Великій Британії викликає особливе занепокоєння: половина раціону дорослих і дві третини раціону підлітків складаються саме з ультраоброблених продуктів. Уже понад 20% британців мають переддіабет або діабет 2 типу.

Вчені наголошують: переддіабет — це стан, який можна зупинити та повернути назад. Найефективніший шлях — зміна харчових звичок: зменшення частки перероблених продуктів і збільшення кількості натуральної, мінімально обробленої їжі — овочів, фруктів, цільнозернових, риби та бобових.

Риб’ячий жир і добавки з омега-3 жирними кислотами протягом десятиліть вважалися універсальним засобом для підтримки здоров’я серця, мозку та зору. Ідея про їхню користь настільки глибоко закріпилася в масовій свідомості, що попит на ці продукти залишався стабільним навіть упродовж кількох поколінь. Бум омега-3 почався ще у 1970-х роках, коли дослідження інуїтів показали низьку поширеність серцево-судинних захворювань у цих народів, що стало каталізатором появи численних досліджень і масових рекомендацій приймати риб’ячий жир.

Проте сучасні наукові огляди та метааналізи пропонують значно стриманіші оцінки ефективності омега-3. За даними Der Spiegel, багато поширених уявлень про користь цих кислот не мають переконливого підтвердження. Виявилося, що регулярне вживання риб’ячого жиру не завжди гарантує зниження ризику серцево-судинних захворювань чи покращення когнітивних функцій у здорових людей, як це довгі роки вважалося.

Аналіз великої кількості досліджень свідчить: омега-3 добавки не демонструють виразного впливу на профілактику інфарктів, інсультів чи смертність від серцево-судинних подій. Певна користь фіксується лише у людей із суттєво підвищеним рівнем тригліцеридів, для яких високі дози омега-3 можуть стати частиною лікування, але виключно за медичними показаннями. Поза цими випадками ефект, за словами дослідників, або дуже слабкий, або статистично незначущий.

Немає переконливих доказів і щодо інших поширених міфів: омега-3 не довели ефективності у профілактиці деменції, покращенні когнітивних функцій, боротьбі з депресією чи лікуванні синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю. Лише при одному з підтипів вікової макулярної дегенерації зафіксовано незначний позитивний результат, який, однак, не вважають достатнім для загальних рекомендацій.

Попри те що риб’ячий жир загалом вважається безпечним, високі дози омега-3 можуть спричиняти небажані наслідки. Серед потенційних ризиків медики називають підвищення ймовірності фібриляції передсердь, посилення кровотеч і в окремих випадках — зростання рівня LDL-холестерину. Саме тому Німецький інститут оцінки ризиків радить не перевищувати добову дозу у 1,5 грама без консультації лікаря.

Експерти підкреслюють, що більшості людей немає потреби у капсулах, адже отримати омега-3 з їжі цілком достатньо. АLA міститься у лляній та рапсовій олії, волоських горіхах і насінні, а EPA і DHA — у жирній рибі, такій як оселедець, лосось, макрель або тунець. Для здорової людини достатньо однієї-двох порцій риби на тиждень. Окремі рекомендації стосуються лише вагітних та жінок, які годують грудьми: їм радять отримувати близько 200 мг DHA на добу, бажано з продуктів харчування.

Таким чином, попри популярність риб’ячого жиру та омега-3 добавок, наука дедалі переконливіше вказує: користь для більшості людей значно скромніша, ніж обіцяє реклама. А основою здорового рівня омега-3 залишається не аптечна капсула, а збалансований раціон.