Ультраоброблені продукти підвищують ризик переддіабету та інсулінорезистентності серед молоді

Міністерство оборони України оголосило про впровадження іноваційної ініціативи — електронної системи запису на прийом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Урядова посадовиця, заступниця міністра оборони, Катерина Черногоренко, оголосила про це. Початок цієї ініціативи відбувся 18 травня, коли Міноборони запустило додаток "Резерв+", спрямований на швидке оновлення даних військовозобов'язаних без необхідності особистого візиту до центрів. Проте, запуск додатку мав свої проблеми, оскільки тисячі користувачів повідомляли про труднощі з доступом або помилки під час оновлення. Це спричинило скептицизм щодо електронної черги в ТЦК. Проте, цього разу для вирішення технічних проблем залучилася компанія QLogic, яка має значний досвід у розробці аналогічних систем для центрів надання адміністративних послуг. Це дає певну надію на поліпшення роботи електронної черги. Наразі електронна черга працює у тестовому режимі у всіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки. Процедура запису в електронну чергу передбачає наступні кроки:

У висновках до цієї статті можна зазначити, що впровадження електронної системи запису на прийом до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Міноборони України є кроком уперед у вдосконаленні організації військової служби. Незважаючи на технічні проблеми, що виникли під час початкового запуску додатку "Резерв+", співпраця з досвідченою компанією QLogic надає певні перспективи на вирішення цих проблем. Тестовий режим роботи електронної черги дозволить виявити та усунути недоліки перед повноцінним запуском системи. Окрім того, обов'язкове оновлення даних військовозобов'язаних, резервістів та призовників згідно з новим законодавством щодо мобілізації є важливим етапом у підготовці оборонної системи країни до ефективної дії в разі потреби.

Національне агентство з питань запобігання корупції у жовтні 2025 року завершило 108 повних перевірок декларацій, відібраних за ризик-орієнтованою системою. Результати виявили масштабну проблему: у кожній із перевірених декларацій знайшли порушення. Така статистика свідчить про глибоку системність недостовірного декларування та необхідність посилення контролю за фінансовою прозорістю осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

У 61 декларації встановлено ознаки недостовірних даних на загальну суму понад 417,2 мільйона гривень. Такі порушення підпадають під статтю 366-2 Кримінального кодексу або частину четверту статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення. Йдеться про приховане майно, невідповідність доходів задекларованим витратам, а також відсутність інформації про окремі активи, що мають значення для оцінки доброчесності посадовців.

За результатами місяця до компетентних органів скеровано 31 обґрунтований висновок за ст. 366-2 КК, 21 матеріал щодо адмінправопорушень, а також два висновки до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо активів без підтверджених джерел походження.

НАЗК також оприлюднило найрезонансніші порушення серед перевірених декларацій. Зокрема, у директора департаменту фінансів Одеської ОДА виявили ознаки необґрунтованих активів на понад 7,3 млн грн та недостовірні відомості ще на понад 8 млн грн за два роки. Посадовець не задекларував 37 земельних ділянок неповнолітнього сина та не підтвердив походження готівки.

Колишній заступник начальника Південного офісу Держаудитслужби, за даними НАЗК, не зміг пояснити появу понад 4,4 млн грн готівкових заощаджень та вказав недостовірні дані про криптовалюту. ДБР вже розпочало кримінальне провадження.

Суттєві розбіжності виявили і в деклараціях колишнього заступника Бориспільського міського голови, який не підтвердив походження 5,5 млн грн готівки, а також депутата Черкаської міськради, що «забув» про будинок майже за 9 млн грн і дивіденди зі США на 39,4 млн грн. Матеріали щодо цих випадків передано до Нацполіції.

У декларації депутата сільради Житомирщини виявили необґрунтовані активи більш ніж на 5,7 млн грн та недостовірні дані на десятки мільйонів у двох звітних періодах. Депутат Полтавської облради, за даними НАЗК, не задекларував водне судно та не підтвердив збереження понад 29 млн грн готівки.

Порушення на мільйонні суми також зафіксовано у деклараціях депутата Бучанської райради, начальника управління Закарпатської облради, колишніх керівників Київської та Запорізької ОДА. У кожному випадку матеріали передані відповідним правоохоронним органам.