Мер Переяслава В’ячеслав Саулко постане перед судом за порушення законодавства щодо декларування доходів та за незаконні роботи на археологічному об’єкті національного значення. Слідство вважає, що протягом кількох років він навмисно приховував свої активи, а також організував земляні роботи, які призвели до серйозних ушкоджень історичної пам’ятки.

Генеральний прокурор Руслан Кравченко оприлюднив підсумки масштабної роботи органів прокуратури, спрямованої на викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. У центрі уваги слідства опинилися численні факти зловживань, пов’язаних із нарахуванням та виплатою коштів, які держава гарантує військовим у межах відповідних програм соціального захисту.

За інформацією прокуратури, розслідування встановили, що окремі посадові особи використовували службове становище для незаконного впливу на фінансові процеси. Йдеться про маніпуляції з документами, штучне завищення або заниження сум виплат, а також затримки коштів з метою подальшого привласнення. Такі дії не лише завдавали значних збитків державному бюджету, а й безпосередньо порушували права військовослужбовців, які виконують обов’язок із захисту країни.

За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

«Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.

З 1 липня 2024 року в Україні набули чинності нові законодавчі норми щодо реалізації тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. Ці зміни є частиною комплексної стратегії держави, спрямованої на покращення громадського здоров'я та зменшення поширеності куріння серед населення.

Ця ініціатива спрямована на зменшення споживання тютюнових виробів серед населення, особливо серед молоді, яка найбільше схильна до вживання ароматизованих тютюнових продуктів.

Які саме зміни набули чинності та що вони означають, пояснили у Центрі громадянського представництва “Життя”.

Ці зміни набули чинності згідно із Законом України №1978-XI, який був прийнятий 11 липня 2023 року. З цього дня на прилавках не повинно бути ароматизованих сигарет, тютюну для самокруток, електронних сигарет та рідин до них, а також упаковок без належного маркування. Закон дозволив реалізувати залишки продукції, випущені до набрання чинності новими правилами, протягом року, і цей термін вже завершився.

Відтепер на кожній пачці сигарет повинні бути оновлені медичні попередження, які займають 65% площі найбільшої сторони упаковки. Вони містять зображення хвороб, спричинених курінням, та текст, який застерігає про шкоду куріння. Також на пачках розміщено QR-код, що веде на сервіс Центру громадського здоров’я “Я кидаю курити!”, де можна отримати допомогу в припиненні куріння.

Нові правила маркування набули чинності з 11 січня 2024 року, згідно з Наказом №747 МОЗ України. Створено три групи наборів медичних попереджень, кожна з яких включає 14 зображень. Ці набори будуть оновлюватися щороку, щоб забезпечити регулярну зміну графічних попереджень.

Заборона на продаж ароматизованих сигарет та рідин для електронних сигарет також передбачає заборону на деякі добавки, які могли вводити споживачів в оману щодо наслідків вживання цих виробів, а також вимоги до складу рідин та звітності виробників і дистриб’юторів.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, станом на грудень 2023 року 24,5% українців щодня споживають тютюнові та нікотинові вироби. Серед них 36% чоловіків і 15% жінок. Хоча серед чоловіків спостерігається тенденція до зниження, кількість жінок-курців подвоїлася за останні сім років. Курять також 30% молодих людей віком 18-29 років.

У ВООЗ повідомили, що 38% споживачів сигарет для нагрівання та 50% користувачів електронних сигарет зазначають приємний смак та аромат як основну причину їх вживання. Заборона ароматизаторів покликана захистити дітей та молодь від приваблення до цієї продукції.

Також графічні попередження на упаковках мають значний вплив: у 2017 році 92% споживачів тютюну в Україні звернули увагу на ці попередження, а 54% замислилися про припинення куріння.

Україна також зобов’язалася слідувати директивам Європейського Союзу щодо заборони ароматизованих сигарет для нагрівання, що підтверджується законопроєктом №9227.