Четвер, 30 Липня, 2026

Мережеве обладнання для Києва купували у 2,5 раза дорожче: слідство вийшло на посадовців

Важливі новини

Британія розробляє балістичну ракету Nightfall для України: дальність 500 км та вартість близько мільйона доларів

Велика Британія активно працює над створенням нової тактичної балістичної...

Пам’ять святого апостола Фоми: від сумнівів до проповіді віри

Сьогодні Православна Церква вшановує святого апостола Фому — одного з найвидатніших учнів Ісуса Христа, який залишив глибокий слід в історії християнства. Згідно з Євангеліями, Фома став відомим завдяки своєму сумніву в Воскресінні Спасителя. Він не повірив у воскресіння Христа, поки не побачив Його на власні очі та не торкнувся ран на Його тілі. Через цей епізод апостола часто називають «Невірним Фомою». Однак цей сумнів, як пізніше виявилося, став важливим моментом у його духовному шляху.

Після того як Фома особисто переконався у Воскресінні Христа, він став одним з найвідданіших та найсміливіших проповідників Євангелія. Його життєвий шлях був насичений великими випробуваннями, але він залишався вірним своїй місії. За переказами, він приніс християнство до Індії, де заснував перші християнські громади, які існують до сьогодні. Індійська церква також часто посилається на нього як на свого покровителя, а в багатьох регіонах до сих пір шанують його пам'ять.

У народі це свято тісно пов’язане з хлібом — символом життя, достатку і Божого благословення. Господині зранку замішували тісто, випікали свіжий коровай і ділили його з нужденними. Вважалося, що той, хто в цей день нагодує голодного, забезпечить собі щедрий рік і мир у домі.

Хліб освячували молитвою до апостола Фоми: просили про здоров’я, родинну злагоду і захист від злиднів. Частинку випеченого хліба залишали на підвіконні — «для доброго духа дому», щоб він не пускав у хату біди.

Якщо день ясний — осінь буде теплою і сухою.

Туман зранку — до ранніх листопадових морозів.

Іде дощ — зима буде сніжною й вітряною.

Відмовити нужденному в хлібі — накликати матеріальні труднощі.

Священики радять присвятити 6 жовтня молитві, добрим справам і праці. У цей день не варто сваритися, рахувати гроші чи давати в борг — щоб не «розгубити» добробут. А ще — бажано зібратися за спільною трапезою з домашнім хлібом, щоб зміцнити сімейний мир і єдність.

Тож день апостола Фоми нагадує: справжнє багатство приходить через віру, працю й милосердя.

Дмитро Разумков: ухвалений бюджет не відповідає потребам армії, економіки та простих українців

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

«Бюджет-2025: без реальних потреб армії, бізнесу та українців – тільки популізм і захмарні зарплати для своїх. У Верховній Раді таки ухвалили головний фінансовий документ на наступний рік – з командою «Розумної політики» його не підтримували! За тисячу днів повномасштабної агресії влада могла навчитися жити в умовах війни та ухвалювати рішення, які справді відповідають потребам воюючої країни. Цей бюджет мав стати фінансовою основою для держави, але насправді він не має відповідей на ключові виклики! Там не враховані нагальні потреби фронту, економіки та бізнесу, наших людей, які тримають державу в тилу» , – написав політик у телеграм-каналі.

Разумков обурювався, що жодна поправка опозиційних фракцій, які пропонували збільшити витрати на підтримку військових, медиків і вчителів, не була прийнята монобільшістю. При цьому в документі збереглися захмарні зарплати чиновників, витрати на телемарафон і драконівські податки для простих громадян.

«Жодної пропозиції народних депутатів не було враховано. Жодна правка про додаткове фінансування військових, про підтримку педагогів, медиків, переселенців не була підтримана. Зате залишилися захмарні зарплати чиновникам, телемарафон, популізм у вигляді «національного кешбеку»! А окремий абсурд – це те, що цей бюджет зверстано з урахуванням очікуваних надходжень від підняття податків, що досі не підписав президент! «Приурочувати» ухвалення такого документа до 1000 днів боротьби українців – це неповага до людей, і просто ганьба!» , – обурився він.

Жито зникає, хліб дорожчає: чому в Україні може не стати справжнього чорного хліба

Українці ризикують залишитися без традиційної краюхи до борщу: житній хліб дорожчає, а вітчизняного жита на ринку майже не залишилося. Попри те, що саме Україна завжди вважалася “житницею Європи”, наразі ми вимушені завозити жито з Польщі, де воно дорожче, а наші фермери з кожним роком сіють його все менше. За останній рік ціна на жито в […]

У Балаклійській громаді спалахнув скандал через кошти на житло для переселенців

У Балаклійській громаді Харківської області набирає обертів гучний скандал, пов’язаний із використанням фінансової допомоги, призначеної для облаштування тимчасового житла для внутрішньо переміщених осіб. У центрі уваги — проєкт капітального ремонту четвертого поверху готелю «Ювілейний» у Балаклії, який мав бути переобладнаний для проживання 52 переселенців. Кошти на реалізацію цього проєкту надала Вінницька громада в межах міжмуніципальної підтримки.

За інформацією з обізнаних джерел, реалізація проєкту супроводжувалася численними порушеннями. Зокрема, йдеться про можливе створення схеми з виведення бюджетних коштів за участю начальника Балаклійської міської військової адміністрації Віталія Карабанова та керівника комунального підприємства «Балаклійський Житлокомунсервіс» Олександра Скалозубова. За попередніми даними, ремонтні роботи могли бути формально задекларовані як виконані в повному обсязі, тоді як фактичний стан приміщень не відповідає заявленим у документації показникам.

Ця компанія, за даними відкритих реєстрів, формально має лише одного найманого працівника, але при цьому регулярно виграє закупівлі у Балаклійській громаді. У тендері на ремонт готелю вартістю понад 8 мільйонів гривень «Харбілд» був єдиним учасником, а подана ним тендерна документація містила численні неточності та помилки в обсягах робіт.

Суть імовірної схеми полягає в тому, що військова адміністрація забезпечувала адміністративне прикриття проєкту, а комунальне підприємство формувало умови закупівлі під конкретного підрядника. За твердженням джерел, окремі представники податкових і правоохоронних органів могли ігнорувати очевидні порушення, що дозволяло продовжувати реалізацію проєкту без втручання.

Особливу увагу привертає кошторис ремонту, в якому зафіксовано суттєві завищення цін на матеріали. Так, плити OSB були закладені по 385 гривень за одиницю при середній ринковій ціні близько 170 гривень, біметалеві радіатори — по 570 гривень за секцію замість реальних 230 гривень, а цемент у кошторисі коштував удвічі дорожче за роздрібні ціни в Харкові.

Такі розбіжності свідчать про можливе штучне завищення вартості робіт із подальшим виведенням коштів через фіктивні або імітовані підряди. У підсумку гроші, які мали піти на облаштування житла для людей, що втратили домівки через війну, могли бути використані у приватних інтересах.

У Києві триває серія розслідувань щодо можливих розтрат та зловживань у комунальних підприємствах, що займаються цифровою інфраструктурою столиці. Фігурантами нових і старих справ стали СКП “Київтелесервіс” та КП “Інформатика” — структури, підпорядковані Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА.

Правоохоронці ведуть щонайменше два кримінальні провадження — від серпня 2024-го та березня 2025-го. В одному з них досліджується закупівля мережевого обладнання “Київтелесервісом” у 2021 році за договором із ТОВ «ВМ Констракшн Україна» на 172 млн грн. Судова експертиза показала, що вартість комутаторів і блоків живлення була завищена більш ніж у 2,5 раза, що могло призвести до переплати в 50,9 млн грн.

14 липня цього року підозру за ч.2 ст.367 КК України оголосили начальниці відділу публічних закупівель “Київтелесервісу”, яка на момент тендеру очолювала відділ супроводу міських цільових програм і була головою тендерного комітету. Суд обрав їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, але відмовився відстороняти від посади.

Інше провадження стосується КП “Інформатика” та зникнення у 2018 році обладнання вартістю 466,6 тис. грн, придбаного для міського “Єдиного диспетчерського центру моніторингу транспорту”. 3 липня 2025 року Шевченківський райсуд звільнив від відповідальності заступника директора підприємства Ігоря Буряка через закінчення строків давності, попри те що прокуратура підготувала обвинувальний акт.

СКП “Київтелесервіс” і КП “Інформатика” вже не вперше стають об’єктом уваги слідчих. Раніше поліція та БЕБ розслідували закупівлі програмного забезпечення, мережевого обладнання та систем відеоспостереження із завищеними цінами та сумнівною необхідністю в умовах війни. Аудитори КМДА у 2022 році виявили фінансові порушення на майже 275 млн грн, з яких понад 61 млн — прямі втрати бюджету.

Незважаючи на гучні звіти та кримінальні провадження, більшість посадовців залишаються на робочих місцях, а деякі, як у випадку з екскерівницею “Інформатики” Веронікою Малковою, повертаються до виконання обов’язків після відсторонення.

Контроль над обома підприємствами здійснює Департамент ІКТ КМДА, який з серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович, а політичний нагляд нині здійснює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Останні новини