Метеозалежним радять відпочивати через магнітну бурю 12 серпня

Україна опинилася на порозі однієї з найбільших демографічних криз в історії, що загрожує стабільності та майбутньому розвитку країни. Цей процес розпочався задовго до повномасштабної війни, але саме воєнні дії перетворили ситуацію на справжню катастрофу на національному рівні. Величезний вплив на демографічну ситуацію мають не тільки бойові дії, а й численні соціально-економічні фактори, які змушують громадян шукати кращих умов для життя за кордоном. Як зазначила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, значна частина трудових мігрантів вже повністю інтегрувалася у суспільства інших країн і наразі не бачить умов для повернення.

Згідно з її словами, відновлення рівня населення, яке було до війни, є малоймовірним у найближчій перспективі. Повернення великої кількості українців, які залишили країну в пошуках безпеки та роботи, виглядає все більш віддаленою перспективою. Більшість із них знайшли своє місце в європейських країнах, де змогли адаптуватися до нових умов життя і не відчувають перспектив для повернення, адже їхні родини вже облаштувалися, а інтеграція в нові суспільства дала певні переваги.

«Якщо в країну не намагаються потрапити, — це свідчення не сили, а слабкості економіки», — наголошує демографиня. Навіть після війни, за її словами, мігранти, які приїдуть, використовуватимуть Україну радше як “трамплін” для подальшого переїзду в ЄС.

Проблеми зі смертністю і тривалістю життя — ще одна болюча тема. Якщо у 2020 році середня очікувана тривалість життя в Україні становила 76 років для жінок і 66 — для чоловіків, то у 2024 році цей показник впав до 64 років загалом (57 років для чоловіків, майже 71 — для жінок). Для порівняння: у країнах ЄС чоловіки живуть у середньому 79 років, жінки — 84,5. Найвищий показник у Швеції — понад 82 роки для чоловіків.

«Україна відставала від Європи на 10 років ще до війни. Тепер цей розрив лише збільшився. Ми втратили не тільки людей, а й роки життя», — підкреслює Ткаченко.

За оцінками фахівців, дефіцит робочої сили в Україні сягає від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. Проте це не означає, що роботодавці готові підвищувати зарплати чи створювати комфортні умови. «Коли роботодавці скаржаться, що немає робочих, часто за цим стоїть бажання, щоб люди працювали за копійки. Це нагадує феодалізм — якби могли, паспорти б забрали», — каже експертка.

Водночас в Україні зберігається нерівність в оплаті праці: зарплати у медицині й освіті нижчі, ніж у сільському господарстві чи торгівлі, хоча саме в бюджетних секторах — найвищі вимоги до професійності та навантаження.

Через мізерні пенсії — у середньому 3–5 тисяч гривень — майже 30% пенсіонерів продовжують працювати. Їх беруть на посади, які не потребують високої кваліфікації, і часто платять менше, ніж іншим працівникам, аргументуючи тим, що в них “є інше джерело доходу”.

Ткаченко застерігає: така практика може призвести до ще більшого демпінгу зарплат на ринку праці.

Україна гостро потребує кваліфікованих робітників технічних професій, але більшість молодих людей вважає “нормальною” роботу в офісі чи сфері послуг.«Люди відвикли працювати на заводах — це стало екзотикою. Коли набирали машиністів у київський метрополітен, лише одна жінка закінчила курси. Це показово», — зауважує демографиня.

Велика війна не лише забрала життя сотень тисяч українців, а й виснажила тих, хто залишився. Постійний стрес, емоційна перевтома, невизначеність майбутнього — усе це, за словами Ткаченко, “буде ще довго відображатися западинами у демографічній картині країни”.

Навіть після завершення бойових дій відновлення демографічного потенціалу України може зайняти десятиліття.

«Вкрай жахливий день сьогодні в районі Новоіванівки: вступати в бій довелося артилеристам і дронщикам. Ворог за останній час стягнув чимало техніки і живої сили. Перші спроби хоч і досягли тактичного успіху біля Снагості, але з часом були повністю зупинені. До сьогоднішнього дня», – пише моніторинговий паблік.

Він повідомляє, що армія РФ зараз намагається закріпитися в районі Новоіванівки та Зеленого Шляху.

«Сформувалася дуже ненадійна тактична обстановка для суміжних підрозділів на північ», – ідеться в повідомленні.

«Ми на порозі чергової халепи», – пише DeepState, відзначаючи великі проблеми у взаємодії між різними українськими підрозділами.

Схожу інформацію опублікував лейтенант ЗСУ з позивним «Алекс».

За його словами, армія РФ мала «успіх сьогодні в Курській області, був акцентований удар механізованими підрозділами в напрямку Любимівка – Новоіванівка».

Президент України Володимир Зеленський призначив Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії, підтвердивши це вечірнім зверненням і наголосивши на важливості зміцнення дипломатичних зв’язків з Великою Британією. Залужний, раніше головнокомандувач ЗСУ, зараз займатиме нову посаду, що є важливим кроком у зміцненні дипломатичної діяльності України. Призначення Залужного є відповіддю на потребу покращення взаємовідносин із Великою Британією та утримання стабільності в регіоні. Цей крок також відображає визнання Залужним за його внесок у військову справу та захист України. Однак рішення про призначення Залужного може викликати обговорення, оскільки він поки що не має досвіду в дипломатичній сфері, і це може стати предметом уваги для критики. Тим не менш, важливо підкреслити, що призначення Залужного відбувається в контексті стрімкої політичної динаміки та потреби України в ефективній дипломатичній роботі для захисту своїх інтересів у світі.

Український президент Володимир Зеленський затвердив Валерія Залужного на посаду посла в Великій Британії, підкресливши важливість підтримки дипломатичних відносин між двома країнами. Призначення Залужного є стратегічним кроком для зміцнення української дипломатії, хоча воно може викликати обговорення через його відсутність досвіду в дипломатичній сфері. Однак це рішення свідчить про визнання його внеску в оборонну справу та довіру до його спроможностей представляти Україну за кордоном. Важливо відзначити, що призначення Залужного відбувається на тлі складної політичної ситуації та підвищених потреб країни в ефективній дипломатичній роботі для захисту національних інтересів.