Мільйонні зловживання у Харкові: фіктивні працівники та ухилення від мобілізації

У ніч проти 30 вересня Сумщина сколихнулася від жахливої трагедії. Російський ударний безпілотник поцілив у житловий будинок у селі Чернеччина Краснопільської громади, зруйнувавши помешкання, де проживала молода сім’я. Унаслідок удару загинули обоє батьків та їхні двоє малолітніх синів, яким було лише шість і чотири роки. Весь рід знищений у власному домі — ця звістка стала болючим символом безкарності агресора та крихкості людського життя в умовах війни.

Начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров підтвердив трагедію, зазначивши, що рятувальники ДСНС після кількагодинної роботи під завалами знайшли й деблокували тіла всіх загиблих. Діти 2018 та 2021 років народження разом із батьками не мали жодного шансу врятуватися, адже удар безпілотника прийшовся безпосередньо на будівлю, яка миттєво обвалилася.

«Це страшна і непоправна втрата для всієї громади й області. Загибель родини в Чернеччині — трагедія, яку ми ніколи не забудемо і не пробачимо», — зазначив Григоров.

ДСНС також повідомила, що удар дрона пошкодив одноповерховий і двоповерховий житлові будинки.

У ту ж ніч атаки дронами зазнала й Київська область. У Броварському районі постраждала жінка 1950 року народження — у неї стався гіпертонічний криз та гостра реакція на стрес. Медики надали допомогу на місці.

За даними Київської ОВА, влучань у критичну інфраструктуру не було, але пошкоджено приватний житловий будинок, господарські споруди та автомобіль.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

У своєму виступі на подкасті “СучЦукрМуз” Дантес підкреслив, що така поведінка батьків є небезпечною для формування патріотичного та стійкого покоління, здатного протистояти маніпуляціям та ворожій пропаганді. За словами артиста, діти, які зростають в російськомовному середовищі, не здобувають необхідного імунітету від впливу чужої культури і можуть мати розмиті погляди на важливі національні питання.

“Я досі не розумію батьків, які розмовляють з дітьми російською в Україні. У мене величезне запитання до них. Можна подивитися на багато шкіл і побачити, як діти спілкуються. Немає претензій до дітей, бо це соціальний фактор. Але до батьків питання: ви дорослі люди, розмовляйте між собою як хочете. Але дитині де буде потрібна ця мова? В якому світі? І найгірше, що я зрозумів, ви зараз вирощуєте те саме покоління, яке буде думати, що все не так однозначно. Вони дивитимуться російський YouTube, вони будуть такими самими, як ви”, — акцентував Дантес.

Артист закликав батьків переосмислити свої погляди і усвідомити, що саме вони формують майбутнє покоління. Замість того, щоб передавати російську мову як частину своєї культури, потрібно підтримувати українську, адже це питання не лише культурного вибору, але й національної безпеки.

Особисто Володимир Дантес є прикладом людини, яка зробила свідомий вибір на користь української мови. Відомий своєю творчістю і публічною позицією, він вже давно перейшов на українську в побуті та на сцені, демонструючи, що патріотизм — це не тільки слова, а й конкретні дії.

“Мова — це не просто звичка, це те, що нас визначає, наша ідентичність, це питання національної безпеки. Вибір за вами”, — зазначив співак, закликаючи українців долучитися до формування майбутнього без впливу агресора.

Мустафа Найєм, керівник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури, нещодавно поділився важливою новиною на своїй сторінці у Facebook. У своєму оголошенні він повідомив про своє рішення звільнитися з посади голови агентства. Цей крок, очевидно, викликаний серією обставин, які вплинули на його роботу та призвели до важких вирішень.

Завдяки своїй роботі та здібностям, Мустафа Найєм відзначився як видатний лідер, присвятивши себе розвитку та покращенню інфраструктури країни. Його внесок у цю сферу залишиться надовго в пам'яті і буде оцінений суспільством. Відзначимо, що його рішення звільнитися є важким і вимагає великої мужності та розуміння ситуації.

Попри відхід з посади, впевнено можна стверджувати, що Мустафа Найєм продовжить бути активним учасником суспільного життя та долучить свої зусилля до подальшого розвитку країни. Його досвід та знання залишаються важливими ресурсами для України, і його внесок у будь-які справи буде надзвичайно цінним. Нехай цей крок стане новим початком для нього і відкриє нові можливості та перспективи.

“Я покидаю посаду голови Агентства відновлення. Рішення прийняв особисто через системні перешкоди, що перешкоджають ефективному виконанню моїх обов’язків”, – заявив Найєм. Чиновник стверджує, що команда агентства вже з листопада 2023 року стикається з постійним опором і штучними перешкодами. Зокрема, відмову прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля участі у Конференції з відновлення України в Берліні він також відніс до важливих причин свого рішення.

“Я усвідомлюю обмеженість ресурсів і важливість військових витрат. Але скасування коштів на утримання інфраструктури неминуче позначиться насамперед на стані доріг оборонного значення і, як наслідок, на всій військовій логістиці. Якщо це не зміниться, наступного сезону на нас чекає ускладнення військової логістики і експорту продукції”, – додав він. Серед інших причин своєї відставки Найєм вказав на скасування бюджету на проекти з відновлення і утримання доріг, бюрократію, несвоєчасну оплату роботи підрядників і значне зменшення зарплати працівників агентства.

“З початку року уряд значно скоротив заробітну плату співробітникам – більшій частині працівників було зменшено до 68% зарплати. Це було зроблено навмисно, щоб в агентстві не залишилося професіоналів та мотивованих працівників”, – зауважив він. У своєму пості Найєм також зазначив досягнення агентства за останній час. За його словами, незважаючи на усі перешкоди, агентство не провалило жодного проекту протягом часу війни, не зупинило жодного військового вантажу та жодного евакуаційного маршруту.

“Наразі агентство координує роботу 353 будівельних майданчиків з відновлення по всій країні. Це найскладніша робота в моєму житті… За рік нам вдалося відновити майже 1,3 тис. км автошляхів та 330 мостів після деокупації постраждалих регіонів”, – підкреслив чиновник. Однак слід відзначити, що, незважаючи на значні бюджети, захист енергетичної інфраструктури повністю провалено.