Мільйони з бюджету на відрядження: як нардепи витратили 13,7 млн грн за кордоном минулого року

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Він підкреслив, що українська операція в цій зоні була успішною і зірвала плани Росії щодо наступу на Сумському напрямку. За словами Сирського, завдання було виконано, і ворог зазнав значних втрат.

Сирський акцентував увагу на тому, що Росія зосередила близько 45 тисяч військ на Курщині, а також намагається збільшити їхню кількість, залучаючи військових з Північної Кореї через дефіцит власних сил. На думку Сирського, окупанти прагнули розширити територію контролю на півночі України, зокрема на Сумщині, але Сили оборони України завчасно вжили заходів для запобігання цьому.

З іншого боку, депутат Мар’яна Безугла відреагувала на заяву Сирського гострою критикою. Вона вважає, що його слова можна трактувати як передумови для виведення українських військ з Курщини. Безугла також зауважила, що Сирський не згадує про втрати ЗСУ в цьому процесі та можливі негативні наслідки для українського фронту. Вона навіть запропонувала Сирському “залишитися” в Курській області, натякаючи на те, що його висловлювання ставлять під сумнів цілісність оборонної стратегії України.

Таким чином, між військовими та політичними представниками виникає розбіжність у трактуванні військової ситуації на фронті. В той час як Сирський фокусується на досягнутій перемозі та розгромі ворога, Безугла звертає увагу на недоліки в плануванні та намагається поставити питання про більші стратегічні втрати України.