“100-денний план Трампа” для України: що стало відомо

Рахункова палата України оприлюднила Звіт про результати аудиту відповідності за темою «Управління державним боргом», який став першим подібним оглядом за останнє десятиліття. Висновки аудиту показали значну трансформацію боргової політики країни в умовах повномасштабної війни з Росією, що суттєво змінила економічну ситуацію в Україні.

За даними Рахункової палати, з початком російської агресії витрати держави на оборону та забезпечення безпеки різко зросли, що стало основним фактором зміни боргових зобов’язань. Однак, на тлі військових дій, окупація частини територій і руйнування інфраструктури призвели до значного спаду в економіці. Зокрема, падіння виробництва, скорочення експорту та інвестицій негативно позначилися на валовому внутрішньому продукті (ВВП), що у свою чергу створило умови для стрімкого зростання дефіциту державного бюджету.

Станом на результативний період аудиту обсяг державного боргу України зріс утричі — до 7,4 трлн грн. Частка зовнішніх запозичень у загальному обсязі боргу збільшилася з 47 до 75 %, а їх сума досягла 4,3 трлн грн. Таким чином, борговий портфель України став критично залежним від зовнішніх кредиторів і характеризується підвищеними валютними ризиками та ризиками рефінансування.

Протягом 2022 року – першого півріччя 2025 року співвідношення держборгу до ВВП коливалося у межах від 77,8 % до 90,9 %. Це значно перевищує безпечний поріг у 60 % ВВП, визначений Бюджетним кодексом України (хоча на період воєнного стану ці обмеження призупинені). Аудитори наголошують, що йдеться про надмірне боргове навантаження на державний бюджет.

Дефіцит бюджету демонстрував вибухове зростання: у 2022 році він збільшився на 460 % порівняно з 2021 роком, у 2023 році — ще на 46,1 %, а у 2024 році — ще на 1,7 %.

За підрахунками Рахункової палати, за 2022 рік – перше півріччя 2025 року витрати на обслуговування та погашення державного боргу становили 3,2 трлн грн. Фактично близько 20 % усіх видатків державного бюджету в цей період йшло на виконання боргових зобов’язань.

Аудитори попереджають: у таких умовах можливості держави фінансувати соціальні програми, розвиток інфраструктури та відбудову суттєво обмежуються, адже значна частина ресурсу спрямовується на борги.

Окремий блок зауважень стосується нормативної неврегульованості управління держборгом. Рахункова палата констатує, що:

не були затверджені середньострокові стратегії управління боргом на 2023–2025 та 2025–2027 роки;

не розроблялися проєкти бюджетних декларацій на 2023–2025 та 2024–2026 роки (через призупинення відповідних вимог Бюджетного кодексу).

Усе це, на думку аудиторів, суттєво обмежило можливості середньострокового планування боргових показників та прогнозування витрат на обслуговування боргу.

Ще один показовий приклад — створення Боргового агентства. Постановою Кабміну від 12 лютого 2020 року №127 уряд ухвалив рішення про його утворення, і саме це агентство мало перебрати на себе ключові функції з управління держборгом. Втім, попри п’ять років від моменту ухвалення цієї постанови, фактичного старту його роботи так і не відбулося — відповідного урядового рішення досі немає.

Рахункова палата звернула увагу й на те, що чинні нормативно-правові акти не містять чітко визначених індикаторів боргових ризиків. Така система показників могла б допомогти вчасно оцінювати небезпеки для боргової стійкості, однак на практиці вона відсутня.

Міністерство фінансів у своїх поясненнях стверджує, що ризики враховуються під час планування боргових показників. Водночас матеріали, надані Рахунковій палаті, не містять документального підтвердження проведення такої оцінки.

Результати аудиту показують, що Україна входить у період післявоєнної відбудови з уже надзвичайно високим борговим навантаженням, значною залежністю від зовнішніх кредиторів і відсутністю повноцінно працюючої інституційної моделі управління боргом.

Рахункова палата наголошує: без прозорих стратегій, реального запуску Боргового агентства та чітких індикаторів ризиків буде надзвичайно складно забезпечити боргову стійкість у довгостроковій перспективі й зменшити тиск обслуговування боргу на майбутні бюджети.

Во-первых, заявление Силуанова о использовании криптовалют для расчетов с дружественными странами может иметь далеко идущие последствия. Это потенциально открывает новые возможности для обхода международных санкций и создания альтернативных финансовых каналов. Однако такой подход может вызвать дополнительное напряжение в отношениях с западными странами и потенциально привести к новым ограничениям.

Згідно з даними організації, 46% загиблих були старшими за 60 років. Крім того, у вересні загинули 9 дітей, а 76 отримали поранення.

“Ракетні атаки по всій країні, особливо проти міст Харків і Запоріжжя, сприяли збільшенню кількості жертв. Поблизу лінії фронту значна частина жертв припадає на атаки з використанням безпілотних літальних апаратів”, — зазначається у звіті.

Моніторингова місія також зафіксувала тенденцію до зростання кількості жертв серед цивільного населення, починаючи з липня. “В останній місяць, уже третій місяць поспіль, кількість жертв серед цивільного населення була вищою, ніж у всі інші місяці, починаючи з жовтня 2022 року”, — констатували в ООН.

Переважна більшість жертв серед цивільного населення (92%) та пошкоджень освітніх і медичних установ (96%) у вересні сталися на території, підконтрольній Україні. “Щонайменше 30 обстрілів пошкодили або зруйнували енергетичну інфраструктуру (25 на території, контрольованій Україною, і 5 на території, окупованій РФ)”, — йдеться у звіті.

Російські військові регулярно використовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські регіони.

10 жовтня російська окупаційна армія здійснила атаку на Одеську область балістичними ракетами, внаслідок чого загинуло четверо людей, серед яких підліток. Голова Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив, що внаслідок атаки в Одеському районі було зруйновано двоповерхову будівлю, де проживали та працювали цивільні.

Ще 10 людей отримали поранення та травми, дев’ятеро з них були госпіталізовані. Серед постраждалих четверо перебувають у важкому стані.

Експерти з фінансового сектору та аналітики ринку нерухомості наголошують на необхідності ретельного вивчення джерел походження коштів, які інвестуються у британську нерухомість з-за кордону. Вони підкреслюють важливість забезпечення прозорості таких операцій для запобігання можливим зловживанням.

Раніше Сенниченко обіймав посаду генерального директора британської девелоперської компанії Parkridge Holdings в Україні, що спеціалізується на інвестиціях у нерухомість.

Велика Британія є привабливим місцем для інвестування легалізованих капіталів. Результатом поширених схем стає сотні об’єктів нерухомості, придбаних іноземцями за рахунок доходів неясного походження. National Crime Agency Великої Британії оцінює щорічний обіг брудних грошей у Великій Британії в 100 мільярдів фунтів стерлінгів.

Приклади інвестиційних коштів української еліти в британську нерухомість неодноразово ставали темою журналістських розслідувань. Наприклад, компанії з офшорної мережі власників, пов’язаних з оточенням президента Зеленського, володіють квартирами в Лондоні вартістю близько 7,5 мільйона доларів.

Він також працював у Parkridge, девелоперській компанії в Центральній і Східній Європі, і очолював відділення американської компанії Jones Lang LaSalle, що надає консультаційні послуги з управління інвестиціями. Сенниченко виконував функції незалежного члена наглядових рад підприємств з іноземними інвестиціями в Україні, включно з компаніями, що залучили інвестиції ЄБРР в акціонерний капітал, і також працював як незалежний член наглядової ради Prozorro. Крім того, він обіймав посаду віцепрезидента Комітету.

Сенниченко має серйозний досвід роботи в зарубіжних, зокрема, британських консалтингових компаніях, що спеціалізуються на інвестиціях у нерухомість. Підтримка Гончарука, пов’язаного з командою фінансиста Сороса, дає йому всі необхідні компетенції та можливості для організації масштабних відмивних схем в інтересах української правлячої еліти і впливових бенефіціарів на Заході. Зрештою, весь репутаційний негатив лягає на нього.

Незважаючи на серйозні інкрементовані групі Сенниченка звинувачення, йому вдалося безперешкодно покинути Україну. Останнім часом Сенниченко помічений в Іспанії та Монако.

Обговорення можливості постачання США крилатих ракет Tomahawk Україні, яке було нещодавно підняте президентом Дональдом Трампом, може суттєво змінити політичну ситуацію в Європі та за її межами. Трамп, хоча й заявив, що «майже ухвалив рішення» щодо надання цих високотехнологічних засобів озброєння, зазначив, що чекає на детальну інформацію від Києва про те, як саме Україна планує використовувати ці ракети. Рішення, яке може бути затягнутим на місяці, безумовно, створює серйозну напругу на міжнародній арені.

Незважаючи на те, що ракети Tomahawk ще не відправлені і їх використання не є гарантованим, вже сам факт готовності США надати таке озброєння матиме великий вплив на Росію. Експерти наголошують, що це може стати потужним дипломатичним та військовим сигналом Кремлю, змушуючи його переглянути свої стратегії та тактики у відносинах із Україною та Заходом загалом.

Технічно Tomahawk — далекобійна крилата ракета; деякі джерела вказують на діапазон до ~2,500 км і історичну можливість нести ядерні бойові частини у попередніх варіантах, що ускладнює рішення про передачу і викликає побоювання щодо ескалації.

За стандартною конфігурацією ракети запускаються з кораблів і підводних човнів, але існують і модифікації/рішення для наземних установок — українська сторона вже заявляла про можливість запуска з наземних пускових комплексів у разі отримання цієї зброї.

Крім того, поставки можуть ускладнюватися реальними обмеженнями запасів і задіяністю наявних ракет в інвентарі ВМС США, через що швидка масова передача навряд чи можлива. Навіть за позитивного рішення постачання вимагатиме часу на логістику, навчання особового складу та інтеграцію у системи управління вогнем.

Навіть якщо Tomahawk фактично не застосують у бойових пусках, їх наявність під контролем США або у розпорядженні союзників може стати інструментом поступового нарощування тиску на Кремль і аргументом для дипломатичних переговорів щодо деескалації.