Мільйони зависли на рахунках: Одещина провалила програму житла для сиріт

Між нинішньою дружиною телеведучого Володимира Остапчука, Катериною Полтавською, та його колишньою дружиною, Христиною Горняк, спалахнув черговий публічний конфлікт, що привернув увагу громадськості. Причиною стала тривала суперечка щодо продажу будинку, який Володимир Остапчук придбав під час шлюбу з Христиною Горняк.

Після розлучення між колишнім подружжям було досягнуто домовленості про продаж спільно придбаної нерухомості та поділ виручених коштів порівну. Однак, за словами Катерини Полтавської, процес продажу будинку фактично заблокований уже майже рік через позицію Христини Горняк, яка, за її словами, не погоджується на реалізацію майна за оголошену ціну та не бере участі в організації продажу.

Полтавська стверджує, що будинок було придбано за 240 тисяч доларів, а згодом виставлено на продаж за 200 тисяч. За цей час покупців знайти не вдалося. Нещодавно, за її словами, з’явився клієнт, готовий придбати будинок за 165 тисяч доларів, однак Христина Горняк відмовилася погодитися на таку ціну.

За словами Катерини Полтавської, аналогічні будинки в цьому ж районі продаються приблизно за такою самою вартістю, а небажання знижувати ціну призводить до подальшого простою об’єкта та унеможливлює розподіл коштів між колишнім подружжям.

Окремо дружина телеведучого заявила про тиск з боку колишньої дружини Володимира Остапчука. За її словами, юрист Христини Горняк домігся підписання договору щодо розподілу майна, використовуючи погрози. Полтавська стверджує, що в разі відмови Горняк нібито погрожувала публічними інтерв’ю з негативними заявами на адресу Остапчука.

Нагадаємо, Володимир Остапчук і Христина Горняк перебували у шлюбі з 2020 до 2022 року. Після розлучення між ними неодноразово виникали публічні конфлікти щодо поділу майна, зокрема будинку, придбаного у 2021 році під Києвом.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.

Українці дедалі уважніше ставляться до свого раціону, тому виробники охоче додають на упаковки вабливі написи на кшталт «без цукру», «знежирений», «дієтичний» або «безкалорійний». Однак такі формулювання не завжди відповідають інтуїтивним уявленням споживачів. Вони регулюються законодавством і можуть використовуватися лише тоді, коли продукт дійсно відповідає визначеним нормам. Держпродспоживслужба наголошує, що грамотне читання етикеток є не менш важливим, ніж вибір самого товару.

Поняття «безкалорійний» має конкретне числове значення. Так можна маркувати продукт, якщо його енергетична цінність не перевищує 4 ккал на 100 мл, тобто рівень, який практично не впливає на добову норму калорій. Для підсолоджувачів вимоги ще жорсткіші: не більше 0,4 ккал на відповідну кількість продукту. Тому написи про відсутність калорій не означають абсолютного нуля, а лише вказують на мінімальні, майже незначні показники.

Ця позначка означає, що до продукту не додавали ні цукор, ні підсолоджувачі. Водночас, якщо природні цукри містяться у самому продукті, на етикетці має бути уточнення: «Містить цукор природного походження».

Позначку дозволено використовувати лише у випадку, якщо продукт містить не більше 0,04 г натрію на 100 г/100 мл. Винятком є мінеральні та інші види води.

Це напис дозволено, якщо продукт містить до 0,5 г жиру на 100 г/100 мл. Фрази на кшталт «знежирено на 30%» заборонені.

Маркувати продукт як «джерело омега-3» можна лише тоді, коли він містить потрібну кількість корисних жирних кислот: 0,3 г альфа-ліноленової кислоти або 40 мг EPA+DHA на 100 г/100 ккал.

Багато маркетингових написів виглядають привабливо, але можуть вводити в оману. Тому Держпродспоживслужба радить не довіряти гучним слоганам, а завжди перевіряти склад і харчову цінність продукту.