П’ятниця, 16 Січня, 2026

Міндовкілля розглядає інвестиції у розмірі 4 млрд євро на розвиток проєктів з вторинної переробки сміття

Важливі новини

СБУ запобігла ліквідації заступника міністра

Правоохоронці провели блискучу операцію, запобігши спробі вбивства першого заступника міністра охорони здоров’я України. Двоє зловмисників були затримані “на гарячому” під час спроби придбати вогнепальну зброю. Як розгорталася операція Спільниками виявилися двоє мешканців Київської області, які кілька місяців ретельно планували злочин. Вони вивчали розклад і маршрути посадовця, проводили тренування зі стрільби в приватному тирі, готуючись до […]

The post СБУ запобігла ліквідації заступника міністра first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

“Шлюб онлайн” стає все популярнішим серед українців: понад 14 тисяч пар вже скористалися сервісом

В Україні цифровий проєкт «Шлюб онлайн» впевнено набирає обертів та стає однією з найбільш затребуваних електронних послуг для громадян. Від моменту його публічного запуску 22 вересня 2024 року через цифровий офіс ДРАЦС вже офіційно одружилися 14 370 пар. Динаміка користування сервісом свідчить про постійне зростання інтересу: лише у серпні 2025 року онлайн-реєстрацію шлюбу обрали 2043 пари.

Головна перевага цієї послуги полягає у зручності та доступності. Завдяки інтеграції із застосунком «Дія» українці мають можливість офіційно зареєструвати шлюб без необхідності відвідувати державні установи особисто. Це особливо актуально для тих, хто перебуває у відрядженнях, навчається в інших містах чи за кордоном, а також для військовослужбовців, які не завжди можуть бути присутніми на урочистій церемонії.

Можливість одружуватися онлайн отримала високу оцінку і за межами України: видання TIME визнало «Шлюб онлайн» одним із найкращих винаходів 2024 року.

Скористатися послугою можуть громадяни України, які відповідають кільком умовам: бути повнолітніми, мати верифікований податковий номер, ID-картку або закордонний паспорт у Дії, не перебувати в іншому шлюбі або бути розлученими з підтвердженими даними в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Таким чином, «Шлюб онлайн» спрощує процес укладення шлюбу, робить його доступним для широкого кола громадян і демонструє успішну цифровізацію державних послуг.

Невідомі зміни в Чорнобильській зоні: собаки з блакитним відтінком шерсті

Не так давно у Чорнобильській зоні відчуження волонтери організації Dogs of Chernobyl помітили дивне явище — кілька собак, що мали незвичайний блакитний відтінок шерсті. Це стало справжньою загадкою для дослідників та зоозахисників, оскільки подібне явище в цій місцевості раніше не було зафіксовано. Зоологи зазначають, що тварини кілька днів тому ще мали звичне забарвлення, і їхній нинішній вигляд став предметом серйозних роздумів.

Поки що волонтери намагаються спіймати цих собак для детальніших досліджень, щоб з'ясувати причину таких змін. Однією з можливих версій є контакт тварин із хімічними або радіоактивними речовинами, що могли вплинути на їхнє здоров'я та зовнішній вигляд. Наразі достеменно невідомо, чи пов'язані ці зміни з впливом радіації, яка все ще має місце на території, чи це наслідки інших екологічних факторів.

Dogs of Chernobyl опікується близько 700 тваринами, які мешкають у межах 30-кілометрової зони відчуження. Ці собаки — нащадки домашніх улюбленців, залишених після аварії на ЧАЕС у 1986 році. Волонтери щороку забезпечують їх кормом, ветеринарною допомогою, стерилізацією та вакцинацією.

Дослідження 2024 року показали, що чорнобильські собаки мають унікальні генетичні мутації, які допомагають їм виживати в умовах підвищеного радіаційного фону. Зокрема, у них підвищена стійкість до радіації, важких металів і токсичного середовища.

Вчені, які досліджували ДНК 116 безпритульних собак, виявили близько 400 ділянок геному, що змінилися під впливом середовища, і 52 гени, пов’язані з контактом із забрудненням. Поки що експерти не встановили, що саме спричинило появу синьої шерсті, і наголошують, що це може бути наслідком контакту з хімічними речовинами, а не радіацією.

Через майже 40 років після аварії собаки Чорнобиля залишаються символом виживання та адаптації природи, демонструючи здатність життя пристосовуватися навіть до екстремальних умов.

В Україну приїжджає все більше туристів, щоб подивитися на війну

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, близько десятка українських компаній організовують так звані “воєнні тури”. Вартість таких екскурсій варіюється від 150 до 250 євро, а частину прибутків направляють на підтримку армії. Основна увага зосереджена на Києві та його передмістях, таких як Ірпінь, де руйнування і досі нагадують про найгарячіші моменти війни.

Тури в зони бойових дій приваблюють не лише тих, хто прагне гострих відчуттів, але й тих, хто хоче краще зрозуміти трагедію війни.

“Це не про гроші, а про освіту. Наші тури – це своєрідна вакцина, що може запобігти повторенню війни,” – зазначає Світозар Моїсеєв, співзасновник однієї з турфірм.

Однак не всі учасники таких турів ставляться до цього етично. Наприклад, американець Нік Тан у липні 2024 року вирушив до Харкова, розташованого лише за 20 кілометрів від фронту. “Я просто хотів це побачити,” – заявив він, підкреслюючи, що на Заході життя занадто комфортне. Його коментарі викликають подив серед місцевих мешканців, які змушені жити у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон розбився всього за 300 метрів від мого будинку. Мені важко зрозуміти, чому хтось добровільно хоче побачити це,” – розповідає Руслан Савчук, житель Ірпеня.

Місцеві жителі сприймають “чорний туризм” неоднозначно. Частина з них підтримує екскурсії, вважаючи, що це привертає увагу до війни, тоді як інші ставлять під сумнів моральність таких відвідувань. Депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська згадує, що деякі українці запитують туристів: “Чому ви хочете побачити нашу печаль?”

Голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів також звертає увагу на необхідність етичного підходу до воєнного туризму. Агентство планує запустити спеціальні курси для екскурсоводів, які працюватимуть у подібних турах.

Попри спад туристичних потоків через війну, українська індустрія вже готується до післявоєнного періоду. Укладаються контракти з такими міжнародними платформами, як Airbnb і TripAdvisor, що може відкрити нові можливості для залучення іноземців.

Гетьманська доба: драматичні політичні інтриги та боротьба за владу в Україні XVII–XVIII століть

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: “Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні”. За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. “На такий проєкт вже є інвестори”, — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. “Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх”, — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.

Останні новини