Середа, 23 Липня, 2025

Міндовкілля розглядає інвестиції у розмірі 4 млрд євро на розвиток проєктів з вторинної переробки сміття

Важливі новини

Як отримати 1000 грн через Дію

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Основний спосіб оформлення виплати – через застосунок Дія. Для цього потрібно виконати кілька простих кроків:

Для пенсіонерів та осіб з інвалідністю передбачено альтернативний спосіб – отримання коштів на відділеннях Укрпошти, разом із виплатою пенсії чи соціальної допомоги.

Зимова тисяча доступна для всіх громадян України, які перебувають на території країни. Для тих, хто не має доступу до Дії чи не користується РНОКПП, передбачена можливість оформлення виплати безпосередньо в одному з банків-партнерів. До них належать:

Отримані кошти можна витратити на найнеобхідніше:

Пенсіонери, люди з інвалідністю, а також опікуни дітей можуть скористатися альтернативними способами отримання. У цих випадках строк використання коштів обмежений до кінця березня 2025 року.

Головна загроза енергетиці не морози, а обстріли – Галущенко

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Галущенка, наразі енергосистема України працює стабільно, попри сезонне похолодання.

“Температура впала, обмежень немає. Найбільше, що вплине – це навіть не температура, а, на жаль, обстріли. Якщо температура буде мінус 15-20 градусів і триматиметься довгий час, це, безумовно, позначиться на ситуації, але не стане драматичною,” – підкреслив міністр.

Морози, навіть найсильніші, менш небезпечні для енергетики, ніж ракетні удари з боку Росії. Президент Володимир Зеленський також зазначив, що російська стратегія спрямована на підрив морального духу українців через атаки на енергетичну інфраструктуру:

“Росія продовжує комбіновані удари, накопичує сили та виробництво. Її мета – спричинити блекаути, які викликають суспільне незадоволення,” – наголосив Зеленський.

Україна активно готується до зимового періоду, залучаючи міжнародну підтримку для зміцнення енергетичної системи. Допомога партнерів, у тому числі обладнання та фінансування, дозволяє мінімізувати вплив погодних і воєнних факторів.

Міністр енергетики наголосив, що кожен українець має готуватися до викликів зими, але вірити у стійкість країни та енергосистеми.

В Україні готуються до призначення нового прем’єра та генпрокурора

Андрій Єрмак у США обговорював не лише питання зовнішньої політики. За інформацією наших джерел, ключовим завданням його візиту було погодження кандидатур на посади нового прем’єр-міністра України та генерального прокурора. Після кількох місяців внутрішньої боротьби в команді влади, протистояння з групою Давида Арахамії — зокрема прем’єром Денисом Шмигалем і головою комітету ВР Данилом Гетьманцевим — входить […]

Енергетична криза: Відключення електрики 22 березня підтримується масованим ударом

Економіст Андріан Прокіп проаналізував наслідки недавньої ворожої атаки на енергетичну систему України та відзначив їх серйозний вплив на країну. Зокрема, він зазначив, що масовані обстріли, що сталися 22 березня, виявилися ретельно спланованими і мають стратегічне значення для ворожої сторони. Після цієї атаки протягом кількох днів поспіль продовжилися удари меншого масштабу, що додатково підточили енергетичну систему.

За словами Прокіпа, однією з головних постраждалих стала ДТЕК, яка повідомила про втрати половини своїх потужностей на тривалий період часу. Також серйозно постраждали балансуючі потужності ДніпроГЕСу, що створює значні перешкоди для стабільності енергопостачання. Зазначимо, що найбільші збитки припали на прифронтові області, але й інші регіони почули наслідки атаки через пошкодження і втрати потужностей.

Наголосивши на серйозності ситуації, Прокіп зазначив, що удар також спрямувався на газову інфраструктуру. Він підкреслив необхідність уважного відстеження надійності зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак з боку ворога.

У висновках до вищезгаданої статті можна зазначити наступне:

• Недавня ворожа атака на енергетичну систему України, зокрема масовані обстріли 22 березня, має серйозний вплив на країну та її енергетичну безпеку.

• Постраждалість від атаки виявилася значною, з втратами потужностей як у ключових енергетичних компаніях, так і у балансуючих потужностях.

• Найбільш вразливими до атак виявилися прифронтові області, але інші регіони також постраждали через пошкодження і втрати потужностей.

• Наголос зроблено на необхідності уважного контролю за надійністю зберігання газу в українських сховищах, оскільки це стало об'єктом інформаційних атак.

• Загалом, ситуація в енергетичній сфері потребує уваги та негайних заходів для підтримання стабільності та безпеки енергопостачання країни.

Вночі у Києві була 4,5-годинна тривога через російські дрони

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Біля третьої години ночі ворог підняв в повітря біля десятка літаків стратегічної авіації Ту-95МС. Згодом злетіли і носії ракет “Кинджал” Міг-31К. Саме із цими загрозами була пов’язана ранкова повітряна тривога. На щастя, пуски ракет стратегічної авіації не підтвердилися”, – зазначив начальник КМВА Сергій Попко.

Тим часом протягом ночі в Києві чотири з половиною години, з його слів, тривала повітряна тривога пов’язана із атакою ударних БпЛА збройних сил рф.

“Силами оборони було виявлено і знешкоджено різними способами до десятка безпілотників (точну кількість та тип дронів оприлюднять Повітряні Сили). В столиці не зафіксовано руйнувань, за медичною допомогою внаслідок атаки БпЛА ніхто не звертався”, – повідомив Попко.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: “Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні”. За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. “На такий проєкт вже є інвестори”, — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. “Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх”, — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.

Останні новини