Міндовкілля розглядає інвестиції у розмірі 4 млрд євро на розвиток проєктів з вторинної переробки сміття

Україна готується до нового контрнаступу: пріоритет – оборона

Президент України Володимир Зеленський підкреслив важливість оборони та готовності до нових військових операцій під час інтерв’ю для Fox News. За його словами, безпека військових – це основний пріоритет, оскільки втрати серед військових загрожують всій обороні. Зеленський також зазначив про готовність до дій у Чорному морі та підготовку сюрпризів для Росії, наголосивши на важливості захисту півдня та сходу, де концентрується значна кількість російських військ. Президент закликав до посилення систем ППО Patriot та інших засобів оборони. Водночас він підкреслив необхідність концентруватися на сучасному контексті, уникнувши згадування минулих подій. Щодо успішності контрнаступу в майбутньому, Зеленський відзначив, що вона залежить від різних чинників та поточного контексту. Раніше українські війська провели успішний контрнаступ, звільнивши ряд населених пунктів на сході та півдні країни. Проте зараз російські війська активізували свої атаки, взявши під контроль Авдіївку та збільшивши активність в інших районах. Зеленський підкреслив, що для Росії захоплення Авдіївки є значним досягненням за 9 місяців війни. Керівник ГУР Міноборони Кирило Буданов вважає, що у Росії недостатньо сил для захоплення Луганської та Донецької областей.

Українські війська готуються до нового контрнаступу та військових операцій, зокрема в обороні країни бере участь велика кількість російських військ. Президент Зеленський підкреслив важливість захисту життя військових та заявив про готовність України здійснювати дії у Чорному морі та приготування сюрпризів для Росії. Крім того, Зеленський висловив необхідність посилення оборонних систем та закликав зосередитися на сучасному контексті, уникнувши згадування минулих подій. Також було зауважено, що успіх контрнаступу в майбутньому залежатиме від різних факторів, і російські війська продовжують інтенсифікувати свої атаки на різних фронтах.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) невідкладно розглянула та відхилила звернення про скасування підозри, яке стосувалося колишнього голови ПриватБанку, Олександра Дубілета, у справі, що має пряме відношення до впливового олігарха Ігоря Коломойського. Зазначена справа стосується претензійного перехрещення суми у розмірі 9,2 мільярдів гривень. Відхилення звернення свідчить про відновлення та підтримку законності та об'єктивності в розслідуванні подібних випадків.

Рішення було прийняте Апеляційною палатою ВАКС у п’ятницю, 5 червня.

“Апеляційну скаргу захисника підозрюваного (Дубілета. – Ред.) відхилити. Рішення слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 травня 2024 року залишити без змін. Це рішення є остаточним і набуває законної сили з моменту його оголошення, і не підлягає подальшому оскарженню в касаційному порядку”, – зазначено у рішенні.

В жовтні 2023 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) оголосило в розшук колишнього голову правління ПриватБанку Олександра Дубілета та його заступницю Людмилу Шмальченко у справі, пов’язаній з Ігорем Коломойським, щодо можливого заволодіння коштами банку на суму у 9,2 мільярда гривень. Дубілета також було оголошено в розшук у іншій справі ПриватБанку, що стосується можливої розтрати коштів банку на суму у 8,2 мільярда гривень, яка вже передана до суду.

У травні 22-го року ВАКС відхилив позов адвокатів Дубілета, які вимагали скасувати підозру своєму клієнту. Однак вони подали апеляцію на це рішення.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За шість місяців 2024 року сума відшкодувань у справах НАБУ і САП сягнула лише 209,3 мільйона гривень. Попри рекорди, корупційні злочини продовжують процвітати, перевищуючи успіхи антикорупційних органів.

Станом на 30 червня 2024 року державі було відшкодовано понад 9,3 мільярда гривень завдяки НАБУ та САП. Однак, загальні витрати на утримання цих органів становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень, що ставить під сумнів економічну ефективність їх існування.

Крім того, на ефективність роботи НАБУ і САП впливає значна кількість виправдувальних вироків у їхніх справах, як у випадку з ексміністром Володимиром Омеляном, де обидві справи розвалилися у судах. Однак НАБУ не стало офіційно вибачатися перед ексміністром за незаконне кримінальне переслідування та псування ділової репутації.

Існує також занепокоєння щодо порушень презумпції невинуватості з боку НАБУ, як у справах проти Миколи Сольського та нардепа Сергія Кузьміних.

Харківська правозахисна група також критикувала НАБУ за заяви, що порушують презумпцію невинуватості. Справжньою причиною переслідування Сольського там вважають реформування ринку землі в Україні.

Окрім того, Сольський сприяв ветеранам АТО в отриманні земельних ділянок, які інші зацікавлені особи могли “приберегти” для себе. Саме цей факт і збентежив НАБУ, яке стало на бік скандальної Національної аграрної академії замість військовослужбовців.

Подібні політичні переслідування і критично низька довіра українців до антикорупційних органів є серйозними сигналами напередодні першого міжнародного аудиту НАБУ, який за словами керівництва бюро має от-от розпочатися.

Разом з тим, ідея створення власної експертної установи при НАБУ, запропонована Семеном Кривоносом, викликає серйозні побоювання, враховуючи неодноразові випадки маніпулювання експертизами, що може призвести до заангажованих переслідувань і трансформації в радянське НКВС.

Саме підтасовування експертиз детективами НАБУ зазвичай є юридичним підґрунтям для виправдальних вироків ВАКС. Як зокрема, було у справі ексміністра Омеляна. І вірогідно буде у справі ексміністра Сольського, де детективи НАБУ вдалися до спроби приховати та анулювати експертизу, яку самі і призначили. Ймовірно, через те, що експертиза могла засвідчити невинуватість підозрюваних.