Міненерго відновлює Зміївську ТЕС: Спільна Місія Відновлення та Підтримки

Покровськ дедалі частіше називають уособленням нового етапу російсько-української війни, де бойові дії переходять у складний формат протистояння всередині міської забудови. Тут майже неможливо чітко провести лінію фронту: вона розмита між житловими кварталами, промисловими зонами та вузькими вулицями. У таких умовах російські диверсійні групи діють малими мобільними підрозділами, проникаючи в місто, маскуючись під цивільних або навіть під українських військових, і завдають точкових ударів по обороні.

За даними військових, тактика противника зводиться до раптових атак, розвідки боєм і підривної діяльності у глибокому тилу. Диверсанти намагаються уникати відкритих зіткнень, діючи приховано, що суттєво ускладнює роботу українських захисників. У місті панує постійна напруга: кожна підозріла постать може виявитися ворогом, а будь-який двір — точкою раптової атаки.

За оцінками аналітиків, російська армія змінила тактику і перейшла до формату “демеханізованої” війни — без великих колон техніки, які легко виявляють дрони. Замість цього РФ просувається дуже малими групами по 3–5 осіб.

“Лінія фронту розмивається“, — пояснює фінський аналітик Еміль Кастехельмі.

Російські розвідувальні дрони шукають прогалини в українській обороні. Через нестачу особового складу та постійний аеророзвідковий тиск повністю закрити місто від проникнень практично неможливо. Невеликі ворожі групи заходять у Покровськ велосипедами, мотоциклами, цивільним транспортом або пішки, користуючись туманом і дощем.

Однією з головних проблем стала неможливість швидко визначити, хто перед тобою — свій чи ворог. Українські військові повернулися до тактики перевірочних слів. Одне з ключових — “паляниця”. Але навіть це не завжди допомагає.

Ризики френдлі-файру зростають. Один з командирів пригадує, як бійцям заборонили відкривати вогонь по БМП, бо начебто “вона своя”. Виявилося, що це була російська машина. Її знищили дроном тільки після уточнення ситуації. В іншому випадку українська бригада помилково ліквідувала власні наземні безпілотники “Терміти”.

Бойові дрони стали ключовим інструментом української оборони в місті. Саме вони знаходять диверсантів та наносять удари по їхніх укриттях. Тому російські групи першими намагаються вийти на операторів — і вбивають їх.

“Наш другий ешелон не працює, а він дає 90% ударів“, — кажуть військові. Без цих ударів складніше зупиняти невеликі групи ворога на підході до міста.

За оцінкою Deep State, Росія наразі контролює щонайменше половину Покровська. Решта територій — сіра зона, де бої точкові та хаотичні. Немає жодного району, який би повністю контролювали українські сили.

Президент Володимир Зеленський раніше заявляв про близько 300 російських диверсантів у місті, проте військові кажуть, що реальна цифра може бути значно вищою.

До Покровська перекинули елітні підрозділи. Бійці “Азову” намагалися стабілізувати фронт улітку, а спецпризначенці ГУР прибували на гелікоптерах Black Hawk, щоби відновити логістику та координацію. Однак російська тактика повільного проникнення продовжує діяти.

Покровськ залишається ключовою точкою перед можливими ударами РФ на Краматорськ і Слов’янськ. Аналітики не прогнозують стрімкого прориву ворога, адже тактика малих груп не передбачає швидкого просування.

“Якщо ви просто просуваєте піхоту, на якомусь рівні вас зупинять“, — зазначає Кастехельмі.

Хоч захоплення Покровська і не гарантує Росії швидкого контролю над Донбасом, тактика інфільтрації має одну критичну перевагу — її надзвичайно важко зупинити.

Через тимчасово окупований Маріуполь зафіксовано значне переміщення російської військової техніки та особового складу у бік Пологів і Гуляйполя, що свідчить про чергове посилення угруповання окупаційних військ на південному напрямку. Інформацію про це оприлюднив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко, який наголосив на безпрецедентних масштабах пересування техніки в межах міста.

За його даними, маріупольці помітили конвої, що рухалися чітко організованими колонами. Серед них — сім тягачів, навантажених броньованою технікою, у тому числі бойовими машинами, підготовленими до передислокації на передову. Крім того, через місто проїхали п’ятнадцять вантажівок із російськими військовими та боєкомплектом. Колону супроводжували автомобілі забезпечення та спостереження, які координували рух та контролювали його безпеку.

Андрющенко зазначив, що на техніці було помічено характерне російське маркування — «трикутник у трикутнику». Вантажівки та допоміжні автомобілі виглядали новими, не після ремонту. На його думку, це свідчить не про часткове латання втрат, а про повноцінне посилення ударного угруповання російської армії на цьому напрямку.

«Це не “латання дірок”, а повноцінне посилення. Тому говорити про “стабілізацію” під Гуляйполем поки що не варто», — наголосив він.

Аналітики DeepState підтверджують, що ситуація в Запорізькій області ускладнюється. За їхніми даними, райони Степногірська та Приморського фактично перетворюються на «сіру зону» через постійні маневри російських підрозділів та активні пошуки слабких місць в українській обороні. Окупанти намагаються обійти укріплення навколо Гуляйполя та продовжують тиск на цьому відтинку фронту.

За оцінками експертів, зафіксоване перекидання сил є найбільшою передислокацією російських військ через Маріуполь за останній рік.