Міністри декларують статки: що задекларувала Юлія Свириденко

Спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив з важливою заявою під час брифінгу "Війна, демократія та парламент: Україна 2024" у Ukraine House у Вашингтоні. Його звернення було спрямоване на посилення міжнародної підтримки України в умовах триваючого конфлікту.

Стефанчук емоційно прокоментував останню масовану ракетну атаку РФ на Україну, зокрема, на дитячу лікарню “Охматдит” та пологовий будинок, показавши зображення черг автомобілів, які доставляли допомогу до лікарні.

“Цей урок солідарності мають засвоїти і наші партнери. На кордоні України мають стояти черги автомобілів з допомогою і зброєю, яка прибуває вчасно”, – підкреслив він.

Стефанчук висловив бажання, щоб Україна мала гарантоване право на захист відповідно до статуту ООН та використовувала його повною мірою. Він також закликав зняти обмеження на удари по території Росії західною зброєю та забезпечити стабільні поставки зброї та боєприпасів, включаючи необхідність бойових літаків F-16 і навчання пілотів для них.

У своєму виступі він підкреслив, що масштабні російські авіаудари сьогодні призвели до великої кількості жертв і поранених у Києві та Дніпропетровській області. США та Євросоюз закликали розслідувати удар по “Охматдиту” як воєнний злочин.

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.