Мінкульт визнав гурти “Бумбокс” і “Без Обмежень” стратегічно важливими для України

Відомо, що Вищий антикорупційний суд вирішив питання щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у причетності до схеми з махінаціями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень. За словами адвоката Назара Кульчицького, суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на особисте зобов'язання. Він був направлений в СІЗО, проте не залишився там довго, оскільки термін тримання під вартою закінчився 8 квітня, і він був відпущений додому ще 9 квітня. На жаль, Лієв не повернувся до в'язниці, коли ВАКС скасував рішення щодо його звільнення, і тепер він залишився без запобіжного заходу. Суддя Ярослав Шкодін зазначив, що САП не зміг знайти достатні докази для підтвердження підозри про розкрадання, що послужило підставою для рішення суду. Таким чином, поки що питання щодо вини Лієва залишається відкритим, а судді вирішили не розглядати клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення.

У вищезгаданій статті розкривається складна ситуація щодо екс-посадовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали у зловживанні владою та причетності до махінацій з бюджетними коштами на закупівлю боєприпасів для Збройних Сил України. Незважаючи на підозри та аргументи прокуратури, суд не підтримав клопотання щодо тримання Лієва під вартою та вирішив відпустити його під особисте зобов'язання. Проте після скасування рішення щодо звільнення Лієва з СІЗО, він не повернувся, а таким чином залишився без запобіжного заходу. Вирішення суду залежить від достатнього обґрунтування обвинувачення, а також від наявності доказів щодо злочину, тож подальші кроки у цій справі можуть бути визначені результатами подальшого розслідування.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За даними слідства, оборудку організував директор приватної компанії із Київської області, яка спеціалізується на виробництві безпілотних систем. На початку цього року підприємець виграв тендер на придбання 1 тис. FPV-дронів для потреб ЗСУ, що проводила Нетішинська міськрада.

Фігурант штучно занизив вартість виробництва дронів, а отриману “різницю” привласнив. “Накрутка” на кожному безпілотнику становила від 4 до 7,5 тис. грн, залежно від його виду.

Після проведення аудиту та спеціальної експертизи на відповідність технічним вимогам товару правоохоронці отримали додаткові підтвердження злочинної діяльності підприємця.

На підставі доказової бази йому оголошено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану в особливо великому розмірі)

Вирішується питання про обрання фігуранту запобіжного заходу. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Також триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину та притягнення винних до відповідальності.

Правоохоронці розповіли, що загальна вартість укладених контрактів становила 16,4 млн грн, з яких, за даними слідства, власник компанії-виробника вкрав майже третину.

Для реалізації схеми підрядники встановили на безпілотники навігаційне обладнання низької якості. Мова йде про відеокамери та відеопередавачі, які не відповідали заявленим вимогам до технічних характеристик БпЛА.

ДБР повідомило про підозру організаторам закупівлі неякісних аптечок для військових на 58,5 млн грн. Підозрюваним загрожує до 10 років позбавлення волі за бездіяльність та шахрайство.