Церковне свято 15 липня за новоюліанським календарем православні віряни вшановують пам’ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого. Саме цього дня в Україні тепер відзначають День хрещення Русі, присвячений рішенню князя Володимира, яке стало поворотним моментом в історії: запровадження християнства як державної релігії сприяло розвитку писемності, культури й цивілізаційному вибору України. За старим стилем у цей день […]В Україні триває пошук оптимального балансу між потребою набрати нових військовослужбовців у Збройні Сили та гарантуванням прав громадян під час мобілізаційних процесів. Незважаючи на те, що повномасштабна війна триває вже більше чотирьох років, питання реформування мобілізаційної системи залишається надзвичайно актуальним. Експерти, військові, волонтери та правозахисники вказують на те, що для забезпечення обороноздатності країни мобілізація є критично важливою, проте існуюча система потребує суттєвих змін.
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова зазначила, що за останні місяці Україна не зробила значних кроків у напрямку реформ. Проблеми, які виникають у роботі територіальних центрів комплектування, такі як порушення прав громадян, корупція та неефективність військово-лікарських комісій, залишаються незмінними з 2023–2024 років.
Сергій Грабський, військовий експерт, підкреслює, що мобілізаційні заходи невідворотні. Він вважає, що, незважаючи на розвиток безпілотних технологій та цифровізацію армії, людський ресурс не може бути повністю замінений. При цьому він зауважує, що Росія має значно більший мобілізаційний потенціал.
Офіційні статистичні дані про кількість мобілізованих поки що не розкриваються. Однак Тарас Чмут, керівник фонду «Повернись живим», оцінює, що щомісячно мобілізуються близько 30 тисяч осіб, проте лише невелика частина з них потрапляє до бойових підрозділів. Інші можуть вибувати з ряду через проблеми зі здоров’ям, юридичні причини або затримки в навчанні.
Влада також розглядає посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Ольга Решетилова повідомила про підготовку законопроєктів, які можуть впровадити обмеження для військовозобов’язаних, що ухиляються, зокрема, щодо користування адміністративними послугами та водійськими правами. Однак ці документи ще не потрапили до Верховної Ради.
Серйозною залишається проблема порушень прав людини під час мобілізації. Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної Ради з прав людини, неодноразово зазначав про зростання звернень щодо дій територіальних центрів комплектування. Також він порушив питання про випадки смертей у ТЦК, підкресливши необхідність детального розслідування таких інцидентів.
Після мобілізації виникають нові проблеми, зокрема в 425-му окремому штурмовому полку «Скеля». Різноманітні розслідування вказують на можливі порушення, пов’язані із загибеллю військовослужбовців та неналежним поводженням у підрозділі. Ольга Решетилова зазначила, що інформація про насильство в полку була відома ще у 2025 році, але реакції не було.
В даний час правоохоронні органи розслідують деякі епізоди, пов’язані з діяльністю полку, зокрема інформацію про перевищення повноважень окремими військовими. Остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення розслідування.
Крім того, уряд переглядає правила бронювання працівників важливих для економіки підприємств. До 1 вересня компанії повинні підтвердити свій статус відповідно до нових критеріїв, що також є частиною реформи мобілізаційної системи.
Експерти підкреслюють, що успішність мобілізації залежить не лише від чисельності призваних, але й від рівня довіри громадян до державних органів та військового керівництва. Тому прозорість у розслідуванні резонансних випадків, удосконалення процедур призову та захист прав військовослужбовців і цивільних осіб є основними умовами для підвищення ефективності всієї системи.
