Мобілізаційні наслідки: велика економічна та демографічна розруха

У результаті масштабного обстрілу ракетами, що стався 22 березня, Росія завдала нищівних пошкоджень Зміївській Тепловій Електростанції (ТЕС) в Україні, руйнуючи її до основи. У зв'язку з цим Міністерство енергетики обіцяє активну допомогу у відновленні цього важливого стратегічного об'єкта. Міністр енергетики України, Герман Галущенко, особисто відвідав місце подій, щоб оглянути розміри зруйнувань, і обіцяв надати всебічну підтримку у відновленні електростанції. "Ми будемо робити все можливе, щоб допомогти", — підкреслив міністр після огляду руйнувань, спричинених ракетними ударами. Крім того, Галущенко зазначив, що персонал Зміївської ТЕС не залишиться на милості долі, адже уряд буде залучати додаткові ресурси та фінансування для відновлення. "Ми звернемося до донорів. У нас є фінансові можливості, у тому числі і спеціальний фонд підтримки енергетики. Тож всі готові допомогти!", — наголосив голова Міненерго. Голова наглядової ради ПАТ "Центренерго", Андрій Гота, підкреслив, що команда, яка вже раніше успішно відновлювала Зміївську ТЕС після попередніх обстрілів і забезпечила її безперебійну роботу протягом опалювального сезону, готова знову взяти на себе відповідальність за цей важливий завдання. "Наші працівники витратили шість місяців на відновлення та здійснили неймовірне! Хоча може здатися, що все марно, побачивши зруйноване, наш колектив не здаватиметься. Це не про нас", — підкреслив Гота.

У результаті обстрілу ракетами 22 березня російські сили знищили Зміївську Теплову Електростанцію в Україні, завдаючи значних пошкоджень. Міністерство енергетики України обіцяє надати всебічну допомогу у відновленні цієї стратегічно важливої інфраструктури. Міністр Герман Галущенко відвідав пошкоджену електростанцію та заявив про готовність уряду залучити всі необхідні ресурси для ремонту. Підтримка також обіцяється з боку ПАТ "Центренерго", яка вже раніше успішно відновлювала об'єкт після попередніх пошкоджень. Усі сторони відзначають готовність до спільних зусиль та наголошують на важливості відновлення електростанції для забезпечення енергетичної безпеки країни.

Структури бізнесу, що належать Віктору Поліщуку та мають зв'язки з керівництвом Російської Федерації, залишилися боржниками перед державними банками України у 2022 році, не відшкодовуючи їм борги на суму близько 14 мільярдів гривень, які повинні були бути повернуті до 2044 року. При цьому протягом року до них не застосовувалися жодні штрафні санкції, і не розпочато примусового стягнення боргів або застави за кредитом. У той же період компанії, пов'язані з Поліщуком, продовжували здійснювати розкішні покупки автомобілів на мільйони гривень. Зокрема, виявлено, що один з автомобілів використовувався самим бізнесменом для подорожей за кордон, навіть під час воєнного стану. Бізнес Поліщука розцвів під час президентства Віктора Януковича, отримавши значні активи у фінансовій та роздрібній торгівлі, а також нерухомості. На сьогоднішній день він залишається боржником перед "Ощадбанком" та "Укрексімбанком" на 14 мільярдів гривень, проте керівництво державних банків не вжило жодних заходів щодо виконання фінансових зобов'язань позичальника, навіть у світлі його зв'язків з Росією.

Під час запитання до керівництва "Гуліверу" про причини зупинки виплат, журналісти не отримали відповідей, навіть після тижня очікування на відповідь. У "Ощадбанку" пояснили свою неготовність наразі розпочинати примусове стягнення з Поліщука тим, що це може призвести до фактичного припинення співпраці з боржником, який висловив готовність співпрацювати. Також було відзначено, що в умовах широкомасштабної військової агресії Росії та пандемії COVID-19, негативний вплив на український бізнес важко уникнути. Щодо пільгових умов реструктуризації боргу, банк вказав, що вони були прийняті з урахуванням критичного фінансового стану боржника. В "Укрексімбанку" також наголошено, що умови реструктуризації залежать від багатьох факторів, включаючи фінансовий стан боржника та перспективи його бізнесу. На інші питання щодо боргів Поліщука перед державними банками та можливих наслідків для нього не було отримано відповідей, посилаючись на банківську таємницю. Віктор Поліщук також ухилявся від відповіді на запитання журналістів з цього питання.

Висновки з вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Керівництво компанії "Гулівер" утримується від надання відповідей щодо причин зупинки виплат боргів перед державними банками, що створює певну недовіру щодо їхніх дій та намірів.

• Державні банки, зокрема "Ощадбанк" та "Укрексімбанк", вказують на готовність співпрацювати з боржником у вирішенні фінансових проблем, але не розпочинають примусове стягнення боргів у зв'язку з можливими негативними наслідками для співпраці.

• В умовах військової агресії та пандемії COVID-19 українському бізнесу доводиться важко, що може вплинути на його фінансовий стан та спроможність виконання зобов'язань перед банками.

• Умови реструктуризації боргу встановлюються з урахуванням критичного фінансового стану боржника та перспектив його бізнесу.

• Відсутність відповідей з боку боржника та відповідних державних установ створює додаткову неспокійність та підозру щодо обставин розглянутої ситуації.

Національна безпека України надзвичайно важлива. Відтак, Збройні сили країни ведуть постійну роботу над удосконаленням своїх технологій та збройних систем. Новини про найближче тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва викликають загальний інтерес та підтримку серед українських громадян.

Керовані авіабомби — це не лише символ сучасності в українській військовій сфері, а й невід’ємна складова стратегічного потенціалу країни. Їх впровадження в дію дозволить значно посилити обороноздатність та ефективність оборони в умовах сучасних загроз та викликів. Такий крок свідчить про поступовий розвиток національної військово-промислової бази та готовність до захисту суверенітету та територіальної цілісності України.

Перед початком тестувань велика увага приділяється якісній підготовці та випробуванню кожного елементу цих авіабомб. Тільки відповідно до найвищих стандартів безпеки й ефективності можна говорити про їхнє використання в реальних бойових умовах. Відповідно, тестування відіграє критичну роль у забезпеченні оптимального функціонування нової технології та визначенні можливостей її використання на практиці.

Завдяки впровадженню сучасних технологій та виробничих процесів українська військова промисловість виявляє свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку зброї та військової техніки. Це не лише додає престижу нашій країні на світовій арені, а й сприяє підвищенню обороноздатності не лише України, а й партнерів у рамках міжнародних оборонних співтовариств.

Таким чином, тестування керованих авіабомб вітчизняного виробництва — це крок досягнення нових висот в розвитку української військової техніки та підтвердження нашої готовності до викликів сучасності.

Про це розповів начальник авіації командування Повітряних сил ЗСУ Сергій Голубцов. Він зазначив, що зараз тривають роботи з переобладнання і створення коригованих авіабомб на базі звичайних вільнопадаючих.

Сергій Голубцов пояснив, що ці бомби мають певні конструктивні аспекти: необхідно підібрати крило, GPS-модуль та модуль управління.

“Через декілька тижнів ми маємо розпочати перші випробування перших партій таких бомб, вже українських”, – додав Голубцов.

За його словами, Повітряні сили ЗСУ наразі використовують КАБи західного виробництва: GBU-39, GBU-62 різних калібрів. Голубцов також повідомив, що на даний момент ЗСУ використовують від 100 до 300 високоточних іноземних авіабомб на місяць, тоді як Росія – 3000 шт/місяць.

Росія щодня завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, застосовуючи для цього, зокрема, і керовані авіабомби. Щомісяця на територію України прилітає понад три тисячі таких КАБів. Лише у травні Росія скинула на нашу країну 3,2 тисячі цих снарядів.