Мобілізація: 25 тисяч голосів за 3 дні підтримують петицію про залучення правоохоронців, держслужбовців та бюджетників

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними, відносна більшість опитаних (47% і 48% відповідно) вважають, що громадяни, які виїхали з України під час війни і не повернулися, мають право голосувати на перших повоєнних виборах Верховної Ради та президента. Проте, проти такої можливості виступають 36% респондентів у випадку виборів до Верховної Ради та 35,5% – на президентських виборах.

Цікаво, що переважна більшість опитаних (81-82%) вважають, що ці громадяни не повинні мати права обиратися на виборах до Верховної Ради, президента, а також на місцевих виборах, включаючи вибори міських та сільських голів і депутатів рад.

Опитування проводилося з 15 по 20 червня 2024 року серед 2016 респондентів на територіях, контрольованих урядом України, де не ведуться бойові дії. Теоретична похибка вибірки становить 2,3%.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї на виробництво устаткування для ЗСУ, включно з ракетами великої дальності та безпілотниками, які можуть завдавати ураження по території Росії. Київ вказує партнерам, з якими компаніями працювати і купувати озброєння, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.

Україна все ще покладатиметься на західних партнерів щодо передової зброї, наприклад, у ракетах для Patriot. Але чиновники кажуть, що новий підхід дасть змогу Києву отримати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки буде виготовлено європейську зброю. Україна може це зробити, бо зараз через недостатнє фінансування її збройова промисловість працює набагато нижче рівня своєї виробничої потужності. За деякими оцінками – на 30%.

Прихильники цього підходу кажуть, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше за західних постачальників. Українські компанії також адаптують обладнання більш конкретно до постійно мінливих потреб країни, одночасно зміцнюючи її оборонну промисловість на майбутнє.

Державне бюро розслідувань оголосило підозру Богдану Хмельницькому, колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. За версією слідства, під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України він допустив серйозні порушення, що призвели до переплати понад 322 мільйони гривень. Ситуація стала наслідком укладання двох договорів з комерційними структурами в умовах воєнного стану, де державні кошти були витрачені неефективно.

Слідчі органи з'ясували, що Хмельницький, будучи посадовцем, не забезпечив належного контролю за цінами на постачання води та умовами укладених угод. У результаті цього не тільки державний бюджет поніс значні збитки, а й загальне фінансування потреб Збройних сил України було піддано ризику. Оскільки контрактні зобов'язання були укладені під час воєнного стану, розмір переплати виглядає ще більш кричущим на тлі поточної військової ситуації в країні.

Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

На початку 2024 року стало відомо, що американська оборонна корпорація Northrop Grumman планує значно розширити свою діяльність в Україні шляхом спільного виробництва боєприпасів середніх калібрів. Ця угода вважається першою публічно визнаною ініціативою, запропонованою українським урядом у співпраці з Міністерством оборони США, щодо спільного виробничого проєкту на території України.

Партнерство Northrop Grumman з українською стороною в цьому напрямку має на меті не лише розширення виробничих можливостей, але й сприяння підвищенню обороноздатності країни у контексті геополітичних викликів та безпеки в регіоні. Зазначається, що така ініціатива стане вагомим кроком у підтримці військово-технічного співробітництва між Україною та Сполученими Штатами, спрямованого на зміцнення оборонної сфери країни.

Проект передбачає не лише передачу технологій та навичок, але й спільні науково-дослідницькі розробки і виробництво, що сприятиме створенню робочих місць та економічному розвитку українського оборонного сектора. Дане співробітництво також підкреслює важливість взаємодії у сфері безпеки і оборони між двома країнами, спрямовану на зміцнення міжнародного мирного порядку та стабільності.

Northrop Grumman Corporation, одна з найбільших в світі виробників зброї та військової техніки, планує створити в Україні виробництво боєприпасів середніх калібрів.

Створення такого виробництва сприятиме підвищенню обороноздатності України та забезпеченню необхідного арсеналу для зміцнення оборони країни. Відомо, що угода з Northrop Grumman є результатом довгострокових переговорів і планується як стратегічний крок у зміцненні військово-технічного співробітництва між Сполученими Штатами та Україною.

Про це повідомив представник компанії Northrop Grumman Defense Systems Дейв Бартелл на оборонній виставці EUROSATORY 2024 для видання Breaking Defense.

“Це наш перший проєкт, який оплачується “українськими доларами”. Ми плануємо розширити цю угоду на боєприпаси для танків, 155 мм, і інші, коли знайдемо інноваційні процеси”, – сказав директор з міжнародного бізнесу сектору оборонних систем Northrop.

Підтвердженням цієї домовленості відбулось під час спілкування між Бартеллом і Стенлі Брауном, головним заступником помічника секретаря Державного департаменту з військово-політичних питань США.

У своєму виступі на виставці озброєнь в Парижі Браун повідомив про нову програму Державного департаменту, яка інвестує 2 млрд доларів в оборонну промисловість України, яка, своєю чергою, може відкрити двері для нового американсько-українського виробництва.

Американські оборонні компанії відстають від своїх європейських колег у створенні угод про спільне виробництво. Цього місяця німецька компанія Rheinmetall поділилася планами:

Також цього місяця під час візиту президента України Володимира Зеленського франко-німецький виробник KNDS та українська фірма KZVV підписали контракт на виробництво в Україні артилерійських снарядів калібру 155 мм.

Попередні зусилля США щодо спільного виробництва для підтримки потреб України зазвичай зосереджувалися на зусиллях із виробництва американської зброї в межах країн-союзників по НАТО у Східній Європі, але зараз найближчі кілька місяців все може змінитись.

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ставить за мету забезпечити своєчасне оновлення даних щодо військовозобов’язаних, відповідно до законодавства країни. Згідно з цією нормою, особи, які зобов'язані надавати такі дані, зобов'язані здійснювати їхнє оновлення не пізніше, ніж за 60 днів від дати зміни інформації.

Недотримання цього обов'язку може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності, яка включає у себе передбачені законом штрафні санкції. Згідно зі статтею 210, за порушення обов'язку оновлення даних військовозобов'язаного у встановлений строк, може бути застосований штраф в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Ця норма спрямована на забезпечення точності та актуальності даних щодо військовозобов'язаних, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Тому дотримання вимог, встановлених статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, є обов'язковим для всіх громадян, які підпадають під цю категорію.

У разі несплати штрафу може розпочатися виконавче провадження, в ході якого виконавець має право на стягнення боргу з рахунків боржника та рухомого майна. Звернення стягнення на нерухоме майно відбувається тільки у разі відсутності достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача.

Юристи розповіли, що накладання арешту на нерухоме майно військовозобов’язаних є малоймовірним, оскільки оціночна вартість нерухомості зазвичай перевищує розмір штрафу. Закон передбачає також, що у разі володіння майном разом з іншими особами стягнення здійснюється лише на частку боржника.

Таким чином, у випадку, коли нерухоме майно оформлено на інших осіб або у випадку, коли оціночна вартість майна перевищує розмір штрафу, накладання арешту для стягнення не здійснюється.