В Україні розгорівся один із найбільш резонансних медійних скандалів останнього часу. Вісім провідних редакцій вирішили об'єднати зусилля і одночасно опублікувати розслідування, яке стосується майна Олександра Сухачова, брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Це розслідування раніше було заборонене до публікації рішенням Печерського районного суду Києва. Журналісти назвали свою акцію «Ініціатива 143», що посилається на кількість об’єктів нерухомості, про які йдеться у матеріалі.
Серед медіа, які взяли участь у цій акції, виявилися «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, NV, Bihus.Info, «Дзеркало тижня» та «Телебачення Торонто». Всі вони презентували результати спільної роботи, підготовлені «Слідством.Інфо» та Центром протидії корупції (ЦПК). Учасники акції підкреслили, що їхній вчинок є вираженням солідарності з колегами та протестом проти, на їхню думку, неналежної судової заборони на публікацію журналістських матеріалів.
Редакції у спільній заяві наголосили, що ухвала суду є проявом цензури і створює небезпечний прецедент для свободи слова в Україні. Через це журналісти вирішили одночасно оприлюднити розслідування, демонструючи єдність української журналістської спільноти.
У центрі розслідування опинився бізнесмен Олександр Сухачов, брат директора ДБР. Згідно з журналістськими даними, він став власником 143 квартир та офісних приміщень з 2018 року, отримуючи їх від забудовника за цінами, які в деяких випадках були порівнянні з вартістю смартфона. Автори дослідження проаналізували відкриті державні реєстри, які свідчать про незвичний характер цих угод.
Журналісти також звернули увагу на компанію-забудовника, пов'язану з цими угодами, що стала фігурантом кримінального провадження. Спочатку розслідування проводила Національна поліція, а згодом справу передали до ДБР. Проте, пізніше провадження було повернуто до поліції Чернігівської області та закрито. Після отримання запитів від журналістів розслідування знову відновили. Журналісти підкреслюють послідовність подій, хоча не стверджують про причинно-наслідковий зв'язок.
На момент публікації розслідування Олександр Сухачов вже не володів багатьма з 143 об'єктів нерухомості. У ДБР журналістам повідомили, що не мають даних про участь брата директора в діяльності забудовника або про отримання ним нерухомості. Також в офісі зазначили, що рішення про закриття кримінальної справи не ухвалювалося їхнім відомством.
Раніше, 6 липня, Печерський районний суд Києва задовольнив заяву компанії ТОВ «Парковий-2» і заборонив «Слідству.Інфо», ЦПК та журналістці Аліні Стрижак розголошувати інформацію про майно та угоди Олександра Сухачова. Це рішення стало безпрецедентним, оскільки запроваджувало попередню заборону на публікацію журналістського матеріалу.
Після ухвали суду багато українських та міжнародних організацій, що займаються захистом свободи слова, висловили стурбованість. Водночас у суді зауважили, що заборона має тимчасовий характер і діятиме до розгляду справи по суті. Критики рішення зазначили, що можливість блокування журналістських матеріалів до їхньої публікації створює небезпечний прецедент для демократичного суспільства.
Анна Бабінець, редакторка «Слідства.Інфо», подякувала колегам за підтримку, наголосивши, що журналісти ризикують, але така солідарність підкреслює готовність українських медіа захищати свободу слова та право громадськості на важливу інформацію. Інші редакції, що долучилися до «Ініціативи 143», висловили аналогічну позицію.
Олександр Сухачов не надав журналістам жодних коментарів. За інформацією авторів розслідування, він не відповів на дзвінки та запити. Обставини розслідування вже викликали широкий суспільний резонанс, адже йдеться не лише про зміст матеріалу, а й про межі судового втручання в журналістську діяльність. Акція «Ініціатива 143» стала одним з найзначніших прикладів медійної солідарності в Україні за останні роки, а факти, викладені журналістами, потребують подальшої правової оцінки.
