Вівторок, 1 Вересня, 2026

Москалькова заявила про зустріч з українським омбудсменом у Білорусі

Важливі новини

Нові правила мобілізації можуть загрожувати фермерському сектору України

В Україні триває активне обговорення нових умов бронювання військовозобов’язаних...

Перша нагорода дітей: історія заробітку Мії та Марка

Дружина відомого телеведучого Тімура Мірошниченка, адвокатка Інна Мірошниченко, поділилася зворушливою історією про перший заробіток своїх дітей, що вразила її шанувальників. Діти Інни і Тімура — 7-річна донька Мія та 5-річний син Марко — вперше стали учасниками рекламних зйомок і отримали свої перші гонорари. Для батьків це був особливий момент, адже діти продемонстрували неабияку самостійність і відповідальність під час роботи, залишаючи своїх батьків лише на ролі супроводжуючих.

Інна розповіла, що все відбулося без її безпосередньої участі в процесі зйомок. Вона лише супроводжувала малечу на майданчик і спостерігала за їхньою працею. "Вони так чекали цієї можливості зніматися, і коли ми отримали гонорар за їхню роботу, це було справжнє свято для нас усіх. Вони не могли повірити, що за свою роботу отримали гроші, і після зйомок ми поїхали разом витрачати зароблене. Вони ніколи не були такими щасливими", — поділилася емоціями Інна.

Після зйомок сім’я вирушила до магазину іграшок, де діти вперше самостійно вирішували, як витратити свої гроші. За словами Інни, спостерігати за цим процесом було дуже цікаво: “Вони рахували, розпоряджалися, зважували, що купити — одне велике чи кілька маленьких. І навіть заклали в бюджет подарунки для брата Марселя та сестри Ангеліни”.

Інна також згадала, що свій перший заробіток отримала у 16 років, тому особливо радіє, що її діти вчаться цінувати гроші змалку.

Нагадаємо, що Тімур та Інна Мірошниченки виховують чотирьох дітей, двоє з яких — прийомні.

Зеленський засудив атаку дрона на цивільного продавця овочів у Херсоні

Президент України Володимир Зеленський висловив обурення з приводу напад...

Українські вчені винайшли спосіб долетіти до Марса за 180 днів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Однією з головних проблем космічних подорожей є велика відстань між Землею та Марсом, яка в середньому складає 225 мільйонів кілометрів. Такі подорожі можуть тривати до трьох років, що є серйозним випробуванням для астронавтів через ризики для здоров’я, зокрема через втрату м’язової маси та вплив космічної радіації.

Однак якщо використати астероїди як «транспортні засоби», подорож можна значно скоротити, зменшивши час у космосі до 180 днів. Проте, для реалізації цієї ідеї потрібно розв’язати кілька важливих проблем, зокрема вибір астероїдів, що підходять за розмірами та відстанню, а також розробка технологій для захисту астронавтів від радіації.

Незважаючи на труднощі, українські науковці сподіваються, що їхні дослідження допоможуть створити нові можливості для космічних місій. Вони продовжують роботу над створенням списку астероїдів, які можуть бути використані в майбутніх подорожах. Крім того, це відкриває нові горизонти для розвитку технологій, які можуть змінити майбутнє космічних подорожей, створивши нові можливості для дослідження всесвіту.

Рішення Костопільського районного суду: відповідальність Лілії Шульжук за порушення законодавства

27 січня 2026 року Костопільський районний суд Рівненської області ухвалив рішення у справі №564/9/26, в якому визнав виконуючу обов’язки міського голови Костополя Лілію Шульжук винною у вчиненні правопорушення. Суд розглянув деталі справи та встановив, що обвинувачена здійснила дії, що суперечать вимогам законодавства, що, у свою чергу, завдало шкоди місцевим інтересам і порушило норми адміністративного управління. Після вивчення всіх матеріалів справи суд виніс відповідне рішення, поклавши відповідальність на посадову особу за вчинені порушення.

Це рішення стало важливим прецедентом для місцевої політики та адміністративного управління, адже воно підкреслює необхідність суворого дотримання законодавчих норм, особливо тими, хто займає важливі посади у державних органах. Висновок суду має не лише юридичне значення, але й серйозний вплив на репутацію посадових осіб на місцевому рівні.

Перевірка Державної служби з питань праці засвідчила, що протягом 2025 року в міській раді існувала суттєва диспропорція в оплаті праці заступників. Двоє з них щомісяця отримували премії у розмірі 150–200% від посадового окладу. Водночас двоє інших — лише 10% у період із березня по листопад 2025 року.

До Дня місцевого самоврядування «фаворитам» виплатили по 7 506 гривень премії, тоді як інші заступники не отримали жодних додаткових виплат. Документальних обґрунтувань такої різниці керівництво не надало.

Окрім цього, у травні 2025 року було затверджено розподіл функціональних обов’язків, у якому двох заступників фактично виключили з управлінських процесів: їх не наділили координаційними повноваженнями та правом заміщення керівництва.

У судовому засіданні Лілія Шульжук провину не визнала. Вона заявила, що розподіл обов’язків затвердив попередній секретар ради, а вона не стала його змінювати після того, як очолила місто. Також посадовиця пояснила свої рішення політичними мотивами, зазначивши, що не довіряла заступникам через їхню належність до опозиційних партій і тому обмежувала їхні функції та преміювання.

Захист просив закрити провадження, аргументуючи різницею у продуктивності праці посадовців.

Потерпілі ж заявили про системний характер тиску: за їхніми словами, їм надавали усні доручення без належного документування, позбавляли повноважень та стабільного доходу.

Суддя Роман Снітчук дійшов висновку, що в діях Лілії Шульжук наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення — мобінг, вчинений групою осіб.

У рішенні зазначено, що керівниця мала всі повноваження для справедливого розподілу функцій і навантаження між заступниками, однак не скористалася ними. У матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання службових обов’язків потерпілими.

Суд постановив:

Визнати Лілію Шульжук винною у вчиненні мобінгу.Накласти штраф у розмірі 6 800 гривень.Стягнути судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів. У разі несплати штрафу добровільно його сума підлягатиме подвоєнню.

Російська уповноважена з прав людини Тетяна Москалькова повідомила, що нібито провела переговори з представником Офісу уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. За словами Москалькової, зустріч відбулася на території Білорусі за посередництва місцевої влади.

У своєму дописі російська посадовиця заявила, що сторони обговорювали питання, пов’язані з долями військовополонених. Зокрема, йшлося про можливість возз’єднання сімей, організацію передач посилок, відвідування полонених та налагодження обміну листами між ними та їхніми рідними.

Водночас Москалькова не надала жодних подробиць про результати цих переговорів. Її повідомлення з’явилося невдовзі після масштабного обміну полоненими, що відбувся на День Незалежності України. Тоді додому повернулися десятки українських захисників, серед яких журналіст Дмитро Хилюк та колишній мер Херсона Володимир Миколаєнко.

Українська сторона поки не підтвердила факт проведення таких переговорів.

Останні новини