Можливе порушення антикорупційного законодавства: діяльність Олександра Фільчакова під пильним поглядом громадськості

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

“За п’ятий тиждень епідемічного сезону захворюваності на грип та ГРВІ (з 28 жовтня до 3 листопада) зареєстровано 110 944 випадки ГРВІ, що на 36,3% нижче епідемічного порога”, – ідеться у повідомленні.

Серед захворілих за тиждень, як вказано, – 64 997 дітей.

У порівнянні з попереднім тижнем, кількість захворілих на ГРВІ серед дорослих та дітей віком до 17 років зменшилася на 3,2% та 15,3% відповідно.

Інтенсивний показник захворюваності на ГРВІ, включно з COVID-19, становить 307,9 на 100 000 населення, що на 10,7% менше показника минулого тижня.

З 28 жовтня до 3 листопада було зареєстровано два летальних випадки серед тих, хто мав позитивний результат тесту на COVID-19.

З 30 вересня в Україні почався епідемічний сезон грипу та ГРВІ. Всього з 30 вересня до 3 листопада, за даними ЦГЗ, перехворіла 587 751 особа (1,6% від населення країни), що на 15,3% менше аналогічного періоду сезону 2023-2024 років.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Навіть у 2022 році, під час активної фази бойових дій, коли інфляція сягнула 27%, ціни на хліб зросли на 20%, що стало рекордним показником. В останні роки темпи подорожчання хліба значно сповільнилися, залишаючись у межах 1-1,5% щороку. У 2024 році річне подорожчання може скласти максимум 15-16%.

“Я абсолютно впевнений, що до грудня суттєвого зростання цін не буде”, – запевнив Пендзин.

Зростання цін на хліб пов’язане із низкою економічних та виробничих чинників:

Попри об’єктивні чинники, що сприяють зростанню вартості виробництва, українцям не варто побоюватися стрімкого подорожчання хліба. Завдяки стабілізації економіки та контролю над інфляцією, виробники здатні втримувати ціни в межах прогнозованих 15-16% за рік.

Заступник голови Державної служби з надзвичайних ситуацій з питань цифрового розвитку Роман Борисович Примуш у своїй декларації за 2023 рік вказав значні активи, які належать йому та його родині. У документі зазначено, що посадовець володіє кількома об’єктами нерухомості, а також має значні заощадження, що свідчить про стабільне фінансове становище.

Зокрема, у Примуша є дві квартири в селі Чайки Київської області. Одна з них — площею 93,7 м², яка була придбана ще в 2008 році, а друга — новіша, з площею 43,5 м², яку родина набрала у 2023 році. Окрім цього, сім’я орендує будівлю загальною площею 76,9 м². Зазначена нерухомість дає уявлення про стабільність фінансових активів родини посадовця, що викликає певний інтерес до питання джерел доходів та природи таких придбань.

Дружина посадовця, Ніна Миколаївна Примуш, задекларувала п’ять земельних ділянок загальною площею понад 86 тисяч м² у Хмельницькій області (набуто у період 2012–2024 років) та квартиру 49,2 м² у Хмельницькому (2024). Серед транспортних засобів у декларації зазначено BMW X1 2015 року, що належить дружині.

У фінансових показниках сім’ї — готівка та інвестиції. Роман Примуш задекларував 20 тис. доларів готівкою; його дружина має 80,6 тис. грн готівкою. На банківських рахунках вказано 30 тис. грн та 4,6 тис. дол. У декларації також зазначено, що дружина інвестувала в акції компаній, зокрема «Фармак» та «АрселорМіттал Кривий Ріг», загальною вартістю понад 26 тис. грн, а сам Примуш придбав державні облігації на 200 тис. грн.

Що стосується доходів, у документі вказано 1,47 млн грн зарплати Примуша від ДСНС. Дохід його дружини склав близько 181 тис. грн — це доходи від оренди та підприємницької діяльності.

Нагадаємо, декларація — публічний документ, що подається посадовцями згідно з вимогами законодавства. Якщо потрібно, можемо підготувати короткий пресреліз або версію для соцмереж.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі повідомила заступник міністра економіки Тетяна Бережна.

За її словами, серед непрацюючих є люди з інвалідністю та ветерани, які «не знайшли себе на ринку праці», а також жінки, які не можуть поєднувати «виконання сімейних та робочих обов’язків».

Заступник міністра наголосила, що держава має спрямовувати зусилля на те, щоб повернути цих людей на ринок праці, оскільки дефіцит працівників в економіці становить 4,5 млн осіб.