В Україні продовжено загальну мобілізацію та воєнний стан до 6 серпня 2025 року. У цей період військовозобов’язані чоловіки, які визнані придатними до служби за результатами ВЛК, можуть отримувати повістки. Згідно з оновленим порядком, затвердженим постановою Кабміну №560 від 16 травня 2024 року, повістки можуть вручати: представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП); […]
В Україні обговорюють варіанти реагування на потенційні загрози з боку Білорусі. За словами Сергія «Флеша» Бескрестнова, радника міністра оборони, якщо з території Білорусі почнуть запускати російські безпілотники або будуть створюватися бази для дронів «Шахед», Україна має право на адекватну військову відповідь.
Бескрестнов підкреслив, що українська розвідка уважно стежить за ситуацією в Білорусі, але наразі немає підстав вважати, що найближчим часом варто очікувати на напад. Він зазначив, що минулі випадки активності, пов’язані з російськими дронами, вже фіксувалися, проте на даний момент така активність не спостерігається. Водночас існують чутки про наміри побудувати бази для запуску безпілотників.
Радник міністра оборони також зауважив, що українська армія готова до різних сценаріїв розвитку подій. У разі ймовірного прориву білоруської піхоти через кордон будуть використані специфічні засоби, такі як FPV-дрони, тоді як загроза від ударних безпілотників вимагатиме іншої стратегії – з атакою на відповідні об’єкти.
Бескрестнов оцінив, що повторення ситуації лютого 2022 року, коли російські війська входили до України з Білорусі, стало б значно складнішим завданням. Зараз український кордон на півночі добре укріплений, а сили оборони готові до можливих провокацій. Проте не виключено, що можуть виникнути комбіновані сценарії, метою яких буде дестабілізація ситуації на фронті, без наміру розпочати повномасштабне вторгнення.
Питання про можливу військову відповідь з боку України на дії Білорусі стало актуальним після заяви Роберта «Мадяра» Бровді, командира Сил безпілотних систем ЗСУ, який зазначив, що українські військові вже ідентифікували понад 500 цілей у Білорусі на випадок, якщо режим Лукашенка вирішить активно втрутитися у конфлікт.
Лукашенко, у свою чергу, відреагував на ці заяви, наголосивши на наявності серйозної мети неподалік від білоруського кордону, не уточнивши при цьому, про що йдеться, що додало ще більше напруги у відносини між країнами.
Експерти в Україні вважають, що Росія може продовжувати використовувати Білорусь для тиску, не обмежуючись лише сухопутними атаками, але й організовуючи запуски дронів і розміщуючи інші військові об'єкти. У разі використання цих об'єктів проти України, вони можуть стати законними військовими цілями.
Створення баз для «Шахедів» у Білорусі є особливо небезпечним сценарієм, оскільки це дозволить Росії атакувати Україну з півночі, що створить додаткові труднощі для української системи протиповітряної оборони і загрожуватиме безпеці Києва та інших західних регіонів.
Київ, однак, підкреслює, що не планує відкриття нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо білоруська територія стане плацдармом для атак, Київ готовий реагувати. Заяви Бескрестнова слугують запобіжником, що нейтралітет Мінська матиме межі, особливо коли його територія використовується у війні.
