Вівторок, 1 Вересня, 2026

Можливість ударів України по Білорусі у разі загрози безпеці

Важливі новини

ЄС надав Україні новий транш фінансової допомоги у розмірі близько 2,8 мільярда євро

Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні нового...

Ціни на яблука і виноград змінились: що відбувається на ринку фруктів

На початку 2025 року в Україні спостерігається зростання цін на окремі категорії фруктів, зокрема на яблука та виноград. За даними порталу “Мінфін”, станом на 7 січня виноград подорожчав на значні 21% порівняно з груднем 2024 року. Динаміка цін Виноград: середня ціна зросла з 206,11 грн/кг у грудні до 249,08 грн/кг на початку січня. Яблука: середньомісячна […]

The post Ціни на яблука і виноград змінились: що відбувається на ринку фруктів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Вибух у Києві: наслідки та реакція влади

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

Директор ДТЕК розповів, чи готова Україна до зими

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“У нас є план, і ми послідовно його дотримуємося. Міністр демонструє справжнє лідерство і надає підтримку всім учасникам ринку: атомній, тепловій та гідрогенерації, щоб забезпечити достатню кількість власних потужностей”, — зазначив Тімченко.

Він закликав до конструктивного підходу та співпраці, підкреслюючи, що це критично важливо для подолання майбутніх викликів.

“Зараз не час для критики. Всіх нас можна покритикувати, але нам потрібно лідерство. Ми пройшли вже дві зими, і зараз потрібно зосередитися на довгострокових рішеннях”, — додав він.

Тімченко також наголосив на важливості продовження реформ і інтеграції енергосистеми України в європейську.

Варто зазначити, що з початку повномасштабної війни теплоелектростанції ДТЕК зазнали майже 190 обстрілів. За дев’ять місяців 2024 року компанія вклала понад 2,3 млрд грн власних коштів у ремонти та відновлення своїх станцій.

В Україні обговорюють варіанти реагування на потенційні загрози з боку Білорусі. За словами Сергія «Флеша» Бескрестнова, радника міністра оборони, якщо з території Білорусі почнуть запускати російські безпілотники або будуть створюватися бази для дронів «Шахед», Україна має право на адекватну військову відповідь.

Бескрестнов підкреслив, що українська розвідка уважно стежить за ситуацією в Білорусі, але наразі немає підстав вважати, що найближчим часом варто очікувати на напад. Він зазначив, що минулі випадки активності, пов’язані з російськими дронами, вже фіксувалися, проте на даний момент така активність не спостерігається. Водночас існують чутки про наміри побудувати бази для запуску безпілотників.

Радник міністра оборони також зауважив, що українська армія готова до різних сценаріїв розвитку подій. У разі ймовірного прориву білоруської піхоти через кордон будуть використані специфічні засоби, такі як FPV-дрони, тоді як загроза від ударних безпілотників вимагатиме іншої стратегії – з атакою на відповідні об’єкти.

Бескрестнов оцінив, що повторення ситуації лютого 2022 року, коли російські війська входили до України з Білорусі, стало б значно складнішим завданням. Зараз український кордон на півночі добре укріплений, а сили оборони готові до можливих провокацій. Проте не виключено, що можуть виникнути комбіновані сценарії, метою яких буде дестабілізація ситуації на фронті, без наміру розпочати повномасштабне вторгнення.

Питання про можливу військову відповідь з боку України на дії Білорусі стало актуальним після заяви Роберта «Мадяра» Бровді, командира Сил безпілотних систем ЗСУ, який зазначив, що українські військові вже ідентифікували понад 500 цілей у Білорусі на випадок, якщо режим Лукашенка вирішить активно втрутитися у конфлікт.

Лукашенко, у свою чергу, відреагував на ці заяви, наголосивши на наявності серйозної мети неподалік від білоруського кордону, не уточнивши при цьому, про що йдеться, що додало ще більше напруги у відносини між країнами.

Експерти в Україні вважають, що Росія може продовжувати використовувати Білорусь для тиску, не обмежуючись лише сухопутними атаками, але й організовуючи запуски дронів і розміщуючи інші військові об'єкти. У разі використання цих об'єктів проти України, вони можуть стати законними військовими цілями.

Створення баз для «Шахедів» у Білорусі є особливо небезпечним сценарієм, оскільки це дозволить Росії атакувати Україну з півночі, що створить додаткові труднощі для української системи протиповітряної оборони і загрожуватиме безпеці Києва та інших західних регіонів.

Київ, однак, підкреслює, що не планує відкриття нового фронту з Білоруссю, але залишає за собою право на самооборону. Якщо білоруська територія стане плацдармом для атак, Київ готовий реагувати. Заяви Бескрестнова слугують запобіжником, що нейтралітет Мінська матиме межі, особливо коли його територія використовується у війні.

Останні новини