Можливий наступ Росії на Запоріжжя

Україна відзначається активними зусиллями щодо модернізації своїх військових літаків з метою впровадження західних плануючих авіабомб, інформує Forbes. Такий курс дій обумовлений враженням від руйнівної потужності російських плануючих авіабомб, які призводять до значних втрат серед українських військових сил. Українська армія відзначає важливість адаптації до сучасних загроз і покликана до підвищення своєї обороноздатності за допомогою новітніх технологій та вдосконалення бойової техніки.

Однак партнери не зможуть надати Україні таку саму кількість бомб, яку виробляє Росія, зазначає видання.

Планувальні бомби КАБ вагою 1100 і 2200 фунтів є «чудодійною зброєю». А контрзаходів в українців «практично немає». Але вони можуть завдати удару у відповідь своїми власними плануючими бомбами. Йдеться про американський боєприпас JDAM-ER і французький AASM, а також так звану бомбу малого діаметру SDB з дальністю планування до 69 миль.

З цією метою українські ВПС перетворюють свої 40 або 50 уцілілих винищувачів МіГ-29 і, можливо, десятки винищувачів Су-27, які залишилися, на високоточні планувальні бомбардувальники.

Це важлива подія, оскільки крихітні українські військово-повітряні сили – лише сотня колишніх радянських літаків у кількох бригадах – щосили намагаються відповідати руйнівній кампанії планерних бомбардувань набагато більших російських ВПС, які мають сотні Су-30, Су-34 і Су-35 з чотирма або навіть шістьма КАБами на кожен виліт, пише американське видання.

З появою цього літа 85 колишніх європейських винищувачів F-16 в українських ВПС буде достатньо літаків, щоб відповідати темпам бомбардувань росіян. Чого в українців явно не вистачатиме, так це бомб.

На думку Forbes, вкрай малоймовірно, що союзники України пожертвують більш ніж кількома сотнями планерних бомб на місяць – можливо, це всього лише десята частина від того, що необхідно Україні, щоб відповідати повітряній вогневій потужності Росії.

Кабінет Міністрів затвердив новий формат військово-облікового документа, який починає діяти з 18 травня, одночасно із набранням чинності законом про мобілізацію. Документи, видані до 16 травня, залишатимуться дійсними до моменту отримання нових.

Згідно з новим порядком, військово-обліковий документ підтверджує належність власника до виконання військового обов'язку і видається призовникам, військовозобов'язаним або резервістам. Це стосується навіть тих громадян, які були виключені з військового обліку відповідно до пунктів 3 і 4 частини 6 статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та не отримували цей документ до набрання чинності постановою Кабміну від 16 травня №559.

Новий військово-обліковий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби або досяг граничного віку перебування в запасі. Для таких осіб документ не вилучається, а в ньому фіксуються дані про виключення з військового обліку.

Документ в електронному вигляді буде містити такі дані: дату народження, прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, військове звання, спеціальність, результати військово-лікарської комісії та інформацію про відстрочку від мобілізації. Ці дані формуватимуться через інтернет-ресурси, зокрема електронний кабінет призовника, веб-портал державних електронних послуг або портал Дія.

Номер та дата видачі нового військово-облікового документа будуть заноситися до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів у день його видачі.

Запровадження нового формату військово-облікового документа Кабінетом Міністрів України з 18 травня є важливим кроком у реформуванні системи військового обліку. Основні нововведення полягають у створенні електронного військово-облікового документа, який включає детальну інформацію про особу, що виконує військовий обов'язок, зокрема дані про військове звання, спеціальність, результати медичної комісії та відстрочку від мобілізації.

Це спрощує процес обліку та дозволяє швидше й ефективніше управляти мобілізаційними ресурсами. Новий порядок забезпечує актуальність і доступність даних через інтеграцію з електронними ресурсами, такими як портал Дія, що є значним кроком вперед у цифровізації державних послуг.

Документи, видані до 16 травня, залишаються дійсними до отримання нових, що забезпечує безперервність і стабільність в обліку військовозобов'язаних та резервістів. Важливо також, що новий документ буде виданий навіть тим, хто раніше був визнаний непридатним до військової служби, що гарантує повноту обліку і правову визначеність для всіх категорій громадян.

Співробітники Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) завершили довгострокове розслідування справи про заволодіння майном аеропорту "Одеса". За результатами досліджень встановлено, що частина майна аеропорту була придбана за 118 мільйонів гривень, а після цього особи, залучені до схеми, отримували незаконний прибуток протягом 10 років, із 2012 по 2022 рік, на суму 2,5 мільярда гривень. Розслідування тривало протягом кількох років, під час яких всі підозри було переглянуто. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

Згідно з відомостями, справа почалася у 2011 році, коли двоє підприємців з Одеси налагодили схему заволодіння майном аеропорту, що на той момент проходив реконструкцію перед чемпіонатом Євро-2012. У рамках цієї схеми вони здійснили захоплення старого терміналу та 2488 одиниць майна аеропорту, а також отримали 75% прав на міжнародний аеропорт “Одеса” та приміщення нового терміналу. Протягом наступних років ці особи отримували незаконний дохід від використання цих активів. Протягом 10 років сума незаконного збагачення досягла понад 2,5 мільярда гривень.

Нагадаємо, що в серпні 2023 року НАБУ та САП оголосили про підозру у цій справі п’ятьом особам. Ця корупційна справа виникла ще за часів президентства Віктора Януковича, коли Україна активно готувалася до Євро-2012. Величезні кошти спрямовувалися на модернізацію та реконструкцію інфраструктури, і Одеса не стала винятком. Очевидно, що втілити такий амбіційний план без відповідного впливу влади було неможливо. Міські депутати Одеси того часу дали згоду на створення компанії, яка, заявлялося, мала інвестувати у розвиток аеропорту. Результатом цього було те, що злочинна група фактично отримала контроль над аеродромом. Прес-служба НАБУ у серпні 2023 року наголосила, що передача майна аеропорту для спільного використання не вважалася приватизацією через його загальнодержавне значення у забезпеченні прикордонного та митного контролю. Понад 535 одиниць основних засобів із 2488 переданих аеродромними об’єктами, які гарантували безпеку польотів, не підлягали відчуженню в принципі.

Крім того, згідно з угодою, "інвестори" мали внести статутний капітал у розмірі 355 мільйонів гривень, збудувати новий термінал та злітно-посадкову смугу. Однак більшість цих коштів через дії учасників схеми була заблокована банком як застава і не могла бути використана. Новий термінал був зведений за кредит, взятий під заставу майнового комплексу аеропорту, а злітно-посадкову смугу не почали будувати взагалі. Підозру в організації цієї схеми одеським бізнесменам, колишньому меру Одеси (імовірно, Олексію Костусєву, який зараз у розшуку), його заступнику та директору фіктивного підприємства повідомили. Таким чином, фінансові зобов'язання перед аеропортом залишилися невиконаними, а зловживання та корупційні дії стали причиною величезних збитків для державного підприємства та загрози безпеці пасажирів.

У результаті проведеного розслідування стосовно схеми заволодіння майном аеропорту "Одеса" встановлено серйозні порушення та корупційні дії, які призвели до величезних збитків для державного підприємства. "Інвестори", замість внесення статутного капіталу та будівництва необхідної інфраструктури, втягнули аеропорт у схеми, що призвели до втрати фінансових ресурсів та порушень безпеки. Підозра в організації цих дій призвела до пошуку колишнього мера Одеси, а також інших осіб, які стояли за цією схемою. Цей випадок є ще одним прикладом необхідності ефективного протидії корупції та зміцнення правової системи в Україні для забезпечення чесного та прозорого управління державними ресурсами.