Музей художника Світлицького: занедбана пам’ятка серед елітної забудови Воздвиженки у Києві

Судовий вирок наклав важкий підсудний вигляд на колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут", який був винесений до 15 років позбавлення волі за перевищення повноважень, що призвели до травмування 20 учасників протестів у 2013 році. Оголошення рішення суду відбулося в Офісі Генерального прокурора.

Згідно з офіційною інформацією від прокуратури, крім позбавлення волі, суд призначив покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років, а також позбавив спеціального звання підполковника міліції засудженого.

Прокуратура успішно довела в суді, що засуджений підполковник, діючи поза межами своїх повноважень, брав участь у придушенні протестів у грудні 2013 року, застосовуючи насильство, що призвело до серйозних тілесних ушкоджень 20 осіб.

Важливо зазначити, що з початку березня 2014 року засуджений перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, де, за даними прокуратури, надає допомогу представникам Російської Федерації у проведенні підривної діяльності проти України.

Судовий розгляд проводився за спеціальною процедурою "in absentia" через те, що фігурант переховується на тимчасово окупованій території АР Крим. Це свідчить про серйозність та важливість притягнення до відповідальності осіб, які порушують закон та права людини.

У результаті судового процесу було встановлено вину колишнього заступника командира кримського підрозділу "Беркут" у перевищенні повноважень та травмуванні 20 учасників протестів у 2013 році. Суд засудив його до 15 років позбавлення волі, а також обмежив права обіймати посади в державних і правоохоронних органах протягом трьох років. Засуджений також був позбавлений спеціального звання підполковника міліції.

Цей вирок є важливим кроком у забезпеченні правосуддя та покаранні осіб, які порушують закон і зловживають своїм службовим статусом. Також він підтверджує намір української влади боротися з корупцією та порушеннями прав людини.

Судовий процес показав, що правопорушники не залишаться безкарними, незалежно від місця їх перебування. Це також є важливим сигналом для інших правопорушників та тих, хто порушує закон і піддає погрозам громадянський порядок та безпеку.

Згідно з останніми дослідженнями британського лікаря Симрана Діо, найбільш небезпечними для організму є не міцні спиртні напої, а газовані коктейлі та шампанське. Це виявилося через один важливий фактор — наявність вуглекислого газу в таких напоях. За словами фахівця, саме цей газ значно прискорює абсорбцію алкоголю в кров, що у свою чергу викликає швидше сп’яніння.

Ефект газованих напоїв, таких як джин-тонік, шампанське або будь-які коктейлі з бульбашками, може бути в кілька разів сильніший, ніж від звичних напоїв на основі міцного алкоголю, таких як горілка чи віскі. Це особливо небезпечно для тих, хто часто споживає алкоголь у таких формах, адже швидке потрапляння спирту в кров може призвести до різкого підвищення рівня алкоголю в організмі, що підвищує ризик інтоксикації.

Цікаво, що поширене переконання про небезпеку змішування різних видів алкоголю фахівець назвав міфом. З фізіологічної точки зору це не впливає на швидкість сп’яніння. Проблема, за його словами, радше у втраті самоконтролю: людина вживає більше, ніж зазвичай, і наслідки стають важчими.

Діо також порадив ніколи не пити на голодний шлунок. Дослідження свідчать, що в такому випадку концентрація алкоголю в крові може бути у чотири рази вищою, ніж після прийому їжі.

Медик підкреслив: навіть невелика доза спиртного може завдати шкоди, якщо організм не підготовлений. Тому важливо вживати алкоголь обережно, а від газованих напоїв варто бути особливо настороженим.

Головною темою дискусії стали пропозиції щодо потенційного підвищення податків. Учасники зустрічі мали можливість обмінятися думками та аргументами стосовно різних аспектів цього складного питання.

Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

Тимур Ткаченко, начальник Київської міської військової адміністрації, виступив із різкою публічною критикою на адресу мерії столиці під керівництвом Віталія Кличка, звинувативши її у саботажі реформ і збереженні корупційних схем, які впливають на столичні ярмарки. За словами Ткаченка, через місяць після того, як мер Кличко дав доручення навести порядок на цих ярмарках, результатів немає, що свідчить про відсутність реальної політичної волі для змін. Начальник КМВА зазначив, що затягування процесу пов’язане з наявністю "чорних схем", які заважають реальним змінам.

Згідно з Ткаченком, саме через ці непереборні зв’язки та інтереси старої влади в мерії, які сприяють збереженню корупції, столичні ярмарки не змогли стати прикладом прозорості та порядку. Військовий адміністративний керівник підкреслив, що в умовах війни подібні дії є справжньою зрадою громаді, адже відволікають ресурси та увагу від більш критичних питань — захисту міської інфраструктури.

Йдеться про директора департаменту промисловості КМДА Володимира Костікова. За словами Ткаченка, саме він мав вибудувати прозору систему роботи ярмарків «за дорученням мера». Але цього не сталося.

«Минув місяць, а результату нуль. Чому? Бо за цією “затримкою” стоять прізвища, гроші й старі зв’язки. Я неодноразово давав доручення. І вони ігноруються. Як мої, так і Кличка, до речі», — заявив Ткаченко.

Начальник КМВА підкреслив, що ситуація для нього не просто про адміністративну інертність. На його думку, це політичний саботаж на користь старих потоків.

«Коли чиновники саботують зміни навіть під час війни — це не бездіяльність, а зрада громади», — сказав він.

Ткаченко також натякнув на спосіб життя тих, кого він звинувачує. За його словами, чиновники пояснюють затримки браком часу і грошей, але паралельно знаходять ресурси «на банкети» і навіть дозволяють собі гуляти в робочий час. І це, каже він, відбувається тоді, коли місто публічно скаржиться, що в бюджеті не вистачає коштів на критичні речі — зокрема, на захист інфраструктури.

«А потім ми говоримо, що в міста недостатньо коштів на захист критичної інфраструктури. Ну так їх і не буде, якщо так працювати», — резюмував він.

Ці слова доповнюють більш широку лінію публічних звинувачень, які останніми тижнями Ткаченко озвучує на адресу команди Кличка. Він неодноразово говорив, що підзвітні меру департаменти навмисно зривали рішення, пов’язані з безпекою міста, починаючи від встановлення мобільних укриттів і закінчуючи організацією елементарних правил цивільного захисту. Зокрема, Ткаченко стверджував, що окремі посадовці мерії блокує розгортання системи мобільних укриттів, перекладаючи відповідальність на районні адміністрації, які не мають достатньої компетенції для складних закупівель.

Паралельно він публічно атакує Кличка за розподіл грошей міста. На думку Ткаченка, бюджетні пріоритети Києва викривлені: замість того, щоб в першу чергу фінансувати укриття й протиповітряний захист, кошти йдуть на іміджеві для мера проєкти на кшталт Подільсько-Воскресенського мосту. Сам міст він назвав «символом не розвитку, а особистої корупції», нагадавши про багаторічне будівництво та вартість у 18 мільярдів гривень. Він звинуватив мера у тому, що той «відкривав міст тричі» і водночас перекладав провалені напрямки безпеки на інших.

Це протистояння вже давно вийшло за рамки внутрішніх службових нарад. Воно стало публічним політичним протистоянням за контроль над Києвом. Кличко звинувачує КМВА в узурпації повноважень і спробі «розбалансувати владу в столиці», натякаючи, що Банкова через військову адміністрацію хоче перехопити політичний контроль над містом. Натомість Ткаченко публічно говорить про саботаж безпекових рішень, «старі схеми» і нецільове використання грошей міської громади.

На тлі війни й ударів по енергетичній інфраструктурі столиці це протистояння стає фактором безпеки. Ткаченко прямо заявляє: якщо міські департаменти й далі гальмуватимуть зміни, відповідальність за наслідки обстрілів — від відсутніх укриттів до виведеної з ладу інфраструктури — має лежати не тільки на російських ракетах, а й на тих, хто в Києві блокує рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) провели масштабну спецоперацію, спрямовану на викриття корупційних схем у галузі енергетики. За результатами тривалого розслідування, правоохоронці виявили діяльність організованої злочинної групи, яка роками здійснювала вплив на діяльність стратегічних підприємств у державному секторі.

Слідчі дії тривали понад 15 місяців і дозволили зібрати значну кількість доказів, серед яких понад тисяча годин аудіозаписів, що підтверджують існування складної корупційної мережі. За даними слідства, учасники цієї мережі займалися організацією незаконних схем, що впливали на функціонування ключових енергетичних об'єктів. Зокрема, вони забезпечували незаконні виплати, призначення осіб на важливі посади та маніпулювання контрактами на постачання енергетичних ресурсів.

За інформацією НАБУ, учасники організації налагодили механізм контролю за державними компаніями, серед яких — АТ “НАЕК “Енергоатом”. Мета схеми полягала у незаконному збагаченні та впливі на прийняття управлінських рішень у сфері енергетики.

Зранку детективи НАБУ проводять обшуки у низки посадовців, серед яких — чинний міністр юстиції та колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

«Це ще не кінець», — зазначив парламентар, натякаючи на можливе продовження розслідування та нові викриття.

Обшуки також тривають в офісах «Енергоатому» та пов’язаних із підприємством осіб. Офіційних коментарів від міністрів поки немає.

Експерти вважають, що ця операція може стати однією з найбільших антикорупційних справ останніх років, оскільки торкається стратегічного сектору енергетичної безпеки країни.