Міжнародний валютний фонд рекомендує українському уряду розпочати поступове підвищення тарифів на газ і електроенергію для населення, починаючи з 2027 року. Проте, зміни не мають відбутися одномоментно. Перед впровадженням нововведень, українська влада повинна розробити ефективну систему адресної допомоги для домогосподарств, які не зможуть впоратися з підвищеними витратами на комунальні послуги.
Про ці рекомендації йдеться в оновленому меморандумі між Україною та МВФ, з яким ознайомилося видання РБК-Україна. Хоча фонд підкреслює можливість початку реформ у 2027 році, точні показники підвищення тарифів та їх формули поки не визначені.
Таким чином, підвищення тарифів не заплановане на 1 січня 2027 року, а буде тривалим процесом переходу до економічно обґрунтованих цін. Остаточні рішення з цього питання мають ухвалити уряд, парламент та регуляторні органи.
МВФ вказує на проблеми у фінансуванні енергетичного сектору, які загострилися через російські агресії. Нинішні державні ціни не завжди покривають витрати на виробництво, транспортування та постачання енергетичних ресурсів, внаслідок чого виникає необхідність компенсувати ці втрати за рахунок державного бюджету або боргів на ринку.
Фонд зазначає, що відновлення фінансової стабільності української енергетики потребує поступового наближення тарифів до рівня, що покриває витрати, з одночасною адресною підтримкою вразливих споживачів. Повернення до ринкових цін залежатиме від безпекової ситуації в країні, завершення бойових дій та відновлення конкуренції на енергетичних ринках.
Перед початком підвищення тарифів необхідно провести оцінку нинішніх механізмів підтримки населення. Влада має визначити, які категорії громадян потребують допомоги, а також оцінити ефективність існуючих субсидій та пільг. Пропозиції МВФ передбачають перехід від загального субсидування всіх домогосподарств до адресної підтримки тих, хто дійсно цього потребує.
Підвищення тарифів, згідно з документами МВФ, буде сприяти залученню додаткових ресурсів для відновлення енергетичної інфраструктури, яка постраждала внаслідок атак. Крім того, це дозволить зменшити заборгованість на ринку енергетики, оскільки низькі тарифи призводять до накопичення боргів постачальниками.
Фонд також бачить тарифну реформу як крок до скорочення квазіфіскальних зобов’язань, які можуть не відображатися як прямі бюджетні витрати, але виникають через зобов’язання державних компаній продавати енергоресурси за заниженими цінами.
У довгостроковій перспективі МВФ виступає за повну лібералізацію цін, оскільки прозорі ринкові правила можуть залучити приватні інвестиції, які життєво необхідні для відновлення галузі після війни. Однак перехід до ринкових тарифів не передбачає миттєвого вирівнювання цін для населення з бізнесовими.
Нині побутові споживачі платять 4,32 гривні за кіловат-годину електроенергії та 7,96 гривні за кубометр газу. Законодавчі обмеження на підвищення тарифів для населення діють на газ та опалення, але не на електрику, що створює можливість для перегляду тарифів на електроенергію навіть під час воєнного стану.
Остаточна модель тарифної реформи ще не представлена, але уряд зобов’язався підготувати дорожню карту до кінця жовтня 2026 року. Це дозволить визначити основні етапи майбутньої реформи та підготувати необхідні зміни до законодавства.
Таким чином, основним питанням для населення залишається не лише як зміняться ціни, а й чи буде державна допомога на рівні, щоб допомогти покрити зростаючі витрати. Без ефективної адресної підтримки підвищення тарифів може призвести до нових боргів та посилення соціальної напруги.
