Середа, 10 Червня, 2026

МВФ прогнозує завершення війни в Україні до кінця 2025 року

Важливі новини

Рекордне зростання судових позовів українських банків до боржників

Українські банки у 2025 році суттєво активізували роботу щодо стягнення заборгованостей, подаючи рекордну кількість судових позовів до клієнтів. За даними Державної судової адміністрації, цього року фінансові установи подали 100 434 позови — це найвищий показник за останні сім років і майже в півтора раза перевищує кількість позовів торік. Статистичні дані, оприлюднені через Опендатабот та опубліковані виданням «Закон і Бізнес», свідчать про безпрецедентне зростання правових дій банків проти боржників.

З 2019 року загальна кількість поданих банками позовів щодо боргових зобов’язань клієнтів досягла 511 865, що демонструє стабільну тенденцію до активного захисту фінансових інтересів. Лідером серед позивачів залишається ПриватБанк, який подав 191 353 позови, на другому місці Універсал Банк із 115 702 зверненнями до суду, а на третьому — А-Банк із 60 421 позовом. Крім того, серед активних банків, що відстоюють свої права у судах, також фігурують Сенс Банк (25 283 позови) та ряд інших фінансових установ, які систематично звертаються до суду для стягнення боргів.

У 2024 році понад 70% усіх банківських позовів припали на три установи: Універсал Банк/Mono — 28 213 звернень, А-Банк — 22 221, та ПриватБанк — 20 278. З помітним відривом далі йдуть ПУМБ (9 225) та Сенс Банк (6 831).

Статистика також демонструє суттєве зростання активності деяких банків у стягненні заборгованості. Так, Таскомбанк збільшив кількість позовів у 3,5 раза, ПриватБанк — у 1,8 раза, Кредобанк — у 1,7 раза, А-Банк та Сенс Банк — у 1,6 раза.

Водночас кілька банків скоротили свою судову активність. Найбільше падіння зафіксовано у Юнекс Банку — у 4 рази. Вдвічі менше позовів подали Креді Агріколь та Укргазбанк.

Зростання кількості банківських позовів свідчить про активнішу політику установ щодо повернення проблемної заборгованості, що стає відчутною тенденцією поточного року.

Посадовцю «Київспецтрансу» повідомили про підозру через несанкціоновані звалища

У Києві посадовцю ПрАТ «Київспецтранс» повідомлено про підозру у службовій недбалості, що, за версією слідства, призвела до масового утворення незаконних сміттєзвалищ та нанесення збитків державі на суму близько 2,5 мільярда гривень. Про це повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у місті Києві. За даними поліції, комунальне підприємство протягом тривалого часу вивозило великогабаритне, будівельне та інше […]

Заяви Лукашенка про готовність до зустрічі із Зеленським викликали реакцію Офісу президента України

Олександр Лукашенко, самопроголошений президент Білорусі, висловився про свою готовність...

Одеський ТЦК зобов’язали дотримуватися прав релігійних громадян

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У рішенні суду йдеться про те, що ТЦК оштрафував чоловіка на 17 тисяч гривень за порушення правил військового обліку, оскільки він не уточнив персональні дані і не став на військовий облік. Однак член «Свідків Єгови» довів у суді, що оновив свої військово-облікові дані в застосунку «Резерв+» у встановлені законом терміни. Чоловік також неодноразово звертався до різних органів, зокрема до ТЦК із заявою про розгляд питання про проходження ним альтернативної служби, оскільки він є служителем релігійного об’єднання.

У результаті суд скасував призначений ТЦК штраф.

Нагадаємо, раніше українська влада і представники судів заявляли, що релігійні переконання в умовах воєнного стану не є причиною для відстрочки від мобілізації.

У Мюнхені українській делегації озвучать, від яких претензій готові відмовитися росіяни

На фоні підготовки до мирних переговорів щорічна Мюнхенська безпекова конференція стане стартовою площадкою для визначення основних позицій сторін. Наші джерела, близькі до однієї з переговорних груп, поділились переліком ключових питань, які будуть на порядку денному. Так, у Мюнхені українській делегації буде озвучено, від яких претензій готові відмовитися росіяни в рамках реалізації мирного треку. З того, […]

The post У Мюнхені українській делегації озвучать, від яких претензій готові відмовитися росіяни first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.

Останні новини