“Ми відстаємо — і треба про це чесно говорити”: тривожна заява екс-главкома ЗСУ

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.