Миколаївщина у вогні: понад 400 гектарів охоплені пожежею, вогонь підбирається до житлових кварталів

Внаслідок російських атак на енергетичну інфраструктуру України в березні цього року, питання підвищення тарифів на електроенергію для населення стало предметом активних дискусій і суттєвого обговорення в суспільстві. Населення зацікавлене в тому, чи дійсно мешканцям доведеться витрачати більше коштів через наслідки цих нападів, і чи можуть тарифи збільшитися вже у найближчі місяці.

Протягом останніх двох тижнів українці почули різноманітні погляди щодо майбутнього рівня тарифів на електроенергію, від тверджень про необхідність їх підвищення до більш обережного підходу, де заявляють, що уряд досліджує різні можливості. Проте, споживачів мало що надихає на оптимізм. У червні минулого року після зимових нападів ціни на електроенергію зросли практично вдвічі, а наразі ситуація стала ще складнішою.

Поки що не вдалося остаточно оцінити збитки, проте говорять, що вони нараховуються на мільярди доларів. Різні заяви свідчать про те, що споживачів не лише планують залучити до покриття витрат, але й відновлення інфраструктури після ракетних атак.

Проте, зауважують експерти, говорити про те, що українцям доведеться відшкодовувати наслідки російських нападів за рахунок підвищеного тарифу, було б нечесно. Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп наголошує, що споживачі оплачують усі витрати, незалежно від того, яким чином це відбувається. Якщо один не платить, то платитиме інший.

З іншого боку, поточні рахунки, які отримує населення, не відображають повних витрат компаній. Українські споживачі не платять реальну ціну через субсидію. Енергоатом, Укргідроенерго та експортери електроенергії є донорами субсидій. Проте з джерелами субсидування виникли проблеми. Можна передбачити, що в умовах, які складаються, експорту не буде, а отже, це джерело відпадає. Укргідроенерго втратило частину потужностей, що призводить до зменшення виробництва та прибутку. Енергоатом поки що працює, але влітку планується зупинка блоків на технічне обслуговування, і грошей на субсидії також буде недостатньо.

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, жодне підвищення тарифів не зможе повністю компенсувати втрати від ракетних атак. Потрібно переглянути принцип ціноутворення, забезпечити ринкову ціну, щоб покрити всі витрати компаній, окрім збитків від атак. Ідея полягає в тому, що ті, хто може, мають платити. Для тих, хто не може, має бути ринкова ціна та компенсація з бюджету у грошовій формі.

Експертне співтовариство розглядає економічно обґрунтовану ціну на електроенергію як складне питання, вимагаюче уважного аналізу та розгляду різних факторів. За думкою Прокіпа, якщо мова йде про виробників, таких як Енергоатом, вартість електроенергії може становити приблизно 1 гривню на кіловатт-годину поряд із поточним тарифом 2,64 гривні. Інші виробники, з урахуванням витрат на передачу, розподіл та податки, можуть збільшити цю ціну до 8-9 гривень за кіловатт-годину. Проте експерт наголошує, що найчастіше підвищення тарифів відбувається в крайніх випадках, коли ситуація стає критичною, спрямовано на зменшення навантаження на донорів та спрощення проблеми з боргами на ринку, забезпечуючи учасникам ланцюжка поставок більше фінансових ресурсів.

Прокіп підкреслює, що передбачити реакцію уряду складно, проте ймовірно, що будуть шукатися варіанти, щоб уникнути навантаження на споживачів, можливо, шляхом введення диференціації залежно від обсягу споживання. Водночас, варто бути свідомими того, що противник може активізувати інформаційну кампанію щодо цієї проблеми, що може стати ще більш актуальним у травні, оскільки це питання, безперечно, є дуже соціально чутливим.

За думкою Омельченка, економічно обґрунтованою ціною на електроенергію можна вважати ціну для непобутових споживачів, яка зараз коливається навколо 6 гривень за кіловатт-годину разом з тарифами на розподіл та передачу. Щодо підвищення тарифів, він вважає, що це передусім політичне питання, яке буде вирішуватися на політичному рівні, оскільки нерішучість у цьому питанні може призвести до серйозного дефіциту потужностей та тривалих планових відключень.

Корольчук висловлює думку, що ймовірне підвищення тарифів на електроенергію може відбутися у червні-липні, а середній новий тариф може становити від 3,5 до 4 гривень за кіловатт-годину. Щодо впливу на інфляцію, економісти стверджують, що він буде помітним, хоча складно прогнозувати його точні параметри.

• Питання економічно обґрунтованої ціни на електроенергію є складним та потребує уважного аналізу різних факторів, таких як виробництво, передача, розподіл та оподаткування.

• Підвищення тарифів на електроенергію може стати необхідним у крайніх випадках для забезпечення фінансової стабільності компаній та зменшення навантаження на донорів.

• Розглядаються різні варіанти зменшення навантаження на споживачів, такі як введення диференціації тарифів залежно від обсягу споживання.

• Важливо враховувати соціальну чутливість питання підвищення тарифів на електроенергію та можливий вплив на інфляцію та господарську ситуацію.

• Рішення щодо підвищення тарифів на електроенергію в Україні буде вирішуватися на політичному рівні та може мати серйозні наслідки для економіки та соціального становища населення.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Однак, уточнив співрозмовник агентства, цей план ще не схвалено вищим керівництвом.

За словами анонімного джерела, «Газпром» очікує, що експорт газу в «далеке зарубіжжя» 2025 року скоротиться до 39 млрд куб. м через припинення транзиту через Україну.

Під терміном «далеке зарубіжжя», як пише агентство, в «Газпромі» зазвичай мають на увазі європейські країни і Туреччину. Однак поставки газу до Туреччини навряд чи скоротяться, пише Reuters.

За інформацією, що надійшла від журналістів, аеродром "Бородянка", який перебуває у власності родини Бадрудінових, використовує призначену для парашутного спорту земельну ділянку протягом тривалого часу без відповідної оплати податків. Ділянка була передана селищною радою Бородянки у відповідності з чинним законодавством, але, здавалося б, без належної компенсації за користування нею.

Це може призвести до значних втрат для місцевого бюджету, який може не отримувати щорічно приблизно 4 мільйони гривень через недооподаткування. Спроби з’ясувати законність використання аеродрому Бадрудіновими ведуть до скандалу.

Розташований за 40 кілометрів від Києва, аеродром “Бородянка” використовується для проведення парашутних спортивних заходів. Однак існують підозри, що земельна ділянка, призначена для цієї діяльності, була передана незаконно. Інформація, одержана журналістами, вказує на те, що у 1993 році ПрАТ “АС” отримало право постійного користування цією земельною ділянкою. Проте в 2021 році можливо було порушено закон, коли цю ділянку передали у приватну власність іншій компанії – ПАТ “АС”.

Згідно з інформацією, Відкрите акціонерне товариство “АС” Обласний авіаційний центр та ЗАТ “АС” (перейменоване на ПАТ) мають спільних бенефіціарів, серед яких виділяється родина Бадрудінових: Олександр, Вікторія та Раїса Бадрудінови. Крім того, кінцевим бенефіціаром є Ганна Льовіна, яка також стоїть за створенням “Чернігівської вищої авіаційної школи”, концерну “Титан” та компанії “Льовін Груп”. Підписантом Обласного авіаційно-спортивного центру ПрАТ “АС” є Станіслав Здебський. Також слід зазначити, що Володимир Цибулько, який також є кінцевим бенефіціаром ПрАТ “АС”, в минулому був радником Віктора Ющенка та народним депутатом. Зазначена особа володіє спільним бізнесом з Олександром Бадрудіновим у сферах Житомирського аеродрому та утилізації сміття.

За даними видання “Пульс”, держава, ймовірно, щорічно втрачає до 4 мільйонів гривень через незаконне володіння земельною ділянкою.

Згідно з відкритими джерелами, власник ПАТ “АС” не здійснював покупку або оренду аеродрому “Бородянка”, а фактично привласнив його від ПрАТ “АС” без відповідних юридичних підстав. Протягом усього періоду використання аеродрому ПрАТ “АС” не сплачувало земельний податок, що призвело до втрат місцевого бюджету Бородянки на суму приблизно 4 мільйони гривень щорічно. Встановити точну суму державних збитків складно через тривалу тривалість використання ПрАТ “АС” земельної ділянки, а також те, що нормативно-грошова оцінка змінюється щорічно.

Історія аеродрому в Бородянці розпочалася у 1936 році, коли його побудували як резервний для стратегічної авіації. У 1993 році, в контексті розвитку загальної авіації в Україні, ЗАТ “АС” (нині – ПАТ) отримало право постійного користування земельною ділянкою аеродрому. Ця ділянка була передана Обласному авіаційно-спортивному центру “АС” за рішенням Бородянської районної ради на 15-й сесії 21-го скликання 21 грудня 1993 року. Після цього аеродром “Бородянка” був включений до Державного реєстру цивільних аеродромів України як аеродром класу “Д”.

Проте у 2013 році зміни в земельному законодавстві призвели до скасування форми акту постійного користування землею. Це ставило перед ПрАТ “АС” вимогу викупу земельної ділянки або укладення договору оренди. Однак компанія не вжила жодних заходів у цьому напрямку, і продовжила незаконно користуватися землею.

У 2017 році Управління Держземагентства у Бородянському районі виключило земельну ділянку аеродрому з кадастрового обліку та перенесло її до електронного архіву. Це підтвердило втрату права ПрАТ “АС” на постійне користування землею. Незважаючи на це, компанія продовжувала використовувати ділянку для комерційних цілей, що спричинило судові суперечки, в результаті яких суд визнав дії державного реєстратора законними.

Однак у 2019 році Бородянська селищна рада VII скликання ухвалила рішення про надання дозволу на розробку технічної документації для інвентаризації земельної ділянки ПрАТ “АС” з метою будівництва та експлуатації будівель і споруд для авіаційного транспорту. Однак це рішення не було опубліковане на веб-сайті ради, що може свідчити про можливе використання його для оформлення земельної ділянки на користь іншої особи у жовтні 2021 року, включаючи Олександра Бадрудінова.

Підозріла споруда родини Бадрудінових охоплює не лише незаконно привласнений аеродром “Бородянка”, а також їхню діяльність у сфері утилізації сміття, що також викликає сумніви щодо законності.

Крім ПАТ “АС”, у якого були проблеми з правами на земельні ділянки, ТОВ “Утілсервіс”, зареєстроване в 2004 році, також належить тим самим власникам. У 2023 році господарський суд Київської області розглянув справу проти ТОВ “Утілсервіс” під номером 911/3872/23. Позов стверджував, що підприємство використовувало земельну ділянку без належних документів. Прокуратура запитала про зупинення роботи підприємства до усунення порушень. Ця ділянка належить Бородянській селищній раді та перебуває у постійному користуванні КП “Благоустрій-Бородянка”.

Суд установив, що у 2004 році Бородянська районна державна адміністрація (РДА) та Товариство з обмеженою відповідальністю “Утілсервіс” уклали тимчасовий договір оренди на земельну ділянку площею 13 гектарів, хоча сміттєзвалище займало лише 11,5 гектарів. Хоча термін дії угоди минув, сталого договору так і не укладено. Суд зобов’язав ТОВ “Утілсервіс” виплатити 1 226 912 гривень компенсації за завдані збитки.

Оренда земельних ділянок, які перебувають у володінні ТОВ “Утілсервіс” та ПАТ “АС” за 40 кілометрів від столиці, могла б приносити значний дохід місцевому бюджету Бородянки. Однак ці кошти не надходять через відсутність діючих угод, і керівництво громади досі не прийняло жодних заходів для вирішення цієї проблеми.

Чи буде офіційно легалізована діяльність цих підприємств, чи держава продовжить втрачати податкові надходження, що є важливими для бюджету, особливо у часи конфлікту? Також було звернення за коментарями до Олександра Бадрудінова та надісланий запит до Бородянської селищної ради та ПАТ “АС” (Обласний авіаційний центр).

Олександр Бадрудінов пояснив, що ПАТ “АС” діє з 1993 року та має реєстрацію в реєстрі цивільних аеродромів України. Він заявив, що всі податки були сплачені. Щодо полігону ТПВ “Утілсервіс”, він вказав, що термін дії договору оренди закінчився у 2021 році, а земельна ділянка була передана КП “Благоустрій-Бородянка”. Однак підприємство не отримало необхідний дозвіл для проведення діяльності з відходами.

На запит про штраф Бадрудінов не дав відповіді, зауваживши, що вперше чує про судове рішення.