Микита Батюк: від мажора до альфонса – портрет свояка Миколи Тищенка

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Скажу так, якщо у 2021-му були взагалі мої перші Олімпійські ігри, то в 2024-му – перші пробні після світового рекорду. Після них уже починається підготовка до Лос-Анджелеса,” — зазначила Магучіх, повідомляє sport.ua.

Ярослава розповіла, що після встановлення світового рекорду їй знадобилося чимало часу для відновлення. “Організм витратив на це стільки енергії, що я дні чотири просто ходила й нічого не могла робити. Хоча ментально я вже була готова до цієї висоти. А фізично — так, ще раніше, коли стрибала 2,06 у приміщенні й 2,05 у Брюсселі. Але тоді, можливо, психологічно все ж не була такою стійкою,” — пояснила спортсменка.

Магучіх зазначила, що вона готова до нових досягнень і має намір перевершити свій світовий рекорд. “Зараз уже готова й сама хочу перевершувати 2,10, але це рекорд. Це висота, яку люди інколи стрибають один раз і все. Та мені хочеться вище. Думаю, до 2,15 можна стрибати — є такі сили,” — додала чемпіонка.

Нагадаємо, що 7 липня Магучіх встановила новий світовий рекорд у стрибках у висоту на етапі Діамантової ліги в Парижі, подолавши висоту у 2,10 метра та побивши 37-річний рекорд, встановлений Стефкою Костадіновою.

Також на Олімпійських іграх у Парижі українські спортсменки Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко завоювали золоту та бронзову медалі у стрибках у висоту, подолавши висоти у два метри та 1,95 метра відповідно.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Біля третьої години ночі ворог підняв в повітря біля десятка літаків стратегічної авіації Ту-95МС. Згодом злетіли і носії ракет “Кинджал” Міг-31К. Саме із цими загрозами була пов’язана ранкова повітряна тривога. На щастя, пуски ракет стратегічної авіації не підтвердилися”, – зазначив начальник КМВА Сергій Попко.

Тим часом протягом ночі в Києві чотири з половиною години, з його слів, тривала повітряна тривога пов’язана із атакою ударних БпЛА збройних сил рф.

“Силами оборони було виявлено і знешкоджено різними способами до десятка безпілотників (точну кількість та тип дронів оприлюднять Повітряні Сили). В столиці не зафіксовано руйнувань, за медичною допомогою внаслідок атаки БпЛА ніхто не звертався”, – повідомив Попко.

Під час повномасштабної війни дедалі більше родин стикаються з непростою необхідністю розібратися у процедурі оформлення грошового забезпечення за військовослужбовця, який зник безвісти або потрапив у полон. Це питання потребує особливої уваги, адже йдеться не лише про фінансову підтримку сімей, а й про юридичне підтвердження статусу бійця, що дозволяє родичам реалізувати свої законні права. У Харківському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки детально уточнили, які кроки має пройти сім’я та хто саме може претендувати на отримання цих виплат.

Першочерговим етапом є офіційне підтвердження статусу військовослужбовця: чи він вважається зниклим безвісти, чи перебуває у полоні. Це визначається на підставі рапорту командира військової частини та подальших даних, які надходять від відповідних структур, що ведуть облік втрат і полонених. Важливо, що до моменту встановлення цього статусу родині можуть надати лише базову інформацію, оскільки дані щодо зникнення або ймовірного захоплення мають проходити службову перевірку.

Особа, на користь якої військовослужбовець склав особисте розпорядження.

Особи першої черги (у разі відсутності розпорядження): дружина/чоловік, неповнолітні діти, діти з інвалідністю з дитинства, батьки.

Особи другої черги: повнолітні діти, рідні брати та сестри.

Написати заяву у довільній письмовій формі.

Завірити підпис у командира частини або нотаріуса.

Передати для збереження до особової справи військової частини.

Особи, засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність або пособництво державі-агресору.

Громадяни РФ, Білорусі та ті, хто постійно проживає на території цих країн.

заяву з реквізитами банку та рахунку IBAN;

копії паспорта та ідентифікаційного коду;

копії документів, що підтверджують родинні зв’язки;

документи про опіку, усиновлення чи встановлення інвалідності (за потреби).

ТЦК формує електронний файл та надсилає його до військової частини, яка протягом 15 днів розглядає заяву. У разі позитивного рішення кошти виплачуються щомісячно на вказаний рахунок.

За особистим розпорядженням — у розмірі зазначеної частки.

Особи першої черги — 50% загальної суми рівними частками; решта 50% депонуються за військовослужбовцем.

Особи другої черги — 20% загальної суми; решта 80% депонуються.

Виплати не здійснюються у разі добровільної здачі в полон, самовільного залишення частини або дезертирства.

Початок: день захоплення або зникнення безвісти.

Кінець: день звільнення з полону або дата акту про смерть.У разі звільнення з полону депоновані кошти повертаються військовослужбовцю, у разі смерті — входять до спадщини.

ТЦК наголошує, що звернення до адвокатів або довірених осіб не впливає на терміни розгляду та розмір виплат.