Мирослава Смирнова очолить фракцію УДАР у Київраді – джерела 360ua.news

Трагічна подія, що сталася в Донецькій області, потрясла всю країну. В дорожньо-транспортній пригоді загинула військовий кореспондент телеканалу Freedom, Анастасія Волкова, яка протягом багатьох років неустанно працювала на передовій і віддавала своє життя заради правдивого відображення подій в зоні конфлікту.

Анастасія Волкова відзначалася не лише своїм професіоналізмом, але й великою людяністю та відданістю своїй справі. Її репортажі завжди були чіткими, об'єктивними і достовірними. Вона була не лише свідком подій, а й активним учасником життя на передовій, намагаючись допомогти тим, хто опинився у скрутній ситуації.

Смерть Анастасії Волкової — невимовна втрата для українського журналістичного середовища та для всього суспільства. Її праця була надзвичайно важливою для розкриття правди про трагічні події, що відбуваються в зоні конфлікту. Її колеги, родина та друзі висловлюють щирі співчуття з приводу цієї непоправної втрати.

На жаль, смерть Анастасії Волкової нагадує нам про небезпеку, з якою зіштовхуються журналісти, що працюють у зонах конфлікту. Її життя стало світлим прикладом мужності, відданості і самовідданості. Нехай її пам'ять буде благословенною, і її діяльність надихатиме інших на відвагу та відданість ідеалам правди та справедливості.

Подія трапилася в місті Слов’янськ. На перехресті сталося зіткнення автомобіля Volkswagen під керуванням військовослужбовця та автомобіля ВАЗ, яким керував місцевий житель.

Після зіткнення автомобіль ВАЗ у некерованому стані збив на пішохідному переході журналістку Анастасію Волкову.

Від удару загинула Анастасія Волкова і водій автомобіля “ВАЗ”, – розповідають в правоохоронних органах.

Фурса у своїй статті намагається розглянути проблему з різних аспектів, не уникаючи при цьому непопулярних, але важливих істин про роль оподаткування в економіці країни, що перебуває у стані війни.

На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило перевірки декларацій посадових осіб медико-соціальних експертних комісій (МСЕК) за період 2024–2025 років. Під час цих перевірок було проаналізовано 22 декларації, і в 18 з них виявлені ознаки недостовірного декларування відомостей, загальна сума яких перевищує 148,9 мільйона гривень. Ці факти порушень привернули значну увагу до діяльності МСЕК, яка займається важливими питаннями, пов'язаними з медичними висновками та соціальними виплатами.

Однією з найбільш резонансних справ стало рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області. Суд визнав винною голову Берегівської районної медико-соціальної експертної комісії у скоєнні кримінального правопорушення за частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за декларування недостовірних відомостей. У результаті, посадовій особі було призначено штраф у розмірі 68 тисяч гривень, а також накладено заборону на обіймання керівних посад у медичних установах протягом року.

НАЗК також завершило перевірку декларацій інших керівників та експертів МСЕК.

Порушення встановлено у деклараціях голови Житомирської МСЕК № 2. За 2023 рік виявлено недостовірні відомості на понад 5 млн грн, а за 2024-й — на більш ніж 5,2 млн грн. Посадовиця не вказала дані про чоловіка та його майно: три квартири у Києві, Житомирі та Одеській області, два будинки, автомобілі Toyota Land Cruiser Prado 150 і Volvo C30, а також доходи та банківські рахунки. НАЗК встановило ознаки правопорушення за ч. 1 ст. 366-2 КК, а Нацполіція долучила матеріали до кримінального провадження.

У Запорізькій області під час перевірки декларації голови нейроофтальмологічної МСЕК було встановлено недостовірні дані на понад 2,9 млн грн. Посадовиця не задекларувала автомобіль Hyundai IX35, подарунок у вигляді готівки на суму понад 360 тисяч гривень та не підтвердила походження 30 тисяч доларів готівкою. Висновок передано до Національної поліції.

Ще один випадок стосується лікаря-експерта Харківського обласного центру медико-соціальної експертизи. У декларації за 2023 рік вона не зазначила квартиру, у якій фактично проживала, кошти на банківських рахунках та понад 530 тисяч гривень доходів, що надходили на картку від третіх осіб. НАЗК зафіксувало ознаки правопорушення за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП і передало матеріали до НПУ.

У НАЗК наголошують, що виявлені порушення демонструють системні проблеми з дотриманням вимог фінансової прозорості серед працівників МСЕК. Повні перевірки у цьому секторі тривають.

Протягом останніх двох років демографічна ситуація в Україні стала об'єктом серйозного занепокоєння. За словами Олександра Гладуна, заступника директора українського державного Інституту демографії та проблем якості життя, за цей період населення України зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб. Ця драматична зміна відбулася на тлі війни та міграційних процесів, які значно вплинули на демографічну картину країни. Інформація, що надійшла від Гладуна, розкриває, що в офіційних оцінках кількості населення України на 42 мільйони не враховувалися території, що перебувають поза контролем України, такі як Крим та частини Донбасу. Фактично, кількість населення в Україні оцінюється в експертних колах від 35 до 38 мільйонів осіб.

Гладун також наголошує на тому, що європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців, що стане актуальним після завершення конфлікту, і вони можуть більш активно спрямовувати зусилля на збереження українців у своїх країнах. Проте після завершення війни можливі міграційні потоки, коли частина осіб, які виїхали за кордон, може повернутися додому.

За даними українського Мін'юсту, на контрольованих Україною територіях за два роки війни зареєстровано понад мільйон смертей, і ця цифра зазнала зменшення у 2023 році, що може бути пов'язано зі зменшенням кількості областей, які перебували під впливом військових дій. Значне зменшення народжуваності також стало серйозною проблемою, відзначаючи спад на 31,5% порівняно з довоєнним 2021 роком та на 9% порівняно з попереднім роком.

Україна стикається зі складною демографічною ситуацією, яка обумовлена війною на сході країни та міграційними процесами. За останні два роки населення зменшилося з 42 до 35 мільйонів осіб, що є тривожним показником. Це може мати серйозні наслідки для соціально-економічного розвитку країни. Прогнозують, що після завершення війни можливі міграційні потоки, але європейські країни можуть бути неохочими приймати українських біженців. Зменшення народжуваності та зростання смертності також викликають серйозні турботи. Для подальшого розвитку країни важливо розробити стратегії для збереження населення та створення сприятливих умов для його зростання.