Мирослава Смирнова очолить фракцію УДАР у Київраді – джерела 360ua.news

Нове дослідження Deloitte Ukraine демонструє помітне зростання кількості українців, які цьогоріч планують купувати подарунки до Різдва та Нового року: 75% проти 65% у попередньому сезоні. Попри складні обставини воєнного часу, готовність витрачати кошти на святкові потреби залишається стабільною, що свідчить про прагнення людей зберігати традиції та підтримувати відчуття нормальності.

Опитування засвідчує, що найбільша частка респондентів планує виділити на подарунки суму в межах від 1 000 до 5 000 гривень. Для багатьох сімей це оптимальний баланс між бажанням потішити близьких і потребою контролювати бюджет. Понад 46% опитаних зазначили, що витрати на святкові покупки не перевищать чверті їхнього місячного доходу, що свідчить про зважений підхід до планування фінансів і збереження фінансової дисципліни навіть під час свят.

Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

Попередження Кирила Буданова, керівника Головного управління розвідки Міноборони України, щодо можливого наступу російських військ на Донбасі у перші місяці літа стало серйозним сигналом для України та міжнародної спільноти. Зокрема, Буданов наголосив на зростанні активності російських військ наприкінці весни та на початку літнього періоду цього року. Ймовірний напрямок наступу, за його словами, переважно визначається в районі Донецька, з метою розширення зони конфлікту, включаючи і місто Покровськ та Часовий Яр.

Незважаючи на складну ситуацію на фронті, Буданов підкреслив, що ситуація знаходиться під контролем. Проте він також зазначив, що Україні необхідні додаткові артилерійські системи та боєприпаси для успішного протистояння агресору. Велике значення має ініціатива європейських країн щодо спільної закупівлі артилерійських боєприпасів для Збройних Сил України, проте наразі їх відсутність на фронті викликає певні питання.

У цій напруженій ситуації відповідальність за можливий український наступ ляже на плечі Генерального штабу Збройних Сил України. Буданов закликав до об'єднання зусиль для забезпечення безпеки та територіальної цілісності України в умовах загрози з боку Російської Федерації.

• Попередження керівника Головного управління розвідки Міноборони України, Кирила Буданова, щодо можливого наступу російських військ на Донбасі на початку літа є серйозним сигналом для України та світової спільноти.

• Напрямок наступу російських військ переважно визначається в районі Донецька з метою розширення зони конфлікту.

• Україні потрібні додаткові артилерійські системи та боєприпаси для успішного протистояння агресору.

• Ініціатива європейських країн щодо спільної закупівлі артилерійських боєприпасів для Збройних Сил України є важливим кроком у забезпеченні безпеки країни.

• Відповідальність за можливий український наступ ляже на плечі Генерального штабу Збройних Сил України, і об'єднання зусиль необхідне для забезпечення безпеки та територіальної цілісності України в умовах загрози з боку Російської Федерації.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Нова ініціатива стосується житла, розташованого в Чернігівській, Сумській, Харківській, Запорізькій та Херсонській областях. Раніше за програмою єОселя в цих регіонах можна було придбати тільки житло, яке не перевищує три роки. Ці обмеження значно зменшували можливості для переселенців, які прагнули знайти нове житло.

Згідно з новими умовами, внутрішньо переміщені особи (ВПО) та члени їхніх сімей першого ступеня споріднення можуть купувати житло, що було введено в експлуатацію не раніше ніж 10 років до дати укладення договору. Це стало можливим завдяки внесенню змін до умов доступного іпотечного кредитування громадян України за програмою єОселя.

Шуляк зазначила, що уряд залишив без змін норму щодо віку житла в Києві. У столиці програма єОселя продовжує діяти з обмеженням: житло не може бути старшим за три роки. Цей аспект також потребує подальшого доопрацювання.