Святкові настрої українців: як змінилися плани та витрати напередодні зимових свят

У 2024 році нас очікує важливий етап у сфері оподаткування тютюнових виробів. Планується поетапне підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання з 1 липня 2024 року до 31 грудня 2027 року. Цей курс дій має велике значення для споживачів, оскільки вони відчують вплив цих змін.

У 2025 році ставка акцизу на сигарети планується збільшити до 70 євро за 1000 штук, але враховуючи українські зобов’язання виконати вимоги Директиви 2011/64/ЄС, ця сума може зроснути до 90 євро за 1000 штук. Передбачається, що ставка акцизу буде прив’язана до євро.

Поступове збільшення акцизу на тютюнові вироби виглядає наступним чином:

З 1 липня 2024 року до 31 грудня 2024 року ставка податку становитиме 63,45 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 47 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2025 року до 31 грудня 2025 року податок збільшиться до 70,40 євро за 1000 штук тютюнових виробів і 58 євро за 1000 штук сигарет.З 1 січня 2026 року до 31 грудня 2026 року ставка акцизу на тютюнові вироби зросне на 40 євроцентів, а на сигарети — на 3 євро.З 1 січня 2027 року до 31 грудня 2027 року акциз на тютюнові вироби складе 71,14 євро за 1000 штук, а на сигарети — 64 євро за 1000 штук.Мінімальне податкове зобов’язання для сигарет також збільшуватиметься протягом цих періодів і становитиме відповідно: 63,45; 78,00; 82,00; 86,00 євро. Ці зміни несуть значний вплив на ринок тютюнових виробів та на споживачів, які відчують їх у своїй щоденній поведінці та бюджеті.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Підвищення акцизного податку та мінімального податкового зобов'язання на тютюнові вироби є частиною стратегії зменшення споживання тютюнових виробів та покращення громадського здоров'я.

• Впровадження поетапного підвищення акцизу до 2027 року передбачає збільшення цін на тютюнові вироби, що може вплинути на зменшення їхнього споживання.

• Україна виконує свої зобов'язання перед Європейським Союзом щодо прив'язки ставки акцизу до євро відповідно до Директиви 2011/64/ЄС.

• Зростання мінімального податкового зобов'язання для споживачів також спрямоване на обмеження споживання тютюнових виробів та заохочення до здорового способу життя.

В цілому, заплановані зміни в оподаткуванні тютюнових виробів відображають зусилля уряду з метою покращення громадського здоров'я та зменшення негативного впливу тютюнопаління на суспільство.

У часи, коли країна переживає важкі випробування, важливість підтримки вітчизняних виробників стає ще більш очевидною. Однак не всі бренди відповідають вимогам ринку, намагаючись знайти баланс між підтримкою національного виробника та задоволенням потреб споживачів. Одним з таких прикладів є бренд J’amemme, заснований Юлією Ярмолюк. Під час війни цей бренд пропонує своїм клієнтам продукцію, ціна якої явно завищена порівняно з аналогічними товарами на міжнародних торгових платформах.

За даними видання 360ua.news, вартість продукції бренду J’amemme, що продається в Україні за 1 300 євро, значно перевищує ціну тих самих товарів на китайських або українських онлайн-майданчиках, де їх можна придбати всього за 20 євро. Ця ситуація викликає занепокоєння у багатьох споживачів, адже в умовах війни питання ціни і доступності стає особливо важливим для багатьох громадян.

Українські нардепки та топ-чиновники для закордонних робочих поїздок все частіше обирають одежу українських брендів, як нагадування про необхідність підтримки України в складний період боротьби за незалежність.

В даному контексті особливо чутливою стала тема “плагіату окремими українськими дизайнерами моделей одягу крупних європейських брендів”.

В один з таких скандалів потрапила українська дизайнекрка, засновниця бренду J’amemme Юлія Ярмолюк, плагіат якої почав широко обговорюватись в соцмережах.

Зокрема, Катерина Остапчук провела власне розслідування та звернула увагу своїх підписників, що плаття з квітами, яке стало візитівкою бренду, ідея не зовсім Ярмолюк, а скоріш відомої польської дизайнерки Magda Butrym.

ФОТО: Скріншот розслідування з ТГ каналу Катерини Остапчук – Юлія Ярмолюк скопіювала дизайн плаття у Magda Butrym

Так, у 2021 році польська дизайнерка Magda Butrym створила модель плаття з акцентною квіткою, яка підкорила серця не тільки поляків, а й цінителів високої моди у всьому світі.

Оцінила роботу Magda Butrym і українська дизайнерка Юлія Ярмолюк, яка рік по тому фактично скопіювала плаття бренду та представила у своїй колекції 2022 року аналогічне.

Також варто відзначити, що крім Юлії Ярмолюк дизайном “плаття з квіткою” від Magda Butrym також зацікавилась китайська фейк-індустрія, що наповнило ринки тисячами копій.

Ось тільки ціна китайських копій від 20 доларів, в той час як дизайнерка Юлія Ярмолюк продає фактично те саме за 1 300 євро.

ФОТО: Порівняння цін на “плаття з квіткою” від популярних торгових платформ та бренду J’amemme

Також важко уявити як саме формується цінник на речі бренду J’amemme, адже їх вироби можна сказати “низької якості”.

Зарема, в своєму телеграм каналі Катерина Остапчук публікує фото дизайнерської сукні бренду, на якій з’явилися зачіпки вже після першого “виходу в світ”.

ФОТО: Сріншот ТГ каналу Катерини Остапчук

За інформацією наших джерел, так зухвало продавати українській еліті копії відомих дизайнерів, видаючи за власне, Юлії Ярмолюк дозволяють певні зв’язки у владних колах.

Про бэкграунд Ярмолюк та “ті самі зв’язки” у наступній частині нашого журналістського розслідування.

На недавньому економічному та безпековому форумі, що відбувся у Києві 5 квітня, генеральний директор ТОВ "Українська бронетехніка" Владислав Бельбас виступив з важливою декларацією щодо перспектив залучення інвестицій на український оборонний ринок. Він підкреслив, що Україна має унікальні можливості для приваблення інвестицій зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн. Бельбас наголосив на тому, що ці процеси вже почалися і активно розвиваються, проте, для подальшого зростання українського оборонного сектора, необхідно подолати певні внутрішні та зовнішні виклики.

За словами Бельбаса, важливою перешкодою є необхідність лібералізації експорту озброєння з України за кордон. Якщо українські військово-промислові підприємства можуть виготовляти продукцію, яка зацікавлює замовників за кордоном, то логічно й вигідно її експортувати, забезпечуючи країну валютою та стимулюючи внутрішнє виробництво. Відсутність обмежень на експорт дозволить українським компаніям перенести свої виробничі потужності за кордон, що може зробити їх конкурентоспроможнішими й приверне додаткові інвестиції.

Не менш важливим є зацікавленість американських підприємців у українському оборонному секторі. Бельбас підкреслив, що відсутність прямих обмежень у співпраці з приватним сектором сприятиме залученню американських інвестицій. Він зауважив, що американські компанії вже проявляють інтерес до українського ринку, що свідчить про його потенціал.

Загалом, виступ генерального директора Владислава Бельбаса на форумі відкриває нові горизонти для розвитку українського оборонного сектора та підкреслює важливість активного співробітництва зі світовими лідерами у цій сфері.

Виступ Владислава Бельбаса на економічному форумі відкриває очі на серйозні виклики, з якими стикається українська економіка у контексті довготермінової війни. Питання експорту продукції та втрати виробництва з України стає критично важливим. Бельбас правильно підкреслює, що перерегулювання у цьому процесі може призвести до ще більших проблем. Втрата виробництва, зокрема в галузі виробництва безпілотників, позначається на економіці країни, адже втрачаються не лише робочі місця, а й потенційні інвестиції.

Важливо врахувати, що причиною такого відтоку є не лише конкурентні переваги сусідніх країн, таких як Польща, а й проблеми в системі оподаткування, бюрократичні перешкоди та загальна бізнес-середовище. Це означає, що Україні необхідно не лише залучати інвесторів, а й активно працювати над поліпшенням умов для ведення бізнесу, включаючи спрощення податкової системи та зменшення бюрократії.

Заяви Владислава Бельбаса щодо необхідності боротьби за збереження виробництва та привернення інвестицій підкреслюють важливість стратегічного підходу до розвитку економіки в умовах війни. Це викликає до дії уряд та бізнес-спільноту, які повинні спільно працювати над створенням сприятливих умов для бізнесу та збереження виробництва на теренах України.

Висновки до цієї статті можна сформулювати наступним чином:

• Необхідно активно працювати над залученням інвестицій українського оборонного сектора зі світових лідерів, зокрема зі Сполучених Штатів Америки та інших розвинених країн.

• Важливо уникати перерегулювання у цьому процесі, щоб не ускладнювати його та не втрачати потенційні інвестиції.

• Україні необхідно розглядати та вирішувати проблеми, пов'язані з втратою виробництва та відтоком компаній до сусідніх країн.

• Поліпшення умов для ведення бізнесу, зокрема спрощення податкової системи та зменшення бюрократичних перешкод, є критично важливими для збереження виробництва та привернення нових інвестицій.

• Потрібна активна боротьба за збереження виробництва та привернення інвестицій, що сприятиме подальшому розвитку українського оборонного сектора та в цілому економіки країни.