П’ятниця, 13 Лютого, 2026

Мюнхенська конференція з безпеки 2026: дипломатія на межі рішучості

Важливі новини

Суд зобов’язав забудовників сплатити мільйонні борги до бюджету Ужгорода

Ужгородський міськрайонний суд ухвалив рішення, яке має суттєве значення для розвитку міської інфраструктури: ЖБК «Нікос» та замовницю будівництва Любов Готру зобов’язано перерахувати до бюджету понад 6,3 млн грн невиконаного пайового внеску. Ці кошти повинні були бути спрямовані на модернізацію інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Ужгорода, але роками залишалися несплаченими.

Предметом судового розгляду стали два житлові комплекси, споруджені в різних районах міста. Мова про багатоповерхівки Park Land на вулиці Тиводара Легоцького та Crystal на вулиці Миколи Баб’яка, 1Б. Обидва об’єкти були введені в експлуатацію у 2021–2022 роках, однак їхні забудовники не виконали зобов’язання з перерахування пайової участі — обов’язкового внеску, який має компенсувати навантаження, створене новою забудовою на міську інфраструктуру.

Площа ЖК Park Land становить понад 8,5 тис. м², з яких майже 6,5 тис. м² — житлова, інша частина — комерційна. Вартість квартир коливається від 3 до 18 млн грн. Замовницею будівництва є ужгородка Любов Готра. Справу про повернення місту 3,3 млн грн розглядав Ужгородський міськрайонний суд.

ЖК Crystal має площу понад 14,4 тис. м² і є однією з найбільших новобудов міста. Замовник — ЖБК «Нікос», керівником якого є Мирослав Пересоляк. Справу про стягнення з кооперативу 3 млн грн розглядав Закарпатський господарський суд.

У прокуратурі повідомили, що сума стягнення включає інфляційні втрати та відсотки за несвоєчасну сплату. Також зазначається, що правоохоронці звернулися до суду проти семи забудовників Ужгорода, які не сплатили пайові внески. У вересні 2025 року підозру за махінації з пайовими внесками отримала колишня посадовиця Ужгородської міськради.

Заступнику директора КП «Інформатика» загрожує до п’яти років за збитки Києву у 2,1 мільйона

У Києві заступнику генерального директора комунального підприємства «Інформатика» повідомили про підозру у службовій недбалості, що призвела до збитків бюджету столиці на понад 2,1 мільйона гривень. Про це інформує поліція Києва. За даними слідства, під час проведення закупівлі обладнання для розвитку системи відеоспостереження міста посадовець не перевірив ринкову вартість техніки та не здійснив належного аналізу пропозицій. […]

Поновлення адвокатського статусу не змінює хід розслідування справи “Мідас”

Поновлення адвокатського статусу, яке відбулося за участі Андрія Єрмака, не має впливу на перебіг розслідування кримінальної справи, відомої як «Мідас». За даними джерел у правоохоронних органах, чинність статусу адвоката зберігається навіть у випадку тимчасового призупинення діяльності, тож його відновлення не створює юридичних перешкод для слідчих дій. Цю обставину враховували з самого початку, зокрема в Національному антикорупційному бюро, і тому вона не вплинула на процесуальні рішення в межах розслідування.

У правоохоронних колах підкреслюють, що статус адвоката сам по собі не є інструментом, який може зупинити чи заблокувати слідство. Важливо, що в рамках кримінального провадження діє чітка процедура, і слідчі мають право продовжувати збір доказів, допити, аналіз документів та інші дії незалежно від того, чи є підозрюваний або фігурант справи адвокатом. Окремі процесуальні обмеження можуть виникати лише у випадку, якщо адвокат фактично здійснює правничу діяльність і має на це вплив у конкретному провадженні, що потребує окремих рішень суду.

Повідомлення про підозру у справі «Мідас» можуть здійснити заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко або генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Розслідування триває незалежно від адвокатського статусу фігурантів та їхніх поновлень.

Небезпека на горизонті: Удар по енергетичній інфраструктурі через ракетні атаки з “Кинджалів” та крилатих ракет

Уночі 11 квітня відбулася нова серія ракетних атак Росії на територію України, що стала справжнім ударом по безпеці країни. Цього разу черга ракет скоїла низку ударів у різних регіонах, включаючи західні області країни, нагадуючи про недавню невдачу перемир'я. Напад відбувся за допомогою крилатих ракет з різних видів літаків, включаючи Ту-95МС, МіГ-31К з "Кинджалами" та Су-34. Харків та його область отримали найбільше ударів, що спричинило серйозні проблеми з електропостачанням, згідно з повідомленням Об’єднаних військових сил. Російські сили використовували різні типи ракет, включаючи Х-101 та Х-47М2 "Кинджал", зокрема, відзначилися вісім пусками "Кинджалів" з МіГ-31К. Рятувальні роботи тягнулися в Запоріжжі, в той час як в Київській області активно діяли системи протиповітряної оборони. Львівська область, зокрема місто Стрий, також потрапила під обстріл, викликаючи дії систем протиповітряної оборони. У Київській області атаковано об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до пожежі, яку намагаються загасити оперативні служби. На щастя, інформація про постраждалих та загиблих відсутня. Масована атака спрямовувалася на енергетичну інфраструктуру в Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях, зафіксувавши серйозні пошкодження об’єктів генерації та передачі електроенергії. Герман Галущенко, міністр енергетики, підкреслив необхідність негайного відновлення пошкоджень, зазначивши, що ворог продовжує атакувати енергетичну систему країни. Дронові атаки також спричинили пошкодження енергетичних об’єктів на півдні України, хоча системи протиповітряної оборони працювали ефективно. Російські сили продовжують використовувати тактику подвійних ударів, атакуючи місця, де проводяться ремонтні роботи, що підтверджує надзвичайно складну обстановку в країні. Вибухи також стали чутні на заході України, що підкреслює широкий масштаб загрози, яку несе ця війна.

У Львівській області також активно діяла система протиповітряної оборони, що відігравала важливу роль у захисті міст та населених пунктів від ракетних атак. Завдяки ретельно підготовленому персоналу та сучасному обладнанню, система забезпечувала вчасне виявлення та нейтралізацію загроз, допомагаючи місцевим жителям виживати в умовах військового конфлікту. Щільна мережа оборонних постів та стаціонарних комплексів забезпечувала надійний контроль над повітряним простором, допомагаючи місцевим владам та військовим формуванням координувати дії та забезпечити безпеку громадян. Разом із цим, персонал системи протиповітряної оборони проводив постійний моніторинг ситуації та реагував на будь-які загрози, готовий негайно реагувати на будь-який ворожий наступ. Його ефективна діяльність важливою мірою сприяла збереженню життів та майна цивільного населення в умовах воєнного конфлікту.

У результаті ракетних атак Росії на територію України, які стали серйозним викликом для національної безпеки, було зафіксовано значні пошкодження енергетичної інфраструктури та інших об'єктів критичного значення в різних областях країни. Протиповітряна оборона активно реагувала на загрозу, виявляючи високий рівень підготовки та ефективності в діях. Незважаючи на ворожі атаки, зусилля українських влад та військових формувань спрямовані на відновлення пошкоджень та забезпечення безпеки громадян. Надзвичайно важливою є координація між військовими та цивільними структурами для забезпечення ефективного захисту населення та інфраструктури країни в умовах воєнного конфлікту.

Подерев’янський: В Україні немає еліти — є лише жл*би, які бояться професіоналів

Відомий художник і драматург Лесь Подерев’янський різко висловився про українську політичну верхівку, заявивши, що нинішню владу складно назвати елітою в класичному розумінні. За його словами, справжня еліта — це не ті, хто опинився нагорі сьогодні, а ті, хто здатен мислити стратегічно, діяти з поглядом у майбутнє та служити державі, а не власним інтересам. Подерев’янський порівнює […]

Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходить в атмосфері геополітичної напруги та невизначеності щодо подальшого розвитку подій навколо війни Росії проти України. Світові лідери, дипломати, військові експерти й аналітики знову збираються в центрі Європи, аби обговорити ключові виклики глобальній безпеці. Проте головною темою залишається саме Україна — її боротьба, підтримка партнерів і перспективи припинення бойових дій.

Традиційним місцем проведення форуму є готель Bayerischer Hof у Мюнхен, де впродовж кількох днів відбуваються закриті й відкриті дискусії, стратегічні сесії та двосторонні зустрічі. Очікується прибуття десятків високопосадовців, серед яких Президент України Володимир Зеленський, а також представники урядів країн ЄС, Північної Америки та держав Глобального Півдня. Їхня присутність підкреслює міжнародний масштаб події, однак не гарантує проривних рішень.

За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.

Останні новини