Понеділок, 31 Серпня, 2026

Трагічний вирок у Львові: суд засудив матір за смертельне побиття немовляти

Важливі новини

Майновий стан прокурора Павла Бурлаки: деталі з антикорупційної декларації

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові дані щодо майнового стану прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону Павла Бурлаки. Ці дані викликали суспільний резонанс, оскільки детально висвітлюють наявне майно та зв'язки, які можуть впливати на професійну діяльність Бурлаки.

Павло Бурлака користується службовим житлом, яке було надано йому Міністерством оборони України ще в 2007 році. Квартира площею 82 кв. м, розташована в Хмельницькому, є не лише службовим, але й його місцем реєстрації. Це житло прокурор має право використовувати вже протягом 18 років, що створює певні питання щодо термінів і умов його перебування в ньому, зокрема у контексті службової діяльності та виконання обов’язків.

З 2014 року Павло Бурлака користується квартирою своєї матері Валентини Бурлаки — житло у Львові площею 69,60 кв. м, задеклароване вартістю 550 тис. грн. Також брат прокурора користується квартирою в Умані площею 55,8 кв. м, що також належить їхній матері. Валентина Бурлака працює адвокатом в Умані (номер свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 426 від 20.06.2011), і надає нерухомість синам у безоплатне користування.

Дружина Павла Бурлаки, Тетяна, має у спільній сумісній власності частку квартири (44,50 кв. м) в Хмельницькому; співвласниками цієї нерухомості є її родичі. Тетяна працює в тій самій Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Західного регіону на посаді головного спеціаліста відділу документального забезпечення.

Щодо транспорту, у декларації зазначено, що сам Павло автомобіля не має. У 2021 році його дружина придбала VOLKSWAGEN TIGUAN 2014 року випуску за 270 тис. грн; Орієнтовна ринкова вартість такої моделі становить близько 600 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказано доходи Павла Бурлаки — 1,1 млн грн прокурорської зарплати. Його дружина отримала 24 тис. грн зарплати, 34 тис. грн пенсії та 19 тис. грн соціальних виплат. Готівкові заощадження подружжя, за даними проєкту, становлять: у Павла — $4 тис. і 70 тис. грн, на банківських рахунках — 92 тис. грн; у Тетяни — $1 тис. готівкою та 111 тис. грн на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя оцінюється майже в півмільйона гривень.

В Україні 55% компаній не можуть компенсувати підвищення військового збору працівникам

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Так, у разі підвищення військового збору до 3% або 5% дещо більше половини, а саме 55% учасників опитування зазначили, що не зможуть компенсувати цю різницю своїм працівникам. Відповідно, це призведе до зниження реального доходу людей.

У разі зростання військового збору до 3% повністю компенсувати різницю при найближчому перегляді заробітних плат готові 15% компаній, частково – 14%. Решта 7% розглядають варіант повної компенсації за рахунок введення надбавки до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан.

Якщо йдеться про зростання військового збору до 5%, у такому разі повністю готові компенсувати зниження реального доходу працівників дещо менше компаній – 14%, а частково – 13%. І 6% готові повністю компенсувати надбавкою до кінця року, в якому буде скасовано воєнний стан. Інші компанії розглядають різні підходи до компенсації або ще не ухвалили відповідне рішення.

Російські війська не використовують техніку на Харківщині через її дефіцит

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“Ми спостерігаємо, що ворог намагається поповнити втрати, заводячи нові підрозділи. Також він накопичує боєкомплект і зосереджує техніку в певних районах, але її не використовує, оскільки має дефіцит цієї техніки”, — заявив Романов. За його словами, окупанти не готові використовувати техніку в боях, натомість активно проводять піхотні штурми, намагаючись зберегти техніку для інших завдань.

У зв’язку з цим, українські Сили оборони вже знищили значну кількість бойових броньованих машин ворога, що ще більше поглиблює дефіцит техніки у росіян.

Особливо напруженою залишається ситуація в районі Вовчанська, де противник не припиняє штурмувати позиції українських військ. За підтримки авіації ворог кілька разів намагався прорвати оборону, але всі ці спроби були безуспішними.

Ситуація на Куп’янщині також залишається складною. Російські війська, не змігши захопити лівобережну частину Куп’янщини до 1 листопада, продовжують кидати нові сили на цю ділянку фронту, щоб виконати завдання з окупації регіону.

Посилення проросійських настроїв у Словенії: аналітичний огляд

В Словенії активно обговорюється ситуація, пов'язана з можливим посиленням...

Ігнорування корупційних сигналів у державних структурах: наслідки та загрози для суспільства

Після оприлюднення так званих «плівок Міндіча», які містять інформацію про потенційні зв’язки фігурантів корупційних схем із представниками силових структур, реакція Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора залишилася фактично відсутньою. Про це повідомляє Антикорупційний центр «МЕЖА». Опубліковані записи містять детальні розмови, у яких фігуранти обговорюють вплив на правоохоронні органи, можливі незаконні вказівки та прямі контакти з посадовцями державних структур. Незважаючи на суспільний резонанс і очевидність потенційних порушень закону, ці дані не стали підставою для проведення службових перевірок чи розслідувань.

Аналітики зазначають, що подібна бездіяльність може свідчити про глибоке проникнення корупційних механізмів у державні інституції та формування серед чиновників відчуття безкарності. Наслідки ігнорування таких сигналів є багатогранними: від зниження довіри громадян до правоохоронних органів до підриву ефективності антикорупційної політики загалом. Ситуація підкреслює важливість прозорого контролю за діяльністю посадовців та невідкладного реагування на інформацію, яка прямо вказує на можливі зловживання владою.

Зокрема, Офіс Генерального прокурора не зареєстрував жодного кримінального провадження щодо інформації, оприлюдненої у записах, і не ініціював службового розслідування. Також прокуратура не зверталася до НАБУ та САП для уточнення деталей про керівника прокуратури, згаданого на плівках.

Не кращою виглядає і позиція ДБР. Попри інформацію про тісні зв’язки фігуранта схеми «Рокет» Ігоря Миронюка з представниками Бюро, а також дані про його можливі візити до установи та отримання відомостей про перебіг розслідувань, відсторонення співробітників не відбулося. Відомство заявило, що «не розуміє, про який вплив ідеться», і водночас продовжує «встановлювати» факти, згадані на записах.

Під час засідання Тимчасової слідчої комісії представники ДБР повідомили, що до перевірки можливого виконання незаконних вказівок залучили сімох слідчих. Однак жодних конкретних рішень або наслідків не послідувало.

Важливі деталі з «плівок» також свідчать, що учасники злочинної організації збирали інформацію як про керівників НАБУ, так і про рядових детективів. У цих «довідках» проглядається почерк правоохоронних органів, що могло б стати серйозною підставою для негайних перевірок.

Натомість обидва відомства фактично проігнорували дані, які потенційно свідчать про втручання у роботу силових структур і можливі системні зловживання

11 лютого Личаківський районний суд Львова оголосив вирок у кримінальному провадженні щодо жінки, яку обвинувачували у жорстокому поводженні з власним малолітнім сином. Завдані дитині тілесні ушкодження виявилися несумісними з життям і згодом призвели до її смерті. Судовий розгляд встановив обставини, що свідчать про систематичне застосування фізичного насильства до тримісячного немовляти.

Згідно з матеріалами справи, у період із жовтня по листопад 2024 року жінка перебувала разом із сином у медичному закладі. Саме там, як з’ясувало слідство, вона неодноразово застосовувала до дитини грубу фізичну силу. Обвинувачена трясла немовля, а також різко клала його до колиски з металевими бортиками, що створювало додаткову небезпеку травмування. Такі дії призвели до тяжких ушкоджень головного мозку.

Також суд встановив факт заподіяння дитині тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості — переломів плечової кістки та ключиці.

Стан здоров’я хлопчика поступово погіршувався. У вересні 2025 року він помер у медичному закладі, не доживши чотирьох днів до свого першого дня народження.

У судовому засіданні обвинувачена визнала провину. Вона пояснила, що не мала досвіду материнства, підтвердила застосування фізичної сили до дитини та заявила про каяття.

Суд визнав жінку винною у заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості, а також у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого. Їй призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

Вирок поки не набрав законної сили та може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення. Справа №463/1630/25.

Останні новини