МЗС Німеччини заявило, що гарантії для України мають бути як у НАТО

У світі боксу виникла несподівана ситуація, коли у перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі втрутився австралійський боксер російського походження Тім Цзю. Це призвело до скасування бою, в якому Сергій Богачук мав зіткнутися з Себастьяном Фундорою 30 березня у Лас-Вегасі за вакантний титул чемпіона світу в першій середній вазі за версією WBC.

Спробуємо розібратися в цьому непередбаченому обороті подій. Спочатку, американський боксер Себастьян Фундора відмовився від поєдинку за два тижні до запланованого бою. Замість цього, Тім Цзю вирішив взяти участь у поєдинку проти Сергія Богачука за титул WBO, оскільки оригінальний суперник Богачука, Кіт Турман, отримав травму під час тренувань.

Організатори події вирішили організувати для українського боксера бій за тимчасовий титул чемпіона WBC проти американця Браяна Мендоси. Варто відзначити, що Цзю, Фундора та Мендоса співпрацюють з однією й тією ж промоутерською компанією – PBC.

Сам Сергій Богачук, 28-річний український боксер, має вражаючий професійний рекорд з 23 перемогами, всі з них здобуті нокаутом. Єдина поразка українця сталася у 2021 році від Брендона Адамса зі США.

Таким чином, складна ситуація з перенесенням бою і зміною суперника нагадує, що у світі боксу ніщо не може бути передбачено наперед. Відновлення інтриги та очікування на наступні кроки залишають фанатів в напруженому очікуванні на розвиток подій.

• Ситуація з втручанням австралійського боксера російського походження Тіма Цзю в перегони за титул чемпіона світу WBC у першій середній вазі призвела до скасування бою між Сергієм Богачуком та Себастьяном Фундорою.

• Відмова американського боксера від бою спричинила ланцюг непередбачених подій, які вплинули на хід подальших заходів.

• Український боксер Сергій Богачук мав вражаючий професійний рекорд і готовий був до бою за титул чемпіона світу.

• Сприймаючи цю ситуацію, слід зазначити, що світ боксу непередбачуваний і може переживати різні повороти подій, які варто бути готовими прийняти.

• Очікується, що український боксер Сергій Богачук знайде нові можливості для підвищення свого спортивного статусу і відновить свої шляхи до титулу чемпіона світу у майбутньому.

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна привернув підвищену увагу громадськості після укладання прямого договору на проведення невідкладного ремонту покрівлі Північного корпусу — однієї з найвідоміших історичних будівель закладу, що має статус пам’ятки архітектури. Загальна вартість робіт становить 16,2 млн гривень, а виконавцем визначено товариство з обмеженою відповідальністю «Декан Проект». Закупівля була здійснена без проведення відкритих торгів, що викликало запитання щодо прозорості та обґрунтованості такого рішення.

В університеті пояснюють, що вибір саме прямого договору був зумовлений критичним станом покрівлі. За інформацією ХНУ, ремонтні роботи планувалися ще раніше, однак через низку обставин їх не вдалося реалізувати в заплановані терміни. Ситуація загострилася після сильних опадів і негоди, які призвели до подальшого пошкодження даху та створили реальну загрозу для збереження історичної споруди. Зволікання, за словами представників університету, могло спричинити значно серйозніші руйнування та суттєве подорожчання відновлення в майбутньому.

Питання, утім, виникли до вартості окремих матеріалів, зазначених у кошторисі. Експерти, які проаналізували документ, звернули увагу на суттєву різницю між прописаними цінами та ринковою вартістю. За їхніми оцінками, окремі позиції можуть містити ознаки завищення. Йдеться про покрівельні саморізи, які у кошторисі оцінені значно дорожче за середню ринкову ціну, OSB-плити, вартість яких перевищує середню роздрібну, а також утеплювач Rockmin plus, у якого закладена ціна вивищена порівняно з актуальними пропозиціями на будівельному ринку. На думку експертів, різниця у вартості може свідчити про можливі неефективні витрати державних коштів.

Окремий інтерес викликав підрядник. «Декан Проект» зареєстрований на Дениса Паська, якого пов’язують з іншою компанією — ТОВ «Голден і К». Саме ця фірма нині виконує масштабні роботи з реконструкції Північного корпусу університету, проєкт вартістю понад 80 млн грн. Компанія неодноразово привертала увагу у зв’язку з участю у великих підрядах у сфері освіти.

Міністерство охорони здоров’я України продемонструвало високий рівень виконання зобов’язань, які передбачені Угодою про асоціацію з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я. Згідно інформації, наданої на офіційному веб-сайті відомства та в системі моніторингу реалізації угоди "Пульс угоди", у четвертому кварталі 2023 року МОЗ зросло на 3% у порівнянні з попереднім періодом, досягнувши рівень в 78%. У цей період було успішно впроваджено європейські стандарти інтеграції в галузі охорони здоров’я, зокрема, регулювання заходів з безпеки крові та її компонентів, контроль впливу хімічних та біологічних агентів на працівників системи охорони здоров’я, а також встановлення вимог до пластмасових виробів, що перебувають у контакті з харчовими продуктами. Також, МОЗ зазначає, що в лютому 2024 року Європейська Комісія розпочала офіційний процес перевірки українського законодавства в рамках асоціації з ЄС. Це свідчить про позитивний та активний розвиток співпраці України з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я.

У висновках можна зазначити, що Міністерство охорони здоров’я України досягло значного прогресу у виконанні зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію з Європейським Союзом у сфері охорони здоров’я. За останній звітний період вдалося підняти показник виконання до 78%, що свідчить про важливість та ефективність співпраці з ЄС у цій сфері. Впровадження європейських стандартів інтеграції у галузі охорони здоров’я підтверджує національну готовність до адаптації до міжнародних норм та стандартів. Також важливо відзначити початок процесу перевірки українського законодавства Європейською Комісією, що вказує на важливість та актуальність подальшого розвитку в цьому напрямку.

У Києві стався потужний вибух, який серйозно потряс столицю. Інцидент стався в одному з житлових районів, де вибухова хвиля пошкодила не лише будівлі, але й завдала шкоди багатьом інфраструктурним об'єктам. За попередніми даними, вибух спричинив численні пошкодження на вулицях, руйнуючи вікна в будинках та автомобілях, а також спричинив великі затори через блокування доріг. Влада вже оголосила надзвичайний стан і активно працює над ліквідацією наслідків.

За словами представників правоохоронних органів, наразі ведеться розслідування, але перші оцінки свідчать, що вибух був результатом терористичного акту або диверсії. Місто переживає важкі часи, але служби екстреної допомоги працюють без зупину, рятуючи людей і ліквідуючи наслідки. Місцеві жителі активно реагують на ситуацію, організовуючи допомогу постраждалим, надаючи першу медичну допомогу та забезпечуючи потреби тих, хто залишився без даху над головою.

Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.