На Алясці Путін натякнув, що головна проблема у відносинах із США — Україна

У Сумській області правоохоронці викрили та затримали жінку, дії якої призвели до значних фінансових втрат для 36-річної місцевої жительки. За даними слідства, затримана скористалася довірою потерпілої та застосувала схему шахрайства, спрямовану на незаконне заволодіння її коштами. Мовилося про нібито термінову допомогу або вирішення важливої проблеми, що потребувала негайного переказу грошей, чим шахрайка й скористалася.

Потерпіла, вірячи у правдивість вигаданої історії, переказала значну суму, однак згодом зрозуміла, що стала жертвою обману та звернулася до поліції. Оперативники швидко встановили особу підозрюваної та затримали її, зібравши докази, які підтверджують її причетність до злочину.

Під час зустрічей шахрайка отримала від жінки двома частинами 100 тисяч гривень, а також додатково 100 євро від доньки потерпілої. Після цього аферистка перестала виходити на зв’язок та використала отримані кошти на власний розсуд. Встановлено, що подібні схеми вона застосовувала і в Харкові.

Завдяки оперативній роботі сектору протидії шахрайствам та сектору кримінального аналізу Сумського районного управління поліції вдалося викрити злочинну діяльність.

Слідчі поліції за процесуального керівництва прокуратури завершили досудове розслідування та направили до суду обвинувальний акт за ч.1 ст.190 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі до трьох років. Фігурантка очікує на вирок у СІЗО.

В українській енергетичній галузі дедалі чіткіше окреслюється глибока системна криза, яка вже виходить за межі технічних проблем, дефіциту ресурсу чи зношеної інфраструктури. Ключовою причиною називають формування потужного приватного центру впливу навколо ТОВ «Газорозподільні мережі України», яке, за даними з відкритих джерел та експертних оцінок, фактично втратило незалежність і опинилося під контролем вузького кола осіб.

За наявною інформацією, управління стратегічним підприємством було поступово переформатоване під інтереси окремої групи, яка зосередила у своїх руках кадрові рішення, розподіл контрактів і контроль над фінансовими потоками. У підсумку структура, створена для забезпечення стабільного газопостачання та прозорої роботи розподільних мереж, почала виконувати функцію механізму регулярного перерозподілу коштів.

Фінансові схеми підприємства призвели до боргів у 2,5 млрд грн станом на початок 2025 року. Через адвокатське об’єднання «Квантум» філії по всій країні змушували підписувати фіктивні угоди на «послуги» з абонплатою до 300 тис. грн щомісяця. Водночас процедура підключення будівельних об’єктів до газових мереж перетворилася на платну «послугу», а всі ключові рішення контролювала спеціальна комісія, сформована Каліною.

Закупівлі також проводилися з ознаками змови та штучного завищення вартості. Придбання швидкозводимих укриттів у ТОВ «Л7» обійшлося на 160 тис. грн дорожче, а тендер на взуття на 54 млн грн був штучно скасований, щоб забезпечити перемогу компанії, що раніше співпрацювала з РФ.

Сьогодні газорозподільні мережі в Україні працюють не на державу та людей, а на вузьке коло політико-бізнесової верхівки. Це призводить до дефіциту газу, затримок з опаленням і мільярдних дір у фінансових балансах. Поки правоохоронні органи демонструють активність, група продовжує контролювати критичний сектор енергетики, ставлячи під загрозу національну безпеку країни.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Восени минулого року квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) Міноборони на Волині уклав 4 договори з приватним підприємством на ремонт приміщень для потреб одного з військових підрозділів у регіоні. На ці роботи було виділено майже 10 млн грн.

Оборудку організував керівник компанії-підрядника, який залучив до протиправної діяльності посадовця КЕВ та керівника підприємства, яке здійснює нагляд за виконанням робіт.

До актів виконаних робіт директор підприємства впродовж 2023 року вносив неправдиві дані. Зокрема, завищував вартість матеріалів, вказував роботи, яких насправді підприємство не виконувало.

Готувати фальсифіковані акти допомагав керівник підприємства з нагляду за виконанням робіт, а підписував їх начальник КЕВ. Після цього кошти надходили на рахунки підрядника. Через такі махінації бюджету було завдано збитків на понад 2,2 млн грн.

Посадовця та двох керівників приватних підприємств обвинувачують у службовому підробленні та привласненні майна (ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України)

Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування було відшкодовано усі завдані збитки.

Процесуальне керівництво здійснювала Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.