На Буковині загинув 19-річний курсант прикордонної академії: попередньо — самогубство

На свіжих новинах можна знайти відомості про проведення обшуків у Київській міській державній адміністрації (КМДА) протягом дня. Ця подія стала об'єктом уваги для багатьох українців, адже вона відбулася під гаслом важливості інформаційної прозорості та додержання законів. Українські засоби масової інформації оперативно розповсюдили цю інформацію, наголошуючи на значущості таких подій для суспільства. Обшуки, які відбулися, можуть мати значний вплив на подальші політичні та адміністративні процеси в місті, створюючи нові питання та викликаючи обговорення серед громадськості.

Заступник мера Києва Костянтин Усов підтвердив, що представники Державного бюро розслідувань (ДБР) провели обшук у його приміщенні.

За його словами, у нього було вилучено телефони, комп’ютер, особисті кошти.

«Сьогодні слідчі ДБР прийшли в мій кабінет з обшуком. Вилучили комп’ютер, мій телефон і особисті кошти. За моєю ініціативою номери кожної купюри зафіксували, щоб уникнути маніпуляцій. Незважаючи на відсутність ухвали суду про обшук, ми повністю співпрацювали з органами досудового розслідування і готові робити це далі”, – зазначив Костянтин Усов.

Чиновник під час активних бойових дій навколо Києва втік на навчання до США, а, повернувшись, продовжив наживатися на транспортній інфраструктурі столиці.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Гончаренка, у підприємствах стало звичним явищем завищення цін на нафту, виплати завищених зарплат топменеджерам, маніпуляції із благодійними коштами та закупівлі без тендерів за завищеними цінами. Особливу увагу депутат звернув на дії Сергія Корецького, керівника обох підприємств, якого він звинувачує у масштабних фінансових махінаціях.

Гончаренко зазначив, що Корецький витрачає величезні кошти на благодійність:

Проте, як заявляє депутат, ці гроші часто надходять не на казначейські рахунки, а до приватних благодійних фондів, пов’язаних із чиновниками. Така схема дозволяє, за словами Гончаренка, “купувати” лояльність і уникати покарання.

Депутат наголосив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не поспішають реагувати на виявлені порушення. Навіть якщо досудові розслідування відкриваються, то вони часто затягуються або передаються до інших органів.

Окрему увагу Гончаренко приділив діяльності Олени Кроловецької, колишньої керівниці підрозділу НАБУ, яка тепер працює адвокатом і обслуговує інтереси “Укртатнафти”. Депутат звинуватив її у впливі на рішення, які сприяли збереженню Корецького на посаді, попри переплату у 700 тисяч гривень.

Олексій Гончаренко закликав НАБУ та інші антикорупційні органи провести прозоре розслідування виявлених фактів. Він наголосив, що безкарність у такий критичний для країни час виглядає як зрада національних інтересів.

“Коли країна бореться за своє існування у війні, таке нехтування законом виглядає як зрада. Ми маємо поставити крапку у цій справі”, – резюмував депутат.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами білоруського лідера, ввечері 9 серпня військово-повітряні сили та протиповітряна оборона Білорусі були переведені в підвищену бойову готовність після того, як було зафіксовано близько десятка дронів, що нібито порушили повітряний простір країни. Лукашенко зазначив, що кілька з цих безпілотників було знищено на висоті півтора кілометра вже о 19:04.

“Вночі і зранку проводиться пошук уламків, ми підозрюємо, що це були ударні безпілотники. Вони порушили наш повітряний простір і летіли з боку України”, – заявив Лукашенко. Він також стверджує, що інші безпілотники були “передані” Росії, зазначаючи, що Білорусь і Росія мають об’єднану систему ППО.

Лукашенко додав, що безпілотники спочатку нібито були націлені на Смоленськ, але змінили свою траєкторію і направилися в Ярославль. За його словами, всі цілі були перехоплені російською системою ППО.

Відзначаючи серйозність ситуації, Лукашенко пригрозив, що будь-які подальші провокації залишаться без відповіді. Ці заяви продовжують напружену ситуацію в регіоні та підкреслюють зростання напруженості між Білоруссю і Україною.

Станом на зараз, немає підтвердження з боку українських офіційних осіб про причетність України до інциденту. Важливо зазначити, що такі звинувачення можуть мати значний вплив на міжнародні відносини та регіональну безпеку.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На півночі громада межує з Куп’янським районом Харківської області, на півдні – з Лиманською громадою Донецької області.

Раніше Генштаб повідомляв, що за останню добу на цих напрямках було 3 і 6 атак РФ відповідно.

Україна перебуває на порозі важливих змін у сфері військового обліку та проходження військової служби під час воєнного стану, які передбачені новим законодавством про мобілізацію. Проєкт цього закону після інтенсивних обговорень та довгих дебатів у Верховній Раді незабаром може набути законної сили. Ураховуючи складність сучасних воєнних реалій та необхідність адаптації до ситуації на фронті під час російської агресії, президент України Володимир Зеленський акцентував увагу на необхідності оновлення механізмів мобілізації.

Раніше спроби реформування військового законодавства не завершились успішно через критику та непорозуміння. Проте, з початком 2024 року внесений новий законопроєкт, який вже отримав підтримку народних обранців у першому читанні. Протягом лютого та березня Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки ретельно розглядав понад 4,2 тисячі поправок до законопроєкту.

Серед основних обговорюваних питань були електронний військовий облік, блокування банківських рахунків ухильників мобілізації, умови для аспірантів та доглядальників за особами з інвалідністю. Також у законі передбачено можливість демобілізації після 36 місяців служби, умови бронювання від мобілізації в залежності від доходів та податкових внесків, а також обов’язкове наявність військового облікового документа та використання поліції для оповіщення громадян про важливі повідомлення.

Під час роботи Комітету над правками до законопроєкту було скасовано або внесено зміни до декількох положень. Депутати оголосили про деякі з підтриманих та відхилених норм, які детально будуть розглянуті під час наступних етапів обговорення.

Щодо голосування за законопроєкт про мобілізацію, на кінець березня представник профільного Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський заявив про завершення роботи з усіма поправками, однак для деяких аспектів ще потрібно уточнення. Також планувалося проведення голосування в самому Комітеті.

3 квітня спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив про підготовку порівняльної таблиці для другого читання та виразив надію, що розгляд законопроєкту може початися на найближчому засіданні. На момент п’ятниці, 5 квітня, на сайті Верховної Ради не було оновлень стосовно статусу розгляду документа. За словами секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Романа Костенка, попередньо планується розглянути законопроєкт 10 квітня, однак остаточне рішення ще не ухвалено.

У процесі роботи над поправками до законопроєкту про мобілізацію, профільний комітет прийняв рішення стосовно права на відстрочку від призову для певних категорій громадян. Зокрема, в новому законопроєкті встановлено, що особам з інвалідністю І та II групи дозволено мати лише одного доглядача – члена сім'ї першого ступеня споріднення.

Після довгих обговорень та зваження всіх аспектів, було вирішено, що право на відстрочку від мобілізації мають особи, у яких є:

дружина (чоловік) І чи II групи інвалідності;дружина (чоловік) з III групою інвалідності у зв'язку з втратою кінцівок, одного з парних органів, онкологією, розумовими або психічними вадами, або якщо вони мають неповнолітню дитину;один з батьків з інвалідністю І чи II групи, або один з батьків партнера з інвалідністю І чи II групи за умови, що інші особи, які мають їх утримувати, також є військовозобов'язаними або особами з інвалідністю;для членів сім'ї другого ступеня споріднення осіб з інвалідністю I або II групи, які є їх доглядачами та зайняті постійним доглядом (не більше одного та за умови відсутності інших родичів першого ступеня споріднення або їх неспроможності здійснювати догляд через власні медичні проблеми).Також в законі визначено, що студенти, які навчаються на денній формі та проходять послідовне навчання, не підлягають мобілізації. Аспіранти та докторанти, як на бюджетній, так і на контрактній основі, також мають право на відстрочку. Варто зауважити, що у першому варіанті законопроєкту планувалося позбавити відстрочки аспірантів-контрактників, проте Міністерство освіти проведе перевірку для переконання у тому, що людина дійсно отримує науковий ступінь.

Окрім того, отримання паралельної освіти, такої як друга чи третя вища освіта, або різнопрофільна освіта, не дасть права на відстрочку від мобілізації.

Щодо повісток онлайн та електронного кабінету призовника, у першому варіанті законопроєкту передбачалося надсилання повісток через електронний кабінет та обов'язкову реєстрацію електронного кабінету. Однак під час обговорення поправок від цих норм відмовилися, а функціонал кабінету буде правом українців, а не обов'язком. Таким чином, військовозобов'язаний матиме можливість оновлювати свої дані онлайн без фізичного відвідування військкомату, а також використовувати інші доступні варіанти, такі як особистий візит до військкомату чи до ЦНАПу.

У новому законі, який перебуває на стадії розробки, передбачається введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних. Згідно з висловленням представника Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Єгора Чернєва, громадяни матимуть 60 днів на оновлення своїх даних після введення закону в дію.

Цей закон є частиною більшої реформи у сфері військової оборони та обліку призовників. Свіжий закон, підписаний президентом Володимиром Зеленським, передбачає створення цифрових облікових документів та покращення електронного Реєстру призовників "Оберіг". Запуск електронного кабінету військовозобов'язаного, який очікується у другому кварталі 2024 року, дозволить здійснювати ряд операцій онлайн, включаючи отримання електронних військових квитків та оформлення статусу УБД через Інтернет.

У першому варіанті законопроєкту, який пройшов перше читання, передбачалося введення жорстких обмежень для тих, хто уникає мобілізації, таких як арешт коштів та інших цінностей, обмеження права на управління транспортними засобами, а також обмеження права на виїзд за кордон. Однак, під час обговорення поправок, профільний комітет Верховної Ради відхилив деякі з цих обмежень, а інші суттєво модифікував.

Зокрема, відмінили блокування рахунків громадян та заборону на виїзд за кордон для ухиляючих від мобілізації осіб. Однак питання щодо обмеження права на керування транспортними засобами залишається відкритим та обговорюваним у фінальному варіанті законопроєкту.

Народний депутат Федір Веніславський також зауважив, що питання про посилення відповідальності за уникання мобілізації буде розглянуто після ухвалення фінального варіанту законопроєкту правоохоронним комітетом Верховної Ради.

Крім того, новий закон буде стосуватися також українців, що перебувають за кордоном. Вони не отримуватимуть повісток, але при оформленні нового закордонного паспорта обов'язково матимуть отримати військово-обліковий документ. Проте комітет Верховної Ради відхилив положення, яке забороняло надання консульських послуг для чоловіків за кордоном, якщо вони не мають військово-облікових документів.

Раніше відомий народний депутат Федір Веніславський підкреслив, що для осіб, що перебувають за кордоном, буде створена можливість отримати військово-обліковий документ або внести уточнення до своїх особистих даних дистанційно. Це можна буде зробити через електронний кабінет на спеціальному порталі або за допомогою телефонного зв’язку з відповідними органами. Такий підхід дозволить українцям, які перебувають за кордоном, ефективно виконувати вимоги щодо військового обліку без необхідності особисто звертатися до військкомату або консульської установи. Це значно спростить процедуру оформлення та збереже час та зусилля громадян, що перебувають за кордоном, дозволяючи їм бути відповідальними перед законом та дотримуватися вимог щодо військової реєстрації навіть за межами країни.

У результаті обговорення законопроекту про мобілізацію у Верховній Раді України було прийнято ряд важливих рішень щодо реформування військового законодавства. Новий законопроєкт передбачає введення термінів для оновлення особистих даних військовозобов'язаних та створення можливості отримання військово-облікових документів та уточнення даних дистанційно для українців, які перебувають за кордоном. Крім того, у новому законі враховані права осіб з інвалідністю та здобувачів освіти на відстрочку від мобілізації.

Процес розробки закону був складним і включав обговорення тисяч поправок до тексту. Деякі початкові положення, які передбачали жорсткі обмеження для ухиляючихся від мобілізації, були відхилені або суттєво змінені під час роботи Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Зокрема, були виключені заборони на виїзд за кордон та блокування банківських рахунків громадян.

Важливим аспектом є також розробка цифрових облікових документів та електронного кабінету для військовозобов'язаних, що дозволить здійснювати важливі операції онлайн без потреби фізичного відвідування військкомату. Це значно спростить процедуру військового обліку та допоможе громадянам ефективно виконувати свої обов'язки перед законом.

У цілому, новий закон про мобілізацію враховує потреби сучасного військового обліку та дозволяє ефективніше впроваджувати військові реформи в Україні.