Середа, 30 Вересня, 2026

Відступ з Курської області: що означає рішення України

Важливі новини

Тіла полонених: Росія може приховувати сліди злочинів

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад три...

Бій Усика з Ф’юрі: коли і де відбудеться реванш року

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Поєдинок відбудеться в суботу, 21 грудня, на арені Kongdom Arena в Ер-Ріяді, Саудівська Аравія. Початок бою орієнтовно запланований на 01:00 ночі за київським часом, уже в неділю, 22 грудня.

Це буде реванш після першої зустрічі боксерів, яка завершилася перемогою Усика роздільним рішенням суддів. Тоді українець не тільки захистив свої титули, але й став абсолютним чемпіоном світу.

На кін поєдинку винесено чемпіонські пояси:

Олександр Усик, як і раніше, прагне захистити свої титули, водночас Тайсон Ф’юрі має намір повернути собі звання найкращого боксера планети.

Аналітики та букмекери схиляються до того, що Усик має більше шансів на успіх:

У попередньому бою українець продемонстрував чудову техніку, а в певні моменти навіть мав шанс на нокаут. Тепер Олександр сподівається закріпити свій статус чемпіона.

Усик і Ф’юрі вже зустрічалися на публічних заходах після свого першого бою. Зокрема, на шоу в Лондоні 21 вересня, головною подією якого став бій Ентоні Джошуа з Даніелем Дюбуа. Українець навіть назвав Ф’юрі “своїм братом”, проте на рингу дружба поступиться місцем конкуренції.

Поєдинок Усика з Ф’юрі – це не лише реванш, але й можливість для українця ще раз довести, що він найкращий боксер сучасності. Тайсон Ф’юрі ж прагне реваншу, аби відновити свою репутацію.

Грудень 2024 року обіцяє стати гарячим для любителів боксу, а бій Усик – Ф’юрі 2 безперечно увійде до історії.

Львівська мерія оголосить тендери на ремонт трьох головних магістралей із відтермінуванням оплати

Львівська міська рада планує найближчим часом оголосити тендери на поточний ремонт трьох ключових магістральних вулиць міста. Оплата за виконані роботи буде відтермінована на кілька років. Про це повідомили на сайті мерії. Перший заступник міського голови Андрій Москаленко наголосив на важливості ремонту саме зараз:«Якщо ми не відремонтуємо верхній шар цього року, то через рік-два нам доведеться […]

Міноборони змінює правила бронювання працівників ОПК: акцент на безпеку та конфіденційність

Міністерство оборони України переглядає підхід до надання відстрочки від мобілізації для працівників оборонно-промислового комплексу, посилюючи вимоги до захисту чутливої інформації. Відтепер дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на критично важливих підприємствах ОПК, не оприлюднюватимуться у відкритому доступі. Таке рішення ухвалене з міркувань національної безпеки та з урахуванням воєнних ризиків.

У відомстві пояснюють, що публічне розкриття подібної статистики може створювати загрози для безперервної роботи підприємств, задіяних у виробництві та ремонті озброєння, боєприпасів і військової техніки. Закриття цієї інформації має ускладнити можливе планування ворожих дій та зменшити вразливість критичної інфраструктури оборонної галузі.

У відомстві пояснюють, що такі коригування враховують специфіку роботи оборонних підприємств під час війни. Вони мають створити додаткові умови для безперервного та масштабного виробництва критично важливого озброєння, а також зменшити ризики для об’єктів і персоналу оборонного сектору.

Окремо у Міноборони наголошують, що нові правила спрямовані на підвищення оперативності управлінських рішень і захист чутливої інформації в умовах воєнного часу.

Паралельно з цим у 2026 році відбулися зміни й у загальних правилах бронювання від мобілізації. З 1 січня через підвищення мінімальної заробітної плати зросли вимоги до рівня оплати праці заброньованих працівників, насамперед у приватному секторі. Йдеться про орієнтовно 21,6 тисячі гривень і вище як для середньої зарплати по підприємству, так і для кожного окремого працівника, який претендує на бронювання. Для державного сектору ці вимоги суттєво не змінилися.

Такий підхід, за задумом уряду, має запобігти практиці формального бронювання співробітників із мінімальною офіційною зарплатою та стимулювати детінізацію доходів у приватному бізнесі.

Крім того, у 2026 році посилився акцент на реальній критичності працівників. Профільні міністерства дедалі частіше вимагають від роботодавців обґрунтування, що конкретний співробітник є незамінним для виконання мобілізаційних завдань або забезпечення функціонування критичної інфраструктури. Очікується, що така практика стане сталою нормою, а заявки на бронювання за шаблонними посадами без переконливих аргументів дедалі частіше отримуватимуть відмови.

В Україні зросла кількість справ за ухилення від служби

Мобілізація стала основною стратегією держави для захисту суверенітету України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії, яке розпочалося у 2022 році. Це рішення було невідкладним і критично важливим для збереження національної безпеки та стабільності в умовах агресії. Проте поряд із численними викликами та відважною боротьбою наших збройних сил, мобілізація стала також каталізатором для посилення правового контролю за дотриманням законів про військову службу.

Статтю 336 КК запровадили у 2014 році після початку війни на сході та оголошення часткової мобілізації. Того ж року винесли перший вирок. Найбільший сплеск у цей період — 2015 рік, коли суди ухвалили 1 596 вироків.

Після цього кількість справ різко зменшувалася. У 2021 році було лише 8 вироків — найменше з моменту появи статті.

Перший рік повномасштабного вторгнення став переломним. Якщо у 2021-му було лише 2 рішення, то у 2022 році суди винесли 186 вироків, що у 93 рази більше. На розгляді перебувало 444 справи.

2023 рік став піковим для української судової практики:

відкрито 1 257 нових справ;

ухвалено понад 1 000 вироків;

60 осіб отримали реальне ув’язнення;

загалом розглянули 2 021 справу;

кількість засуджених сягнула 930.

Цей рік зібрав третину всіх вироків за ст. 336 від 2014-го — 3 746.

У 2024 році до судів надійшло 2 694 справи. Засудили 618 осіб, що менше ніж у 2023-му. Водночас зросла кількість закритих проваджень: 138 проти 19 у 2022 році.

У Києві торік винесли 7 вироків, ще 19 справ залишалися на розгляді. Поліція завершила 26 розслідувань і повідомила про підозру 51 особі.

Станом на вересень 2025 року понад 10 100 засуджених звільнили умовно-достроково на підставі статті 81¹ КК України для мобілізації до війська.

Зазвичай суди призначають покарання від 3 до 4 років позбавлення волі. Реальне відбування залишається типовим, адже застосування ст. 75 КК (звільнення з випробуванням) використовується рідко.

Водночас у судах точаться дискусії щодо принципу пропорційності. У справі №629/2438/23 суддя ВС зазначив, що посилання на війну як обтяжувальну обставину є зайвим, адже вона вже закладена у сам склад злочину.

Окрім кримінальної відповідальності, Кодекс про адміністративні правопорушення (ст. 210-1, ч. 2) передбачає штраф за ухилення від призову: від 1 000 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 17 000 до 55 500 гривень.

Судова практика щодо ухилянтів в Україні пройшла шлях від перших вироків у 2014 році до рекордного навантаження у 2023-му і гнучкіших рішень у 2025-му. Нині суди поєднують суворі строки з можливістю умовно-дострокового звільнення засуджених для мобілізації. Баланс між покаранням і потребами армії залишається ключовим викликом у правовій системі воюючої країни.

Стрімке просування російських військ у Курській області змусило українські сили до вихідних залишити майже всю територію, окрім невеликої ділянки. Про це повідомляє The Wall Street Journal.

За даними українських чиновників, рішення про відведення військ було прийнято для збереження життів військових та оптимального розподілу ресурсів на інших фронтах. Втім, це рішення викликало суперечки як серед міжнародних аналітиків, так і всередині самої країни.

Україна сподівалася утримати територію в Курську як козир на мирних переговорах, але українські чиновники заявили, що війська необхідно вивести, щоб зберегти життя людей.

Критики Курської операції заявили, що виведення військ показало, що це була марнотратна нерозсудливість, унаслідок якого було розтрачено деякі з найкращих українських військ і їхню цінну західну бронетехніку, яка була вкрай необхідна на інших фронтах України.

Однак деякі аналітики заявили, що Україна, яка поступається за чисельністю та озброєнням своєму гігантському сусідові, була змушена використовувати нестандартні рішення.

“Що таке один поганий варіант серед безлічі поганих варіантів? Україна стикається з дилемою за дилемою?” – сказав Нік Рейнольдс із Королівського інституту об’єднаних збройних сил у Лондоні.

За словами українських чиновників, операція досягла деяких зі своїх початкових цілей: довела українцям і західним прихильникам, що військові все ще можуть вести наступальні дії, запобігла очікуваному російському вторгненню в тому самому районі та захопила солдатів для обміну на українських ув’язнених, які перебувають у нелюдських умовах у російських в’язницях.

При цьому Україні вдалося стабілізувати ключові ділянки лінії фронту на сході України, відтіснивши Росію в районі Покровська і контратакувавши біля Торецька, який був на межі захоплення.

Тактика росіян у Курській області

Як пише WSJ, в умовах, коли українці постійно обстрілювали їхню бронетехніку, росіяни покладалися на артилерію, авіаудари і піхоту, щоб просуватися вперед складною місцевістю Курської області, заповненою болотами і м’якою землею, не здатною витримати важку техніку в дощову пору року.

Крім того, в Курську область були перекинуті північнокорейські солдати, які проривалися вперед під шквальним вогнем, не знаючи сучасних маневрів на полі бою, але демонструючи фізичну силу і хоробрість:

“В одному з боїв українські сили спеціальних операцій вісім годин відбивалися від хвиль північнокорейських солдатів, зрештою в них закінчилися боєприпаси, і вони відступили, захопивши полоненого, який пізніше помер від отриманих ран”.

Один із бійців ЗСУ зазначає, що північнокорейці були всюди, “їх неможливо було порахувати”.

Вирішальне значення для просування росіян мав новий вид безпілотників, керованих по оптоволоконному кабелю, які не піддаються українським електронним перешкодам.

“До початку березня українські війська не могли перекинути техніку до Курська або з Курська без того, щоб не потрапити під град російського вогню, що унеможливило практично систематичну евакуацію поранених або підкріплень”, – пише WSJ.

Минулими вихідними солдати, які перебували в цьому районі, повідомили, що шляхи постачання військ, що залишилися, перебувають під обстрілом і практично не прохідні для транспортних засобів, а артилерія і безпілотники працюють над тим, щоб стримати просування і дати їм можливість відійти.

Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що оточення українських військ у Курській області Росії немає, операція ЗСУ “в певних районах” регіону триває.

Аналітики ISW писали, що Росія звинувачує українських військових нібито у військових злочинах у Курській області, щоб зірвати переговори про 30-денне перемир’я.

The post Відступ з Курської області: що означає рішення України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини