На Черкащині судитимуть жінку за спробу нелегального вивезення чоловіка за кордон

Російські війська намагаються використати дефіцит боєприпасів і військового обладнання, щоб зробити лінію фронту найвразливішою. Хоча розміщення їхніх сил є обмеженим, російська армія зберігає потенціал для наступу. Проте підкреслюється, що захоплення міста Авдіївка не може вважатися високим досягненням, оскільки це було маленьке містечко і ресурси, використані для його захоплення, значно перевищували втрати. Наступ на Харків, Суми чи Київ вимагатиме значно більших зусиль і ресурсів. Таким чином, хоча російські плани на 2024 рік є ясними, вони обмежені наявними обмеженими ресурсами та опозицією України.

Після окупації Авдіївки, місто Часів Яр стало пріоритетом для наступу Російської Федерації. Розташований у важливому транспортному вузлі з виходом на Костянтинівку, а також на домінуючій висоті в регіоні, Часів Яр потребує більшого "м'яса" для вдалої операції, що залежить від проведення другої хвилі мобілізації. Прогнозується активізація цих процесів у другій половині 2024 року. Ще одним важливим напрямком є Куп'янськ, де російські сили планують виходити на правий берег річки Оскол. Група військ "Захід" підсилена і має високий рівень боєздатності, але відчуває складнощі через розтягнутість лінії фронту на понад 150 км. Проте, ресурс для російського наступу по всій лінії фронту виявиться недостатнім, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може стати вигідою для противника, але для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

У висновках можна зазначити, що після окупації Авдіївки Часів Яр та Куп'янськ стали ключовими напрямками для наступу Російської Федерації. Російські війська зосередили значні ресурси в цих районах, але для подальшої ефективної дії їм потрібно провести другу хвилю мобілізації. Активізацію цих процесів можна очікувати у другій половині 2024 року. Варто відзначити, що ресурс для наступу по всій лінії фронту у російських сил знедостатній, особливо для відкриття другого фронту на Харків чи Київ. Тим не менш, відсутність західної допомоги може виявитися вигідною для противника, проте для оборони українським силам потрібно значно менше зброї, ніж для наступу.

Володимир Зеленський у своїй останній заяві підкреслив надзвичайну важливість готовності України до можливого літнього наступу Росії. Згідно з його прогнозом, до 1 червня Росія може мобілізувати значну кількість військових – аж 300 000, з метою розпочати наступ на фронті. Проте, Зеленський підкреслив, що Україна готова до цього виклику та очікує на відповідну зброю.

У своїй заяві президент також наголосив на планах Росії захопити Часів-Яр до 9 травня, що є серйозним викликом для національної безпеки. Варто відзначити, що РФ відкидає будь-які спекуляції щодо оголошення мобілізації протягом найближчих місяців, а також намагається спростувати плани щодо захоплення Часів-Яр.

Згідно з останніми звітами, НАТО також висловлює сумніви щодо інтенцій Кремля оголосити мобілізацію. Щодо планів захоплення Часів-Яр до 9 травня в РФ також не було офіційних заяв.

Аналізуючи поточну ситуацію та темпи руху російських військ, можна припустити, що виконання таких планів малоймовірне, якщо тільки ЗСУ не здійснять виведення з міста самостійно, що, звичайно ж, є малоймовірним, оскільки Часів-Яр є ключовим пунктом української оборони на півночі Донецької області.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Готовність України до можливого літнього наступу Росії є високою, зокрема, у контексті мобілізації та забезпечення військової техніки та зброї.

• Заяви Володимира Зеленського щодо прогнозованого наступу Росії та можливого захоплення стратегічних об'єктів підкреслюють серйозність ситуації та необхідність підвищеної готовності.

• Відсутність офіційних заяв з боку РФ щодо мобілізації та захоплення конкретних територій свідчить про можливий рівень дипломатичних та інформаційних маніпуляцій.

• Згаданий у статті Часів-Яр є важливим пунктом української оборони, тому

Між нинішньою дружиною телеведучого Володимира Остапчука, Катериною Полтавською, та його колишньою дружиною, Христиною Горняк, спалахнув черговий публічний конфлікт, що привернув увагу громадськості. Причиною стала тривала суперечка щодо продажу будинку, який Володимир Остапчук придбав під час шлюбу з Христиною Горняк.

Після розлучення між колишнім подружжям було досягнуто домовленості про продаж спільно придбаної нерухомості та поділ виручених коштів порівну. Однак, за словами Катерини Полтавської, процес продажу будинку фактично заблокований уже майже рік через позицію Христини Горняк, яка, за її словами, не погоджується на реалізацію майна за оголошену ціну та не бере участі в організації продажу.

Полтавська стверджує, що будинок було придбано за 240 тисяч доларів, а згодом виставлено на продаж за 200 тисяч. За цей час покупців знайти не вдалося. Нещодавно, за її словами, з’явився клієнт, готовий придбати будинок за 165 тисяч доларів, однак Христина Горняк відмовилася погодитися на таку ціну.

За словами Катерини Полтавської, аналогічні будинки в цьому ж районі продаються приблизно за такою самою вартістю, а небажання знижувати ціну призводить до подальшого простою об’єкта та унеможливлює розподіл коштів між колишнім подружжям.

Окремо дружина телеведучого заявила про тиск з боку колишньої дружини Володимира Остапчука. За її словами, юрист Христини Горняк домігся підписання договору щодо розподілу майна, використовуючи погрози. Полтавська стверджує, що в разі відмови Горняк нібито погрожувала публічними інтерв’ю з негативними заявами на адресу Остапчука.

Нагадаємо, Володимир Остапчук і Христина Горняк перебували у шлюбі з 2020 до 2022 року. Після розлучення між ними неодноразово виникали публічні конфлікти щодо поділу майна, зокрема будинку, придбаного у 2021 році під Києвом.