На Чернігівщині банду, яка розстріляла сім’ю за $6 тисяч, засудили до довічного

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

4 жовтня 2024 року заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анатолій Комірний, який до роботи в уряді мав успішну кар’єру в IT, придбав Tesla Model S 2020 року за 1,3 мільйона гривень. З огляду на вказані в декларації заощадження (76,5 тис. доларів, 30 тис. євро та 380 тис. грн готівки), придбання автомобіля не стало для чиновника фінансовим тягарем.

Заступник міністра охорони здоров’я Едем Адаманов купив Toyota Venza 2014 року за 452 тисячі гривень. Вартість такого автомобіля на ринку стартує від 600 тисяч гривень, але може бути нижчою, якщо автомобіль має великий пробіг або був у ДТП. Цікаво, що його колега з Мінстратпрому Дмитро Грищак обрав старішу модель Toyota Venza 2012 року, але заплатив на 200 тисяч більше – 660 тисяч гривень.

12 вересня міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко придбав Skoda Octavia 2019 року за 630 тисяч гривень. Машина була куплена у компанії, яка займається пригонкою та розмитненням авто. Ця ціна відповідає ринковій вартості автомобіля.

У той час, як державні фінанси перебувають під пильним наглядом суспільства, купівля дорогих автомобілів урядовцями викликає певні питання. Особливо на фоні різних цін на схожі машини чи занижених офіційних сум угод. Проте, згідно із законодавством, витрати урядовців мають відповідати їхнім доходам, а зазначені у деклараціях статки не свідчать про порушення.

За словами Безуглої, така обережність пов'язана з потенційними наслідками для міжнародних відносин України. Депутатка зазначила, що при розгляді подібних ініціатив враховуються різноманітні фактори, включаючи можливу реакцію міжнародних партнерів.

«У США існують тисячі конфесій від звичайних до найекзотичніших і відверто загрозливих, і ця тема добре заходить, особливо в республіканському середовищі. У нас є сигнали, що на народних депутатів, які проголосували, будуть накладені санкції тощо. Нині в кожній гривні переважно гроші партнерів, і величезна частка з них – саме кошти США, тому ставати в позу в буремні часи їхніх виборів небезпечно не тільки для концепту двопартійної підтримки, а й для будь-якої підтримки взагалі», – заявила Безугла.

За її інформацією, «щоб залагодити питання» наступного тижня до США виїжджає українська делегація.

Також «проблеми» із законопроєктом, за словами нардепки, виникли через позицію Ватикану.

«У Ватикані із законопроєктом у нас теж проблеми: там висловлюють застереження», – пише Безугла.

Нагадаємо, у вівторок зазначений законопроєкт відмовилися виносити в зал, що спричинило блокування трибуни з боку партії Порошенка.

Голова Харківської військової адміністрації, Олег Синєгубов, на пресконференції, що відбулася 17 травня, виклав усі деталі та нюанси стосовно будівництва фортифікацій в зоні відповідальності ОВА. Він уточнив, що цей процес активно відбувається лише на третій лінії оборони, і початок будівництва може відрізнятися від 10 до 30 кілометрів від лінії кордону або зони конфлікту, залежно від конкретних обставин. Зазначено, що всі проєкти, пов’язані з цією роботою, були розроблені Міністерством оборони, включаючи будівництво бетонних укриттів, покриття ними, а також створення ходів сполучень. Спеціалісти військового інженерного корпусу були відповідальні за визначення місць розташування цих споруд.

Синєгубов заявив, що військова адміністрація, її представники та департамент відмовляються брати на себе відповідальність за будівництво фортифікаційних споруд, розглядаючи це як чисто технічне завдання з основним акцентом на дотримання термінів виконання. Він також наголосив, що будівництво фортифікацій проводилося у трьох напрямках: на півночі Харківщини – у Сумському напрямку, на північному сході – у Вовчанському напрямку, та на сході – у напрямку Куп'янська та Лимана. Він розкрив, що була чітко визначена кількість фортифікаційних споруд, включаючи взводно-опорні пункти та лінії вибухових загороджень, проте деталі стосовно першої та другої ліній оборони не розголошувалися, оскільки вони поза відповідальністю ОВА.

Голова ОВА визнав, що існують території, де роботи зі зведення укріплень були припинені через постійні обстріли з боку російських військ, неможливість передачі цих об'єктів військовим, а також низку інших технічних та стратегічних причин. Він також пояснив появу фотографій з "зубами дракона" на околиці села Липці, стверджуючи, що це лише залишки матеріалів, призначених для майбутнього встановлення, і вони не представляють собою значного військового значення.

У висновку можна зазначити, що будівництво фортифікаційних споруд на Харківщині є складним і масштабним процесом, який відбувається у зоні відповідальності ОВА. Голова військової адміністрації, Олег Синєгубов, розкрив деталі цього процесу під час пресконференції. Відзначено, що будівництво здійснюється на третій лінії оборони, а всі проекти розробляються Міністерством оборони. Окрім того, відповідальність за виконання робіт покладена на військових інженерів, які визначають місця розташування споруд. Наразі об'єкти будівництва фортифікацій зосереджені на трьох напрямках: північному, північно-східному та східному. Зазначено також, що через постійні обстріли деякі роботи були припинені. Але незважаючи на це, робота триває, а військова адміністрація збирається налаштувати ефективний контроль за виконанням завдань з будівництва фортифікацій.

На офіційному веб-сайті Міністерства оборони з'явилася довгоочікувана інформація про невпинний прогрес співпраці України з НАТО. Заступник міністра оборони, Станіслав Гайдер, у відвертому інтерв'ю для видання Kyiv Post, поділився докладними деталями стосовно досягнень у цьому ключовому напрямку. Гайдер відзначив, що активно займається реалізацією концепції Дорожньої карти взаємосумісності з НАТО та адаптованої Річної національної програми Україна-НАТО. Він також підкреслив свою роль у впровадженні спільних проєктів, спрямованих на досягнення стандартів НАТО. За словами Гайдера, на сьогодні вже успішно імплементовано 322 стандарти НАТО, і ще 50 перебувають у процесі впровадження.

Не менш важливим кроком у цій співпраці вважається запуск першої спільної з НАТО інституції – NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC). Гайдер підкреслив, що наша армія має відповідати всім критеріям НАТО, і для цього необхідно вносити зміни, щоб досягти повної відповідності. Центр має стати місцем спільного аналізу безпекових викликів та вдосконалення системи підготовки та військової освіти. Українські фахівці, співпрацюючи з колегами з країн-членів НАТО, будуть працювати над спільним розвитком спроможностей.

Гайдер підкреслив, що Україна стане не лише отримувачем, але й постачальником цінного досвіду: «Наш внесок у діяльність центру ґрунтується переважно на десятирічному досвіді російсько-української війни, інноваціях та практиках, які ми виробили під час повномасштабного вторгнення Росії. Цей досвід вже змінює стандарти НАТО та формує спроможність реагувати на виклики та загрози у сфері оборони».

Україна активно продовжує розвивати свою співпрацю з НАТО, чим підтверджує своє прагнення до інтеграції у євроатлантичну спільноту. Успішна імплементація 322 стандартів НАТО і запланований впровадження ще 50 свідчать про значний прогрес в цьому напрямку. Запуск NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre (JATEC) відкриває нові можливості для спільної роботи та обміну досвідом з країнами-членами НАТО. Україна не лише виконує вимоги НАТО, а й активно сприяє їх встановленню, використовуючи накопичений досвід, зокрема, під час війни з Росією. Такий підхід сприятиме підвищенню обороноздатності країни та зміцненню безпеки в регіоні.