На Чернігівщині викрито корупційну схему в системі мобілізаційного обліку

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Головуюча суддя під час оголошення ухвали зазначила, що “апеляційну скаргу захисника Дубілета Олександра Валерійовича залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС від 16 жовтня 2024 року залишити без змін”. Це означає, що арешт ексбанкіра залишається чинним, попри спроби захисту оскаржити рішення.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще у жовтні 2023 року оголосило про розшук Олександра Дубілета. Колишнього голову правління ПриватБанку підозрюють у причетності до масштабного фінансового шахрайства, що завдало державі значних збитків.

Розслідування у кримінальному провадженні №12017040000000531 триває з 2017 року. Дубілету інкримінують вчинення злочинів за такими статтями Кримінального кодексу України:

Ще у жовтні 2021 року Вищий антикорупційний суд надав дозвіл на заочне розслідування щодо Дубілета через його відсутність в Україні та ухилення від слідства. Враховуючи тривалий характер справи та серйозність звинувачень, правоохоронці наполягають на утриманні підозрюваного під вартою для запобігання його можливому ухилянню від правосуддя.

Наразі рішення суду означає, що Олександр Дубілет залишатиметься під арештом. Захист підозрюваного має право звертатися до інших судових інстанцій, однак шансів на перегляд справи небагато, оскільки арешт був підтверджений вже на апеляційному рівні.

Спільний сон — це важлива складова близькості у відносинах, але часто приносить непередбачувані труднощі. Вкрадена ковдра, суперечки через різну температуру в ліжку або нічні рухи партнера можуть стати джерелом ранкових образ і дрібних конфліктів, які створюють напруження, навіть якщо насправді це дрібниці. Щоб уникнути таких непорозумінь, у скандинавських країнах знайшли розумне і просте рішення, яке стало популярним не лише в домашніх умовах, але й у готельному бізнесі. Відома як "скандинавський метод сну", ця практика полягає у використанні двох окремих ковдр на одному ліжку.

У Данії, Швеції та Норвегії такий підхід став звичним: пара може спільно спати в одному ліжку, але кожен має свою ковдру, що дозволяє уникнути багатьох конфліктів. Цей метод дозволяє кожному партнеру насолоджуватися комфортом, який йому підходить — одні люблять тепло і пухнасту ковдру, інші ж віддають перевагу прохолоді. Важливо те, що кожен має свій простір і може рухатися під ковдрою без страху, що партнер розбудить його, намагаючись забрати ковдру або змінити положення.

Чому це реально працює? По-перше, менше нічних пробуджень — а вони руйнують фази сну, зокрема REM, що важливо для відновлення й емоційної стабільності. По-друге, кожен може підібрати свою ковдру за товщиною та наповнювачем і спати у своїй комфортній температурі. По-третє, хороше висипання знижує дратівливість і робить партнерів більш терпимими одне до одного — отже, менше сварок.

Практичні поради: застеліть простирадло як зазвичай, поставте дві ковдри (наприклад, дві півтораспальні або дві стандартні ковдри), кожна має лежати на своїй половині ліжка. Якщо хочете зберегти єдиний вигляд кімнати — накрийте все пледом вдень. Рекомендується підбирати ковдри однакового кольору й фактури, щоб вигляд був гармонійний.

Однак метод не панацея. Якщо один із партнерів сильно хропе, має обструктивне апное чи синдром неспокійних ніг, окремі ковдри не вирішать проблему — тут потрібна медична консультація. Також при надто вузькому ліжку (менше 160 см) дві ковдри можуть не допомогти. В таких випадках альтернативи — окремі матраци на загальному ліжку або додаткові заходи для усунення медичних причин безсоння.

Переваги скандинавського підходу — очевидні: доступність, економія простору та збереження інтимності при одночасному підвищенні якості сну. Для багатьох пар це просте рішення стало щоденною турботою про гарний сон і мир у домі — іноді дрібниця, яка рятує і відпочинок, і стосунки.

У газовидобувній галузі України відбулися помітні кадрово-майнові трансформації, пов’язані з компанією ТОВ «Надра-Геоінвест». Олександр Кацуба офіційно набув у власність 50% корпоративних прав цього підприємства після фінансово успішного для компанії періоду, коли у 2022 році були виплачені дивіденди на суму в сотні мільйонів гривень. Ці виплати засвідчили високу прибутковість бізнесу та його стабільні позиції на ринку.

Згідно з оновленими даними державних реєстрів, зазначена частка перейшла Кацубі від Тетяни Гузенко — його колишньої дружини. Саме на неї раніше була оформлена половина компанії, і до моменту зміни структури власності вона вважалася кінцевим бенефіціарним власником цієї частини бізнесу. Формальне переоформлення прав стало завершальним етапом внутрішніх корпоративних змін.

Водночас ключові фінансові операції відбулися ще до переоформлення корпоративних прав. У 2022 році «Надра-Геоінвест» тричі здійснила масштабні виплати дивідендів — на 120 млн грн, 700 млн грн та 802 млн грн. Загалом ідеться про понад 1,6 млрд грн.

Таким чином, прибуток було розподілено між власниками ще до того, як Кацуба формально став співвласником компанії. Уже після цього частка у 50% була переписана на нього.

Подібна послідовність дій може свідчити про спробу мінімізувати публічність руху коштів або уникнути додаткової уваги до джерел доходів, адже до моменту переоформлення в документах фігурувала інша особа.

«Надра-Геоінвест» працює у сфері видобутку газу — одному з найбільш прибуткових сегментів енергетичного ринку. За сприятливої кон’юнктури такі компанії можуть акумулювати значні грошові потоки, що пояснює обсяги нарахованих дивідендів.

Ім’я Олександра Кацуби неодноразово фігурувало у публікаціях, пов’язаних із корупційними скандалами та діяльністю в енергетичному секторі. Тому переоформлення великої частки газовидобувного активу після отримання значних виплат може викликати додаткові запитання щодо економічної логіки та прозорості угоди.

Фактично йдеться про ситуацію, коли прибутки були отримані через номінального власника, а контроль над компанією закріплено вже постфактум. Чи має така схема виключно внутрішньосімейний характер, чи переслідує інші цілі — залишається відкритим питанням.