Вівторок, 2 Грудня, 2025

На Хмельниччині викрили 16 прокурорів із фейковою інвалідністю

Важливі новини

Створення в Україні Спеціальної економічної прокуратури: перспективи та аналогії з САП

У парламенті України розглядається ініціатива щодо створення Спеціальної економічної прокуратури, яка візьме на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ). За словами Ярослава Железняка, заступника голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, ця прокуратура може бути аналогом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).

Ініціатори пропонують перезавантажити БЕБ та зробити його аналогом Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері розслідування економічних злочинів. Вони вважають, що такий крок підвищить ефективність органу.

Проте, Ярослав Железняк висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті бізнесу. Його думка полягає в тому, що неефективність та некомпетентність прокурорів, які керують кримінальними провадженнями БЕБ, призводить до порушень у роботі органу.

Проект закону про це матиме назву «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та інших законів України щодо запровадження діяльності Спеціалізованої економічної прокуратури».

У висновках можна підкреслити наступне:

• Верховна Рада України розглядає законопроект про створення Спеціальної економічної прокуратури, яка має взяти на себе керівництво у справах, розслідуваних Бюро економічної безпеки (БЕБ).

• Ініціатива передбачає перезавантаження БЕБ та надання йому аналогічної ролі Національного антикорупційного бюро (НАБУ) у сфері боротьби з економічними злочинами.

• Однак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань податкової політики, Ярослав Железняк, висловив обурення через недостатню роль прокуратури у захисті інтересів бізнесу та відмітив неефективність керівників БЕБ.

• Проект закону про створення Спеціальної економічної прокуратури має на меті покращити боротьбу з економічною злочинністю та забезпечити більшу ефективність роботи в цій сфері.

Євген Дикий: Посилення відповідальності у законопроекті про мобілізацію

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий в інтерв'ю для 24 каналу висловив переконання, що в новому законопроекті про мобілізацію слід посилити відповідальність за ухилення від військової служби та від військового обліку. Він зауважив на "парадоксальну ситуацію", коли військового, хто відмовляється воювати через страх, можуть засудити до п'яти років ув'язнення, а той, хто відмовляється служити після проходження медичної комісії, може отримати максимум три роки. Дикий наголосив на необхідності введення примусових заходів для тих, хто ухиляється від служби, та закликав депутатів не боятися втрат рейтингів, оскільки на непідконтрольних територіях України рейтинги не мають значення.

Згідно з новим законопроектом про мобілізацію, уряд приймає ряд заходів для зміцнення мобілізаційних можливостей:

Введено електронні повістки, які вважатимуться врученими після появи в електронному кабінеті військовозобов'язаних;Встановлені санкції за неявку за повісткою, включаючи блокування рахунків, заборону використовувати автомобіль і виїжджати за кордон;Збільшені штрафи за порушення правил військового обліку, введена кримінальна відповідальність за відмову від проходження медичного огляду;Скасована відстрочка від мобілізації для тих, хто отримує другу вищу освіту, та для аспірантів, які навчаються за контрактом;Ставляться під мобілізацію раніше судимі за нетяжкі злочини;Вимагається додаткове пред'явлення військового квитка з відміткою про зняття з обліку при виїзді за кордон;Керівникам лікарень наказано повідомляти в Територіальні центри керівництва з реєстрації військовозобов'язаних про перебування на стаціонарі осіб віком від 18 до 25 років;Вік мобілізації знижено з 27 до 25 років тощо.Зазначені заходи створюють можливість для влади посилено контролювати мобілізаційні процеси, але також ставлять під загрозу права та свободи громадян. Співробітники Територіальних центрів керівництва з реєстрації військовозобов'язаних мають широкі повноваження, які можуть бути використані не завжди законно, що може призвести до порушень прав громадян та підпалювати гнів суспільства.

У новому законопроекті про мобілізацію в Україні запропоновано ряд заходів, спрямованих на зміцнення військової мобілізації. Ці заходи включають в себе введення електронних повісток, посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку, а також ряд інших заходів для ефективного втручання держави у мобілізаційні процеси. Однак, разом з тим, ці заходи можуть стати причиною порушення прав та свобод громадян, а також зростання недовіри суспільства до дій влади. Таким чином, необхідно забезпечити баланс між необхідністю зміцнення обороноздатності країни та збереженням гарантій прав і свобод громадян.

Зеленський: Україна може програти війну, якщо США скоротять допомогу за президентства Трампа

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це він сказав в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, коментуючи можливі зміни в політиці США після обрання Дональда Трампа президентом.

«Якщо вони будуть скорочувати, я думаю, ми програємо. Звичайно, у будь-якому разі ми залишимося і будемо боротися. У нас є виробництво, але його недостатньо, щоб перемогти. І я думаю, його недостатньо, щоб вижити. Але якщо таким буде американський вибір, ми вирішимо, що нам робити», – сказав Зеленський.

На запитання, чи зможе Трамп вплинути на Путіна і покласти край війні, Зеленський заявив, що «це буде непросто».

При цьому він сказав, що США сильніші за Росію і закликав Трампа знизити ціни на нафту.

«Я чув сигнал у ЗМІ від президента Трампа про те, що він думає знизити ціни на енергоносії, на нафту, і це потрібно зробити», – додав Зеленський.

Кабмін звільнив Юрія Джигира з посади заступника міністра оборони

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Юрій Джигир, який є фінансистом за спеціалізацією, розпочав свій професійний шлях у Міністерстві фінансів у 2015 році. Протягом 2016-2018 років він працював позаштатним радником в.о. міністра охорони здоров’я України, де займався реформуванням фінансування медичної сфери в країні.

Крім цього, Джигир брав участь у численних дослідницьких проєктах Світового банку, Всесвітньої організації охорони здоров’я та Бергенського центру етики та пріоритизації в охороні здоров’я.

Юрія Джигира було призначено на посаду заступника міністра оборони України 27 вересня 2023 року. Тепер, після звільнення, його подальші плани та напрямки діяльності залишаються невідомими.

Корнієнко пояснив, чому питання зниження віку для мобілізації не є актуальним для України

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Корнієнко зазначив, що Верховна Рада нещодавно ухвалила закон, який забороняє мобілізацію чоловіків до 25 років. Раніше через законодавчу колізію деякі з них могли бути мобілізовані, хоча офіційно мінімальний вік для мобілізації наразі складає 25 років. Пояснюючи позицію уряду, він підкреслив, що в Україні “демографічна яма”, і саме молодь віком до 25 років є основним потенціалом для відбудови країни після війни.

«Це золоте покоління, з яким нам працювати і відбудовувати країну», — сказав він. Він також підкреслив, що питання зниження віку для мобілізації виникають з боку міжнародних партнерів, але в Україні цей крок не є необхідним через особливості демографічної ситуації.

Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який дозволяє звільняти від мобілізації чоловіків до 25 років. Згідно з директивою, виданою Сухопутними військами ЗСУ, мобілізація громадян віком 18-25 років припинена, хоча деякі вже мобілізовані не будуть звільнені з армії.

Скандал із масовим оформленням фальшивих довідок про інвалідність серед прокурорів у Хмельницькій області набирає нових обертів. За офіційними даними, з жовтня 2024 року було звільнено 16 співробітників прокуратури, які мали сумнівні медичні висновки. Проте ще 47 прокурорів з інвалідністю продовжують працювати, повідомили у відповідь на запит журналістів «Слідство.Інфо».

Ці цифри підтвердила й сама Хмельницька обласна прокуратура:

«На теперішній час в органах прокуратури Хмельницької області, згідно з наявними документами, працює 47 прокурорів з інвалідністю. У період з 1 жовтня 2024 року по теперішній час було звільнено 16 прокурорів з інвалідністю».

Нагадаємо, що восени 2023 року журналісти та правоохоронці викрили масову схему підробки інвалідностей, якою користувалися державні службовці, зокрема і силовики. За даними слідства, ключову роль у схемі відігравали тодішня керівниця МСЕК Хмельницької області Тетяна Крупа та її син Олександр Крупа.

Ці довідки дозволяли уникати мобілізації, зберігати посаду або отримувати пільги. В окремих випадках йшлося про інвалідність третьої групи з формулюванням, що «не перешкоджає виконанню посадових обов’язків».

Суспільство досі не отримало відповідей на головні запитання:

  • Хто перевірив медичні підстави інвалідності тих 47 прокурорів, які залишились?

  • Чому після викриття схеми частина осіб продовжує обіймати державні посади?

  • І чи отримають притягнуті до відповідальності ті, хто підписував фіктивні документи?

Останні новини