На Івано-Франківщині в лісі поблизу кордону з Румунією знайшли мертвим жителя Дніпра

У 2025 році між одним з найбільших вітчизняних виробників ліків, компанією «Дарниця», і провідними аптечними мережами України загострився конфлікт, що призвів до значних економічних втрат для фармкомпанії. Протягом року компанія двічі змушена була призупинити виробництво — вперше на три тижні у березні, а потім на цілих шість тижнів у червні-серпні. Ці перерви серйозно позначилися на обсягах продажів, що в підсумку відобразилося на фінансових результатах підприємства.

Як зазначають джерела, конфлікт був спричинений низкою факторів, серед яких — претензії до ціноутворення та маркетингових стратегій «Дарниці». Аптечні мережі висловлювали незадоволення щодо високих цін на деякі препарати, що призвело до скорочення їхнього продажу через мережі. Водночас, компанія прагнула захистити свої позиції на ринку і зберегти свою частку в умовах високої конкуренції та економічних труднощів в країні. Однак результатом таких переривів у виробництві стали значні фінансові втрати, зокрема, скорочення понад тисячі працівників, що стало необхідним кроком для збереження економічної стабільності компанії.

За його словами, у червні 2025 року продажі «Дарниці» впали на 30% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року, а до серпня падіння досягло 50%. Через це компанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників лікарських засобів в Україні. Основною причиною спаду експерт називає конфлікт між виробниками фармпродукції та найбільшими аптечними мережами, які мають майже монопольний вплив на ринок. Зокрема, йдеться про протистояння між «Дарницею» та п’ятьма мережами аптек, які контролюють приблизно 70% українського фармринку: АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня.

Коріння конфлікту пов’язане зі змінами регуляторної політики. 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про заходи зі зниження цін на лікарські засоби. Документ передбачав 30% зниження вартості найбільш вживаних 100 препаратів, а також заборону маркетингових платежів між виробниками та аптечними мережами. Попри це, наприкінці 2024 року компанія «Дарниця» підвищила ціни на свою продукцію на 120%, що стало точкою напруження у стосунках з аптечним сектором. З 1 березня 2025 року згадані аптечні мережі значно зменшили обсяги закупівель продукції «Дарниці», що і спричинило серйозне падіння виручки та ринкових позицій компанії.

Нагадаємо, що нещодавно Національна поліція України розпочала розслідування щодо можливого завищення цін в окремих аптеках, що також викликає суспільний резонанс на тлі змін у фармацевтичному регулюванні.

Україна стоїть перед значними викликами у сфері відбудови та відновлення після складного періоду. Перед країною постає завдання масштабної реконструкції інфраструктури та перезапуску економіки, що вимагатиме колосальних зусиль та ресурсів.

Освоєння коштів на відновлення України, виділених міжнародними організаціями: World Economic Forum, International Monetary Fund (IMF), World Bank, Organization for Economic Cooperation & Development (OECD), супроводжується численними запевненнями в антикорупційному куруванні міжнародних організацій освоєння Україною коштів допомоги. Однак управління освоєнням колосальних грошових вливань на ділі здійснюється кадровим складом, корупційний досвід і зв’язки яких давно були відомі в публічному полі.

Післявоєнне відновлення України є предметом інтересу великих інвестиційних гравців. Зокрема, Rothschild & Co підписав Ukraine Business Compact для підтримки інвестицій та бізнесу. У лютому 2024 року Світовим банком, Урядом України, Європейським союзом та Організацією Об’єднаних Націй, було підготовлено звіт щодо третьої швидкої оцінки шкоди та потреб в Україні за період з 24 лютого 2022 року по 31 грудня 2023 року – RDNA3.

Загальна сума, яку міжнародні організації мають надати для покриття збитків, була рекомендована в розмірі майже 486 мільярдів доларів США на період до 2033 року. Ця сума включає критичні кроки для короткострокового відновлення та середньострокового відновлення, спрямованого на створення сучасної, низьковуглецевої та стійкої до зміни клімату інфраструктури. Робота над звітом передбачала оцінку пошкоджень, рекомендації щодо відновлення та розвитку України, в якій брали участь такі організації та структури:

▪️Минкоммунитарій території та інфраструктурний розвиток України (МКТІД); ▪️Стивер офіс МКТІД; ▪️Реформаторський управлінський офіс Кабінету міністрів України (РУО); ▪️Київська школа економіки (КШЕ); ▪️Українські профільні міністерства; ▪️Агентство Відновлення України; ▪️Межвідомчі регіональні адміністрації (МВРА або РДА); ▪️Территориальні громади; ▪️Європейска Спільнота; ▪️ООН; ▪️Всесвітній Банк; ▪️Європейський парламент; ▪️Управлення європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України; ▪️Платформа багатостороннього координаційного центру для України; ▪️Робоча група з реалізації Проекту відновлення та розвитку України.

При визначенні розмірів допомоги для покриття збитків значно покладалися на оцінки українських представників команди. Українські міністерства визначили пріоритети на суму 15 мільярдів доларів США на 2024 рік, з акцентом на промисловість, житлово-комунальний сектор, енергетику, соціальну інфраструктуру та послуги, а також транспорт.

▪️Промисловість та послуги: майже 3,6 мільярда доларів США ▪️Житлово-комунальний сектор: 3,1 мільярда доларів США ▪️Енергетика: 2,7 мільярда доларів США ▪️Социальна інфраструктура та послуги: 2,4 мільярда доларів США ▪️Транспорт: 2,3 мільярда доларів США ▪️Пересечение секторів: 1,2 мільярда доларів США.

Пріоритети та розміри допомоги для компенсації збитків було визначено під час узгодження загальної рекомендованої суми допомоги на основі думок та оцінок представників міністерств та інших українських організацій, які брали участь у формуванні звіту. Їхня безпосередня участь передбачається в розподілі та освоєнні наданих міжнародними організаціями коштів.

Інформація про деяких ключових українських учасників, зазначених як члени команди, що працювала над звітом про оцінку збитків від російської агресії RDNA3, особливо деякі біографічні дані, вказують на довгострокові корупційні зв’язки та відомості про ці факти, які стали відомі міжнародним представникам.

Київська міська прокуратура повідомила про підозру власнику комплексу Galera Resort у самовільному будівництві ресторанного комплексу на самовільно зайнятій земельній ділянці. Ця ділянка, розташована на вулиці Набережно-Корчуватська, 35, має площу близько 0,5 гектарів. За даними слідства, незважаючи на те, що ТОВ «РК Галера» з 2015 року є власником цього комплексу, самовільне розширення будівництва на території без відповідних дозволів викликало занепокоєння правоохоронців.

Як зазначається в розслідуванні, у 2018 році Київська міська рада передала компанії в оренду земельну ділянку площею 0,6 га для розміщення об’єкта. Проте, виявилося, що частина землі, на якій було здійснене будівництво, не була включена до договору оренди. Ця обставина призвела до порушення вимог земельного законодавства та розвитку об’єкта без належних дозволів.

Фігурантом справи є бізнесмен Олександр Крамаренко. Він має ділові зв’язки з відстороненим секретарем Київської міської ради Володимиром Бондаренком: вони спільно володіють ТОВ «Б.В.К.», яке володіє бізнес-центром у Протасовому Яру (вул. Нововокзальна, 2). У деклараціях і реєстрах також фіксують, що Крамаренко, його дружина Марина та Володимир Бондаренко — власники сусідніх приватних будинків у Голосіївському районі (вул. Максима Рильського).

У біографічних відомостях Крамаренка зазначено, що раніше він працював помічником народного депутата від «Партії регіонів» Артема Семенюка, а також був радником ексголови ДПС Олексія Любченка. Окрім цього, ім’я підприємця вже фігурувало в матеріалах досудових розслідувань: під час обшуків у його будинку детективи НАБУ вилучили 993,7 тис. доларів США та 30 тис. євро.

Прокуратура інформує, що наразі тривають процесуальні дії, у межах яких встановлюються обставини зайняття земельної ділянки, законність будівництва та можливі правопорушення. Слідчі мають перевірити, чи відповідає фактичний стан речей документам на право користування землею та погодженням, наданим уповноваженими органами.