На Київщині затримали агента ФСБ, який передавав дані про українських бійців

У Києві стартує масштабний інфраструктурний проєкт — капітальний ремонт Харківського шосе, вартість якого перевищує 1,26 мільярда гривень. Це стало темою широкого обговорення серед експертів та громадськості. Зокрема, виникають питання щодо доцільності таких витрат в умовах війни та обмежених фінансових ресурсів. Дехто вважає, що суми такого масштабу можуть стати привідом для «освоєння» бюджетних коштів, що, за умов непередбачуваних обставин, може призвести до різкого збільшення витрат на 100% і більше.

Харківське шосе, що проходить через Дніпровський та Дарницький райони Києва, має довгу історію, починаючи ще з 1930-х років. Ця важлива магістраль лівобережної частини столиці є однією з основних транспортних артерій, що зв’язує різні частини міста. Втім, дорога вже давно потребує реконструкції, адже її стан, попри численні ремонти, залишає бажати кращого. Хоча зазвичай на цьому шосе не спостерігаються значні затори, рух тут досить інтенсивний, що робить питання модернізації настільки актуальним.

Підрядником проєкту стала компанія «Автострада», яка перемогла у тендері, обійшовши «Автомагістраль-Південь». Активісти наголошують, що саме ці фірми традиційно ділять між собою дорожні тендери в столиці. «Автострада» відома рекордно дорогими підрядами – від аварійного ремонту перегону метро на Деміївській за пів мільярда до будівництва ділянки Подільсько-Воскресенського мосту за майже два мільярди.

Урбаністи ставлять під сумнів доцільність саме такого формату реконструкції. За проєктом, шосе планують розширити в окремих місцях до 23,5 метрів, а це означає вирубку майже ста дерев. І все це – на ділянці, де ніколи не було транспортних заторів. При цьому замість облаштування наземних пішохідних переходів, як того вимагають сучасні стандарти, передбачено лише косметичні зміни та встановлення дорогих ліфтів у підземних переходах, які часто не працюють.

Окремим пунктом витрат стане Харківський шляхопровід, зведений у 1947 році. Він перебуває у вкрай зношеному стані та потребує реконструкції. «Київавтодор» уже оголосив тендер на розробку проєктної документації вартістю 17,8 мільйона гривень. І це лише документація – не саме будівництво. Водночас проєктом передбачено повернення другої трамвайної колії та створення велоінфраструктури, однак ці роботи не включено у загальну суму 1,26 мільярда.

На думку експертів, Харківське шосе стало прикладом демонстративного витрачання коштів на проєкти, що не вирішують реальних транспортних проблем міста. Немає заторів – але буде магістраль. Немає аварійності – але будуть відбійники та вищі швидкості. Натомість немає головного – безпеки пішоходів.

Особливо цинічно це виглядає в умовах війни, коли міський бюджет мав би спрямовуватися на укриття, відновлення критичної інфраструктури та ремонт аварійних мостів. У той час, як стратегічні об’єкти роками чекають на реконструкцію, Київ вкладає сотні мільйонів у дороги, які могли обійтися поточним ремонтом у рази дешевше.

Харківське шосе ризикує стати не прикладом розвитку, а черговим символом марнотратства – гучний проєкт без очевидної потреби, де ціна кілометра ремонту сягнула фантастичних 250 мільйонів гривень.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Основна ідея “плану перемоги” президента України Володимира Зеленського полягає в тому, що лише сильна Україна може змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Однак поки Путін вірить, що може витримати підтримку України з боку Заходу, його війна на виснаження продовжиться. Залишається ключове питання: як змінити стратегію Кремля?

Війна вже призвела до глобальної нестабільності та підірвала світову економіку. Хоча імпульс до завершення конфлікту зрозумілий, можливість реального миру викликає запитання. Путін неодноразово демонстрував готовність до переговорів, але його умови, включаючи відмову України від претензій на анексовані території, свідчать про його нещирість.

Перемир’я створює значні ризики для України. Пауза у бойових діях надасть російській армії можливість відновити сили та виправити тактичні недоліки. Історія свідчить, що Путін може використати цю паузу для підготовки до нових атак, як це було після 2014 року.

Більш того, припинення вогню може підірвати міжнародну підтримку України. Західні союзники вже розглядають можливість зменшення фінансової допомоги, і перемир’я може стати зручним виправданням для скорочення підтримки.

Виходячи з цього, західним союзникам слід допомогти Україні отримати максимальні важелі перед початком будь-яких переговорів. По-перше, необхідно зберегти фінансову та військову підтримку для України. Скорочення допомоги лише зміцнить позиції Путіна. Додатково, союзники повинні розробити надійні гарантії безпеки для України, навіть якщо НАТО поки не готове до прямих зобов’язань.

“Протягом свого кривавого правління Путін завжди був готовий порушувати перемир’я, порушувати домовленості та порушувати своє слово, коли бачив у цьому вигоду. Без належних запобіжних заходів припинення вогню не зупинить війну і не принесе користі українцям”, — підсумовує видання.

Кремль постійно заявляє про готовність до переговорів з Україною, але лише за умови капітуляції Києва. Перед першим самітом миру Путін висловлював готовність до припинення вогню, якщо українські війська вийдуть з анексованих територій.