На Київщині затримали агента ФСБ, який передавав дані про українських бійців

Окупаційні сили Російської Федерації (ЗС РФ) нанесли напад на телевізійну телевежу в місті Харків. За даними Організації відновлення Армії (ОВА), в результаті цього нападу немає жертв, однак внаслідок атаки в місті спостерігаються перебої з телевізійним сигналом. Про це повідомив у Telegram голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов у понеділок, 22 квітня. У мережі опублікували момент удару по телевежі, внаслідок чого її верхня частина зруйнована. Синєгубов також повідомив, що співробітники перебували в укритті під час тривоги та ніхто не постраждав.

"На цю хвилину є перебої із сигналом цифрового телебачення. Тому вчергове звертаємось до громадян: довіряйте лише офіційним джерелам інформації", — наголосив начальник Харківської ОВА.

Міський голова Харкова Ігор Терехов у Telegram о 16:37 повідомляв, що у місті "дуже гучно". Пізніше очільник Харкова додав, що окупанти цілили по інфраструктурному об'єкту. "Інформація щодо постраждалих та руйнувань уточнюється", — написав Терехов.

Повітряна тривога в Харківській області тривала з 14:55 до 17:26. У цей час Повітряні Сили ЗСУ повідомляли про загрозу застосування окупантами балістичного озброєння і можливе застосування ЗС авіаційних засобів.

Нагадаємо, 27 березня СБУ затримала двох агентів ФСБ, які готували ракетні удари по об'єктах телекомунікацій у трьох регіонах. Зокрема, один із підозрюваних збирав інформацію про технічний стан Київської телевежі після її обстрілу у березні 2022 року.

Загалом, із вищезгаданої інформації можна зробити декілька висновків. По-перше, окупаційні сили Російської Федерації продовжують активні дії на території України, атакуючи важливу інфраструктуру, зокрема телевежі, що має потенційно негативний вплив на комунікаційну ситуацію в країні. По-друге, важливою є реакція влади та місцевих органів на ці напади, зокрема, забезпечення безпеки персоналу та вжиття заходів для відновлення роботи телевізійних мереж. Нарешті, ці події ще раз підкреслюють необхідність посилення заходів безпеки та розвідки для запобігання подібним нападам у майбутньому.

У своєму відеозверненні адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив обсяг звіту, який налічує понад 250 сторінок та містить докази систематичних нападів на УПЦ, її святині та духовенство. Він знову висловив заклик до влади України утриматися від розгляду законопроекту 8371, який націлений на заборону діяльності УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті.

"Цей законопроект — лише інструмент для розділення нашого суспільства та націковування брата проти брата," — підкреслив Амстердам. Він також наголосив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно відстоює свою незалежність, відмежовуючись від ідеології "русского мира".

"Українська Православна Церква прагне до будівництва божого миру, а не "русского мира"," — наголосив він, цитуючи заяву Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія. Також, зазначивши, що УПЦ повністю підтримує державу Україну та її захист від російської агресії.

Крім того, Роберт Амстердам звернувся до Сполучених Штатів Америки з закликом підтримати Україну. "Підтримка України — це не лише питання для України, це питання для всього світу. Як ми можемо довіряти США після Кабула та зараз Києва?" — написав він у соціальній мережі Х.

У висновку важливо відзначити, що звіт, зібраний адвокатом УПЦ Робертом Амстердамом, свідчить про серйозні загрози та напади на Українську Православну Церкву, її святині та священнослужителів. Заклик до влади України утриматися від прийняття законопроекту 8371 є важливим кроком у захисті релігійної свободи та запобіганні дискримінації на релігійній основі.

Додатково, ствердження адвоката про незалежність УПЦ від Московського патріархату та активну підтримку держави України в контексті російської агресії підкреслює важливість ідентичності та патріотизму у діяльності Церкви.

Нарешті, заклик до підтримки України з боку США відображає важливість міжнародної солідарності та підтримки демократичних цінностей, включаючи релігійну свободу, права людини та територіальну цілісність.