Посилення протиповітряної оборони для захисту прифронтових та прикордонних територій України

За даними наших джерел в Генштабі, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%. Головною причиною є широкомасштабне використання противником авіаційних бомб. У 2023 році серйозних ліній оборони не було збудовано, що стало однією з ключових проблем для української армії, особливо в контексті застосування російською армією касетних боєприпасів. Заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк повідомив, що з початку 2024 року російська авіація скинула на позиції українських захисників понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році.

“Російська бойова авіація домінує в небі. Ворожі літаки активно застосовуються над нашими позиціями на лініях фронту та впередових районах, скидаючи керовані авіаційні бомби. З початку цього року (протягом 77 днів) літаки противника скинули на наші позиції понад 3500 авіабомб, що становить 16 разів більше, ніж у 2023 році”, – зазначив він.

Заступник міністра оборони також вказав, що з моменту останньої зустрічі у форматі “Рамштайн” (14 лютого) Збройні сили України знищили 12 російських винищувачів-бомбардувальників і один А-50а, проте незважаючи на ці втрати, перевага залишається на боці Росії.

За словами Гаврилюка, для перелому домінування російських військ у повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, що підвищить можливості Збройних сил України на землі. “Проте наразі ми ще не отримали F-16, а запаси боєприпасів деяких видів опускаються до критичного рівня. Ці та інші фактори ускладнюють виконання завдань Збройними силами України щодо відбиття агресора”, – додав він.

Також за словами Гаврилюка, на фоні домінування в повітрі з початку 2024 року перевага в артилерійському вогні вздовж лінії фронту складає 7:1 на користь російських військ. У лютому президент України заявив, що Україні надали лише 30% обіцяного Європейським союзом мільйона снарядів. Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) вважають, що спроба України відібрати ініціативу на полі бою в Росії має обґрунтовану основу, але затримки у військовій допомозі Заходу, ймовірно, затримають зусилля Києва.

У висновках до цієї статті важливо відзначити наступні пункти:

• За даними Генштабу, втрати Збройних Сил України у цьому році зросли на 70%, що є тривожною тенденцією.

• Основною причиною зростання втрат є широкомасштабне використання російською авіацією авіаційних бомб.

• Українські оборонні лінії залишаються слабкими, що ускладнює відбиття атак противника, зокрема через застосування касетних боєприпасів.

• На думку заступника міністра оборони Івана Гаврилюка, для забезпечення переваги в повітрі необхідні заходи за участю західних літаків F-16, але наразі їх отримання затримується.

• Важливим аспектом є також дисбаланс у вогневій потужності вздовж лінії фронту, де перевага у російських військах.

• Затримки у військовій допомозі Заходу можуть ускладнити ситуацію на передовій та затягнути зусилля української армії у відбитті агресії.

Ці висновки підкреслюють серйозні виклики, з якими стикаються Збройні Сили України, та необхідність швидких та ефективних заходів для підтримки обороноздатності країни.

Журналістські розслідування та матеріали правоохоронних органів виявили складну та масштабну схему виведення активів компанії «Юнігран», пов'язану з колишнім депутатом Броварської міської ради Сергієм Шапраном і рядом інших фігурантів. Суть цієї схеми полягає в тому, що замість того, щоб передати арештоване майно до державної власності, значну частину активів переписали на фірми, що підконтрольні групі осіб, і перепродали за заниженими цінами. В результаті таких дій держава недоотримала значну суму коштів, що мали надійти до бюджету.

Розслідувачі зазначають, що низка компаній, пов'язаних з «Юніграном», активно брала участь у цій схемі. Серед таких компаній — «Юні Стоун Плент», «Юні Люкс», «Юні Сервіс», «Мартен Локс». Всі ці фірми, згідно з матеріалами розслідування, входили до мережі підприємств, якими керували або контролювали особи, наближені до Шапрана. Їхня діяльність сприяла тому, що державний бюджет недоотримав значні кошти, які мали б надійти від продажу арештованих активів.

Деякі матеріали прямо пов’язують ці операції з переліком осіб, серед яких згадують ексдепутата Одеської облради Володимира Осіпова, екс-податківця Ігоря Скорохода та нинішнього голову Одеської ОВА Олега Кіпера, — саме такі зв’язки фігурують у публікаціях про те, як активи переходили до нових власників. Ці твердження базуються на журналістських розслідуваннях і потребують додаткової перевірки правоохоронними органами.

На тлі розслідувань НАЗК встановило недостовірні відомості у декларації Сергія Шапрана на суму понад 193 млн грн — це окрема складова претензій до бізнесмена й підстава для подальших перевірок.

Правоохоронні органи відкрили низку проваджень щодо виведення активів «Юнігран» і незаконного розпорядження арештованим майном; справи, за даними ЗМІ, об’єднувалися з раніше відкритими матеріалами та доповнювалися новими епізодами кримінальних проваджень. У низці публікацій зазначають, що через це держава досі не отримала очікуваних надходжень від вилучених активів.

Сергія Шапрана затримали в червні 2025 року в межах одного з проваджень, однак у вересні того ж року він вийшов під заставу — ЗМІ повідомляли про розмір застави близько 5 млн грн, що викликало суспільне обурення з огляду на масштаби фігуруючих у матеріалах збитків. Стан справи щодо притягнення інших фігурантів і відшкодування збитків залишається предметом слідства.

Експерти й журналісти звертають увагу на кілька ключових питань, які потребують оперативної реакції держави: можливі факти умисного зняття арештів або пом’якшення обмежувальних заходів щодо майна підсанкційних бізнесменів; участь у схемах третіх осіб і компаній-фантомів; а також недостовірне декларування доходів і активів. Усе це створює ризики як для наповнення держбюджету, так і для довіри до системи управління конфіскованими активами.

Правоохоронні органи, НАЗК та інші контролюючі інституції мають оприлюднити результати перевірок і поінформувати громадськість про подальші процесуальні кроки: хто саме притягується до відповідальності, які суми відшкодовано державі, чи є рішення про повернення активів державі та які судові рішення вже ухвалені. Ми звернулися до правоохоронців і НАЗК із запитом про коментар і оновимо матеріал після отримання офіційних відповідей.

За результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською бізнес асоціацією, виявлено, що три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в країні. Це значно вище, ніж показник у 55%, зафіксований восени 2023 року. “74% респондентів зазначили, що наразі відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіцит кадрів”, – свідчать результати дослідження. Окрім цього, серед основних проблем, які є на ринку праці в Україні, респонденти також виокремили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови. Також серед проблем для ринку праці виокремили мобілізацію, бажання працювати віддалено, вигоряння і втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил усередині країни, роботу бізнесу в “сірому” полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних. У дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом. Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього та 7% малого бізнесу. Найбільше учасників дослідження представляють оптову та роздрібну торгівлю, фармацевтичний сектор, виробництво продуктів харчування та спеціалізовані консультаційні послуги. Дослідження проводилося в період з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року.

Результати цього дослідження ще раз підкреслюють наростаючу проблему нестачі кваліфікованого персоналу в Україні. Зокрема, зазначається, що порівняно з минулим періодом, кількість роботодавців, які відчувають дефіцит кадрів, виявилася набагато вищою. Це свідчить про загострення ситуації та необхідність негайних заходів для вирішення даної проблеми. Крім того, виявлені основні фактори, що призводять до дефіциту кадрів, такі як відтік талантів за кордон, брак фахівців зі знанням іноземних мов, а також інші чинники, які негативно впливають на ринок праці.

Також слід відзначити, що серед учасників дослідження переважають представники міжнародного бізнесу, що ще раз підкреслює міжнародне значення даної проблеми. З урахуванням тенденцій та прогнозів розвитку ситуації на ринку праці, важливо вжити комплексних заходів для забезпечення необхідної кількості та якості кадрів для розвитку бізнесу в Україні.

Висновки даного дослідження ринку праці в Україні свідчать про серйозні виклики, що стоять перед бізнесом у країні. За його результатами, триває загострення проблеми дефіциту кадрів, яке відчувають більшість роботодавців. Фактори, що спричиняють цей дефіцит, включають відтік талантів за кордон, брак фахівців із знанням іноземних мов та інші фактори, що впливають на ринок праці.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити комплексних заходів, які враховують специфіку ринку праці та потреби бізнесу. Важливо розробити стратегії залучення та утримання кваліфікованого персоналу, сприяти розвитку талантів внутрішньої робочої сили, а також вдосконалювати систему підготовки та перепідготовки кадрів з метою відповідності сучасним вимогам ринку. Також необхідно звернути увагу на міжнародний аспект цієї проблеми та співпрацювати з партнерами з-за кордону для забезпечення доступу до потрібних талантів.

З урахуванням динаміки та потенційних наслідків дефіциту кадрів для розвитку бізнесу, вчасні та ефективні заходи є ключовими для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності української економіки.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Найкращі варіанти – це Запорізька чи Херсонська області з акцентом на Крим, можливий десант.

Запасний варіант – провокація на кордоні з ПМР.

Усі впевнені, що ЗСУ спробує знову піти саме на приазовському напрямку з акцентом на Крим. Зеленський збирає техніку і навіть ППО. Воює тільки живою силою.

Багато хто в кулуарах впевнений, що це чергова його помилка, як і Курська авантюра.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Історія свята та його значення

Свято пов’язане з апокрифічними текстами, які розповідають про те, як батьки Богородиці — праведні Іоаким і Анна — привели трирічну Марію до Єрусалимського храму. Після довгих років очікування дитини вони дали обітницю присвятити її Богу. За переказами, Марія самостійно піднялася по сходах храму, де її зустрів первосвященик. Всупереч традиціям, він провів її у святая святих — частину храму, куди дозволялося входити лише один раз на рік і лише чоловікам.

Марія залишалася в храмі до 15 років, після чого, давши обітницю посвяти своє життя Богу, переїхала до Назарету під опіку Йосипа. Ця подія символізує початок духовного шляху Богородиці, що передує народженню Спасителя.

Введення в храм є одним із 12 найбільших церковних свят, яке бере свій початок у IV столітті. За новим стилем його відзначають 21 листопада, а за старим — 4 грудня. У народі свято відоме під назвою Третя Пречиста, що завершує цикл осінніх свят, присвячених Богородиці:

На Третю Пречисту у храмах проводять урочисті богослужіння. Батьки часто приводять своїх дітей на першу сповідь, що символізує духовне виховання. Цей день також є початком зими за народними уявленнями. Раніше з цієї нагоди влаштовували ярмарки, гуляння та посиденьки.

Особлива народна прикмета свята стосується гостей: перший, хто зайде до хати, віщуватиме майбутній рік.

На Введення в храм Пресвятої Богородиці існує низка заборон:

Попри народні прикмети, церква не накладає жорстких заборон, закликаючи вірян провести цей день у молитвах і духовних роздумах.