На Львівщині авто в’їхало в зупинку, молода жінка в критичному стані

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Одним із символів змін, викликаних катастрофою, стали східні деревні жаби, чия шкіра змінила колір із зеленого на чорний. За словами Германа Орізаоли, дослідника з Університету Ов’єдо в Іспанії, меланін у темній шкірі жаб допомагає їм ефективніше протистояти радіації. Втім, ця мутація виникла незабаром після аварії 1986 року й не пов’язана з поточним рівнем радіації.

“Ми не виявили жодної різниці у віці чи швидкості старіння між жабами, зібраними у зоні відчуження та поза нею”, — зазначив Орізаола. Це свідчить, що сучасний рівень радіації не має значного впливу на їхнє здоров’я.

Науковці зазначають, що понад 90% радіоактивного матеріалу, викинутого внаслідок аварії, вже розпалося. Найнебезпечніші ізотопи, такі як йод-131, розпалися за кілька місяців після катастрофи. Багато місцевостей у зоні відчуження сьогодні мають радіаційний фон, порівняний із природним у різних куточках світу.

Дослідники вважають, що екологічна ситуація в зоні навіть краща, ніж у багатьох густонаселених регіонах. Протягом 38 років відсутність людської діяльності дала змогу біорізноманіттю процвітати, перетворивши зону на унікальний природний заповідник.

Попри обнадійливі дані, Герман Орізаола закликає залишити зону відчуження без людського втручання. “Цінність території як природної лабораторії для вивчення наслідків радіації та як ключової зони для збереження природи перевищує її придатність для проживання людей”, — вважає він.

Дослідник пропонує перетворити Чорнобильську зону на природний заповідник і меморіал, який нагадуватиме про трагедію та слугуватиме прикладом взаємодії природи з техногенними факторами.

Чорнобильська зона залишається прикладом того, як природа може адаптуватися до екстремальних умов. Унікальні дослідження, такі як вивчення чорних жаб, відкривають нові перспективи у розумінні впливу радіації на екосистеми та живі організми. Однак це не означає, що людство має право на нову експлуатацію цих земель.

Фурса підкреслив, що немає підстав для паніки серед населення, адже курс вже майже півроку залишається на одному рівні. “Я не знаю звідки у населення панічні настрої. Курс останні майже півроку не змінюється”, – додав він.

На думку аналітика Олексія Козирєва, до кінця року курс долара в Україні може наблизитися до коридору 42-43 гривні за долар. Він пояснює, що міжнародне зміцнення позицій американської валюти, у поєднанні з девальвацією гривні, буде впливати на зростання долара.

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас також висловив свої прогнози, вважаючи, що до кінця 2024 року долар може перебувати в діапазоні 41,3-41,7 гривні за долар. За його словами, хоча курс долара до кінця року ще можна певною мірою спрогнозувати, у 2025 році можуть з’явитися різні фактори, які суттєво вплинуть на валютний ринок.

Таким чином, аналітики вважають, що в Україні курс долара залишиться в межах стабільності, але слід уважно стежити за міжнародними тенденціями, які можуть вплинути на валютний курс у майбутньому.