На Львівщині поліція затримала чоловіка за вбивство матері та сестри

Інсайдерська інформація, отримана від джерела в Офісі Президента, розкриває, що уряд України узгодив з Міжнародним валютним фондом (МВФ) план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року. Кабінет Міністрів уже працює над умовами широкомасштабної розпродажу державного майна в період війни, коли їхня вартість в десятки разів нижча за ринкову.

"Велика приватизація", запланована ще на 2020 рік, але зіткнулася з перешкодами через пандемію, отримає свій хід. Уряд розраховував отримати від неї 12 мільярдів гривень, проте зараз, у час війни, прибуток може бути навіть меншим, оскільки вартість державних активів з тих пір не зросла, а тільки зменшилася.

За інформацією, першими, хто буде виставлений на торги, будуть Одеський припортовий завод, Об'єднана гірничо-хімічна компанія та "Центренерго". Умови приватизації, особливо в умовах воєнного стану, сприятимуть участі великих іноземних інвесторів, які зможуть придбати українські підприємства за значно заниженими цінами. Західні партнери, зокрема послів G7 та Європейського Союзу, готові "допомогти" Фонду держмайна України у пошуку таких інвесторів.

Ця стратегія, хоч і може призвести до швидкої приватизації, стає предметом обговорення української громадськості та експертів, оскільки прискорений продаж державного майна за низькими цінами може мати важливі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.

Уряд України затвердив план приватизації понад 2700 підприємств та заводів до кінця 2025 року в угоді з МВФ.Ця "Велика приватизація" відкриває можливості для продажу державних активів, особливо в період війни, коли їхня вартість значно знижена.Перший етап приватизації охопить Одеський припортовий завод, Об'єднану гірничо-хімічну компанію та "Центренерго".Прискорений продаж може привернути великих іноземних інвесторів, але такий підхід може мати вагомі наслідки для економічної безпеки та розвитку України.Допомога від західних партнерів, в особі послів G7 та ЄС, у пошуку інвесторів свідчить про зацікавленість з боку Заходу у реалізації цього плану.Ці кроки стають об'єктом глибокого обговорення в українському суспільстві, оскільки приватизація державного майна за низькими цінами може вплинути на подальший економічний розвиток та національну безпеку країни.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.

За інформацією, наданою нашим джерелом в Офісі Президента, Андрій Єрмак висловив рішуче доручення міністру закордонних справ Дмитру Кулебі спрямувати всі можливі зусилля для привернення уваги лідерів країн Глобального Півдня до надзвичайно важливого мирного саміту в Швейцарії. Представництво Президента чітко розуміє, що в разі невідбуття зустрічі світових лідерів це буде не просто невдачею для стратегії миру, сприйнятої Зеленським, але й сильним ударом для міжнародного примирення. На минулому етапі Банкова тричі відкладала саміт через відмову представників Глобального Півдня брати участь у ньому, що породило враження ізоляції України на шляху до миру і відмову деяких країн Європейського Союзу підтримати стратегію Зеленського. Згідно з вираженими сподіваннями Президента України Володимира Зеленського в інтерв'ю для телемарафону «Єдині новини», найближчими днями Україна узгодить з Швейцарією дату проведення першого в історії інавгураційного Саміту миру. Відзначено, що наразі не встановлено перелік країн, які візьмуть участь у заході. Як тільки Президент України узгодить дату проведення саміту з Президентом Швейцарської Конфедерації, лідерам держав світу будуть розсилатися запрошення. За словами Президента, очікується участь представників 80–100 країн світу на саміті, який стане найпотужнішим заходом інавгураційного характеру. Зазначено, що це важлива подія, під час якої буде обговорено партнерство та сплановано подальші кроки щодо завершення війни. Президент також підкреслив, що лише за спільних зусиль світ може припинити агресію Росії, тому на саміті чекають представників країн з усіх континентів. Перший історичний інавгураційний Саміт миру відбудеться у Швейцарії на основі Української стратегії миру. На цьому заході країни-учасниці підготують спільний план дій щодо забезпечення справедливого миру для України.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Президент України, Андрій Єрмак, виступає з ініціативою проведення мирного саміту в Швейцарії і надає велике значення залученню лідерів країн Глобального Півдня до цього заходу.

• Відмова лідерів країн Глобального Півдня участі у саміті може стати перешкодою для стратегії миру, запропонованої президентом Зеленським, і порушити процес міжнародного примирення.

• Проведення першого інавгураційного Саміту миру у Швейцарії на основі Української формули миру визначено як важлива подія, яка має сприяти партнерству та розробці стратегій для завершення війни в Україні.

• Очікується широка участь країн світу на саміті, адже лише спільними зусиллями зможуть бути зупинені агресія та конфлікт з боку Росії.

• Головною метою саміту є розробка спільного плану дій для забезпечення справедливого миру в Україні.