Ситуація біля Степногірська: окупанти намагаються просуватися малими групами

У відповідь на події, що відбулися у ніч на 30 травня, Україна звернулася до міжнародної спільноти з вимогою негайної реакції на масовану ракетну та дронову атаку, яку здійснила Росія. Напад спрямовувався на військові об’єкти та критичну інфраструктуру країни. За інформацією, що надійшла від прес-служби Повітряних сил України, агресор використовував крилаті ракети та ударні безпілотники типу Shahed.

Ці напади викликали негайне засудження з боку українського уряду та міжнародних співтовариств. Вони становлять очевидне порушення міжнародного права та загрозу мирному співіснуванню. Наразі Україна активізувала заходи для забезпечення безпеки громадян та захисту територіальної цілісності.

Події цієї ночі відображають загострення ситуації на сході Європи та підкреслюють необхідність міжнародної співпраці для забезпечення стабільності та миру у регіоні. Україна закликає усіх зацікавлених сторін до діалогу та спільних зусиль у вирішенні конфлікту та запобіганні подальшого насильства.

У Харківщині було зафіксовано випуск вісім зенітних керованих ракет С-300/С-400, щонайменше п’ять із них вразили ціль. Подія спричинила пожежу на об’єкті газової інфраструктури, яка призвела до травмування двох осіб та гострої реакції на стрес у ще однієї особи.

У Харкові було поранено шестеро жінок та одного чоловіка внаслідок ракетного удару по адміністративній будівлі комунального підприємства. Також було повідомлено про зруйнування кінно-спортивного клубу у селі Мала Данилівка, але постраждалих від цього інциденту не було.

За інформацією, російські сили також випустили 11 крилатих ракет із літаків Ту-95 МС та 32 ударних безпілотників Shahed з різних районів.

Українська протиповітряна оборона знищила сім російських крилатих ракет та всі 32 безпілотника-камікадзе. Захисні заходи були розгорнуті у Хмельницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській, Херсонській, Київській та Вінницькій областях.

Противнику протистояли зенітні ракетні підрозділи, мобільні вогневі групи та підрозділи радіоелектронної боротьби Сил оборони України, повідомили у прес-службі Повітряних сил.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Так, з початку листопада ЗСУ повідомили про 1105 російських безпілотників. У середньому щодня на територію України залітали 85 безпілотників порівняно з 11 на день у червні. За даними київського Центру з протидії інформаційним загрозам, до жовтня ЗСУ нібито вдавалося збивати щонайменше три чверті (77%) російських безпілотників щомісяця.

При цьому, за підрахунками західних експертів, зараз відсоток перехоплення безпілотників українською ППО не перевищує 56%. Це свідчить про те, що ППО України просто не справляється з кількістю атак.

Примітно й те, що останнім часом в Україні спостерігається зростання кількості атак безпілотників у світлий час доби. Отже, дрони призначені для того, щоб їх можна було виявити і використовувати засоби ППО. Причому, величезна кількість безпілотників покликана просто перевантажити українську систему ППО, змусивши її витратити і без того дефіцитні протиракети.

Протягом січня-серпня 2025 року морські порти України продемонстрували значне зростання обсягів обробки контейнерів, обробивши 134 191 TEU. Це на 3,3% більше, ніж за аналогічний період 2024 року, що є найкращим результатом від початку повномасштабної війни. Такий приріст свідчить про відновлення та стабільність транспортної інфраструктури країни навіть у умовах складної економічної ситуації.

Варто зазначити, що у 2024 році загальний обсяг перевалки контейнерів в українських портах склав 129 902 TEU, що вказує на поступове, але стабільне відновлення морських перевезень. За результатами поточного року, обсяги січня-серпня перевищили показники всього попереднього року, що є важливим індикатором для галузі.

Голова АМЕУ Віктор Берестенко зазначив, що більше 60% вантажів з доданою вартістю та готовою продукцією йдуть через порти Прибалтики. Він також наголосив, що для повернення довоєнного обсягу перевалки ще потрібні зусилля.

«Ціль – 200 000 TEU. Але до показника 1 048 691 TEU у 2021 році ще треба попрацювати», – додав Берестенко.

Асоціація міжнародних експедиторів підкреслює важливість оптимізації митних процедур для транзиту та імпорту, а також пришвидшення обробки вантажів для подальшого зростання контейнерообігу.

У серпні 2025 року середня заробітна плата працівників державного апарату досягла рівня 61,6 тисячі гривень. Це більше ніж утричі перевищує середній рівень заробітної плати по країні, який становить 19,8 тисячі гривень. Про це свідчать дані Міністерства фінансів, оприлюднені в кінці літа. За останній рік заробітна плата державних службовців зросла на 8,6% порівняно з серпнем 2024 року, коли середній показник становив 55,8 тисячі гривень. Однак цей зріст не зміг випередити рівень інфляції, який у цей період досяг 13,2%, що знижує реальну купівельну спроможність населення.

Цей дисбаланс між підвищенням заробітних плат та темпами інфляції підкреслює важливу проблему — хоча зарплата державних службовців збільшилася номінально, реальна вартість їхніх доходів не зросла, а навіть знизилася через зростання цін. Крім того, значні розбіжності в рівнях оплати праці спостерігаються серед різних органів влади. Наприклад, в Антимонопольному комітеті зафіксовано найбільші середні виплати серед центральних органів виконавчої влади, де заробіток державних службовців у серпні 2025 року значно перевищував середні показники інших відомств.

Окремо Мінфін відзначає, що серед 495 керівників державних органів середня оплата праці становила 131,2 тис. грн. Найвищі середні виплати керівництва зафіксовані в НАЗК — 366,6 тис. грн, Міністерстві національної єдності — 289 тис. грн, Фонді держмайна — 284,6 тис. грн та в АРМА — 255,9 тис. грн. Ряд керівників отримували понад 200 тис. грн на місяць, зокрема в Рахунковій палаті (209 тис. грн) та Антимонопольному комітеті (201,8 тис. грн).

Таким чином, дані Мінфіну підтверджують значний розрив між зарплатами державних службовців і середніми доходами українців, а також різницю в темпах зростання оплати праці та інфляції. Поки що збереження таких розривів означає, що незважаючи на номінальне зростання виплат у держсекторі, реальні доходи чиновників у цілому зростають повільніше від здорожчання життя.

У першій половині 2024 року в Україну було імпортовано понад 160 тисяч автомобілів, що становить зростання на 21% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Цей тренд свідчить про стабільний розвиток автомобільного ринку країни та підвищений інтерес громадян до придбання автотранспорту. Важливо відзначити, що зростання обсягів імпорту автомобілів може свідчити про зростання споживчого попиту та економічного зростання в цілому. Також це може бути відображенням певних тенденцій у галузі автомобілебудування та вибору споживачів щодо якості та функціональності транспортних засобів. Разом з тим, цей позитивний динамічний розвиток може потребувати від уряду уважної уваги до регулювання та контролю якості імпортованих автомобілів з метою забезпечення безпеки та задоволення потреб споживачів.

За 5 місяців 2024 року 160 750 транспортних засобів імпортовано в Україну. Це на 21% більше, ніж за аналогічний період у 2023 році. Таку статистику наводить Опендатабот.

Найпопулярнішою маркою серед усіх ввезених автомобілів цьогоріч став VOLKSWAGEN — 18 771 авто або ж 11,7% від загальної кількості. На другому місці опинився RENAULT з 13 187 транспортними засобами (8,2%), а третє місце посідає AUDI — 9 137 авто (5,7%).

Топ авто у 2024 році

Бензинові авто залишаються найпопулярнішими — це практично кожен другий ввезений автомобіль. Дизельними були 29% ввезених цьогоріч авто. На електрокари припадає 12,9%.

72% від усіх ввезених автомобілів цьогоріч були вживаними. Наразі середній вік ввезених авто складає 10 років.

Найбільше нововвезених авто зареєстрували у Києві — 13,9%. До ТОП-3 потрапили також Львівщина (10,2%) та Одещина (7,5%).