На Львівщині суд покарав матір підлітка за те, що той курив вейп біля школи

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Єрмак підкреслив, що президент Володимир Зеленський вважає, що наступний саміт може відбутися лише після того, як буде готовий чіткий план дій по всіх десяти пунктах “формули миру”, яка була представлена раніше. Він пояснив, що цей план передбачає конкретні кроки для досягнення кожного з пунктів, які включають як загальні цілі, з якими вже є міжнародна згода, так і складніші питання, такі як відповідальність за агресію, виведення російських військ і відновлення територіальної цілісності України.

Андрій Єрмак також повідомив, що після зустрічі на рівні радників з національної безпеки в Джидді (Саудівська Аравія) було домовлено про створення десяти робочих груп, що складаються з послів та експертів. Ці групи мають напрацювати конкретні кроки для реалізації кожного з пунктів формули.

“Серед 10 пунктів ‘формули миру’ є ті, щодо яких у світі існує спільна позиція, і з них ми вже почали на першому саміті. Є також складніші питання, над якими ми працюємо”, – зазначив Єрмак. Він додав, що президент Зеленський хоче організувати тематичні конференції, які зафіксують напрацювання робочих груп на високому рівні, щоб скласти спільний план.

Голова Офісу президента наголосив, що Київ не бажає затягувати підготовку цього плану на довгі місяці, проте він не зміг підтвердити можливість проведення другого саміту в 2024 році. Єрмак підкреслив, що для успішного проведення другого Саміту миру необхідно, щоб країни погодили спільний план. Він закликав не сподіватися, що саміт стане остаточним рішенням і наголосив, що все залежатиме від того, скільки країн підтримають план.

Російський Удар: 99 Ракет та Дронів Нічною Порою

У ніч на 29 березня Україну вразили новим комбінованим ударом "шахедами" і "кинджалами", які зазнавали масовану атаку російських сил. Випущено було 99 ракет різних типів і дронів, які спрямовувалися на об’єкти енергетики. За даними Повітряних сил, збито 58 "шахедів" і 26 ракет. Удари призвели до пошкоджень на енергетичних об'єктах в різних регіонах, включаючи Дніпропетровщину, Черкащину, Кіровоградщину та Івано-Франківщину. Цілі атаки охопили теплові та гідроелектростанції, призвівши до аварійних відключень в деяких областях.

Поширені ракетні атаки викликали тривогу у сусідній Польщі, яка підняла свою авіацію для захисту. Удари розпочалися опівночі і тривали протягом ночі, ініційовані "шахедами", які атакували центральні та західні області. Пізніше до атаки долучилися крилаті ракети з Ту-95МС та "кинджали" з Міг-31. Російська агресія спрямовувалася на розвідку систем протиповітряної оборони, а також на енергетичні об'єкти.

За інформацією Повітряних сил, "кинджали" ударили по Львівщині біля міста Стрия. Крім того, були зафіксовані ракетні атаки у напрямках Кременчука, Дніпра, Миргорода та інших регіонів. Наприкінці ночі ракети досягли південних і центральних областей, включаючи Хмельниччину, Житомирщину та Вінниччину, а також Івано-Франківщину.

Слід зазначити, що попередні атаки російських сил також спрямовувалися на ці регіони, що свідчить про тривалий характер конфлікту. Удари нанесли серйозні збитки енергетичній інфраструктурі, а також призвели до поранень та руйнувань на місцях. Ця остання агресія стала ще одним нагадуванням про непримиренність та небезпеку, які висять над Україною в умовах російської агресії.

Жорстокі Наслідки Російської Агресії: Жертви та Зруйновання по всій Україні

Російський ворожий удар, який стався 29 березня, відзначився жахливими наслідками для безпеки та інфраструктури України. У Кам’янському були поранені п'ятеро людей, серед яких важко постраждала п'ятирічна дівчинка. Зазнали пошкоджень дачні будинки та автомобілі.

Компанія ДТЕК повідомила про серйозні пошкодження триєї теплоелектростанцій, а влада Черкащини також підтвердила ракетні влучання у критичні інфраструктурні об'єкти. У ніч на 29 березня було збито 6 "шахедів" і одну крилату ракету, згідно з повідомленням начальника обласної адміністрації Ігоря Табурецька.

У Харківській області за попередню добу внаслідок обстрілів загинули дві людини, а дев'ять отримали поранення, повідомив керівник ОВА Олег Синєгубов.

21 березня, після місячної перерви, Росія здійснила масштабний удар, спрямований на Київ та область. Ракети заблоковано, але руйнування та пошкодження житлових будинків, дитячих садків та промислових об'єктів залишились.

Наймасштабніша атака на енергетичну систему України сталася 22 березня, коли російські ракети пошкодили об'єкти генерації електроенергії по всій країні. Руйнування залишили ДніпроГЕС у Запоріжжі та призвели до повного відключення електропостачання у Харкові.

Тривалий Шлях Російської Агресії: Нові Руйнування та Відновлення

Ракетний удар, що стався 24 березня, став наступною хвилею насильства, яке зазнала Україна. Російські ракети не лише вдарили по Києву, але також досягли Львівщини, а одна з них навіть залетіла на 39 секунд до території Польщі. Жахливі наслідки відчутні в багатьох регіонах країни, особливо в Стрию, де більшість ракет спрямували на газові об'єкти.

Наступного дня, 25 березня, Київ відчув ще один удар, цього разу ракетами "Циркон". Щасливо, жертв у цих атаках не було, проте були руйнування академії мистецтв.

Попередній період агресії, що тривав зимою, був відзначений масованими комбінованими ракетними ударами, але з 15 лютого відбулася пауза у масштабних обстрілах. Тим не менш, точкові атаки продовжувалися, призводячи до руйнувань і втрат у житті на сході та півдні України.

Ці нові руйнування та загрози нагадують про труднощі, з якими стикається Україна у боротьбі з агресією. Незважаючи на це, український народ продовжує виявляти стійкість та солідарність, готуючись до відновлення після цих випробувань.

Україна залишається на передовій боротьби з агресією з боку Росії, що маніфестується через масовані ракетні атаки та стрімке знищення енергетичних об'єктів. Хоча країна зазнає важких втрат і руйнувань, український народ продовжує виявляти рішучість та солідарність у захисті своєї державності. Важливо зосередити увагу на міжнародній підтримці та зусиллях для забезпечення безпеки України. Тільки через спільні зусилля та рішучі дії спільнота зможе зупинити агресію та відновити мир у регіоні.

Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo), присвячена збереженню української спадщини, відзначається успішним створенням тривимірної моделі Музею генерал-хорунжого Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича на Білогорщі, що у Львівській області. На жаль, цей культурний об'єкт був повністю розруйнований під час атаки, яка сталася 1 січня під час російської агресії. Експерти команди не лише відзначили, що вони були на місці події вже в день нападу, але й здійснили детальне документування.

Юрко Гонек, Андрій Ямелинець і Василь Щутяк з «Інституту геоінформаційних систем» розробили 3D-модель (хмару точок з геоприв’язкою) зруйнованого музею та його території, використовуючи фотограмметричний метод. Ukrainian Heritage Monitoring Lab зауважила, що раніше, у 2021 році, команда Skeiron вже створила 3D-модель цього музею в цілості, де відображено план будівлі, розріз, окремі кімнати та експонати.

Команда моніторингу вважає, що обидві ці моделі можуть бути важливим ресурсом для подальшого відновлення музею. 1 січня в Львові музей Романа Шухевича на Білогорщі був практично повністю зруйнований унаслідок уламків ворожого "Шахіда". Пожежу, що виникла внаслідок попередньої атаки, вдалося успішно ліквідувати завдяки ефективній роботі рятувальників.

У висновках можна висловити основні ідеї та значущі відомості з розглянутого матеріалу:

• Важливість ролі Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеMo): Команда Ukrainian Heritage Monitoring Lab виявилася надзвичайно важливою в збереженні української культурної спадщини. Їхній успішний моніторинг та створення 3D-моделі Музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича свідчать про високий рівень професіоналізму та відданості збереженню історії.

• Руйнування музею та важливість документування: Розруйнування Музею Романа Шухевича є трагічною подією, і важливо визначити причини цього руйнування. Документування, проведене командою вже в день атаки, є ключовим для подальшого відновлення та встановлення відповідальності за зруйнування.

• Використання технологій у роботі: Використання фотограмметричного методу та 3D-моделей є інноваційним підходом до документування культурних об'єктів. Ці технології не лише допомагають фіксувати стан об'єктів, але і можуть слугувати основою для подальшого відновлення та реставрації.

• Співпраця та можливості відновлення: Співпраця з іншими командами, такими як Skeiron, вказує на широкі можливості для використання накопиченої інформації та досліджень. 3D-моделі, створені різними групами, можуть стати цінним ресурсом для відновлення Музею Романа Шухевича та його історичної цінності.